Постанова № 32398841, 11.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р. Справа № 820/1370/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 820/1370/13-а

за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Заявник, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, в якому просив суд стягнути з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Калініна, буд. 11 Код ЄДРПОУ 24673063) готівкові кошти у розмірі 122454,12 грн., у рахунок погашення його податкового боргу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задоволено.

Стягнуто з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64300, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Калініна, буд. 11, код 24673063) на користь Держаного бюджету України кошти у рахунок погашення податкового боргу у сумі 122454.12 грн. (сто двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири грн. 12 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство зазначає, що не є належним відповідачем по справі, оскільки воно є комунальним підприємством та знаходиться у власності Ізюмської територіальної громади, від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство є юридичною особою, І зареєстроване за юридичною адресою:64300, Харківська обл., місто Ізюм, вул. Калініна, буд. 11, згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців. Юридична особа, Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, перебуває на обліку як платник податків в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області Державної податкової служби.

За Ізюмським комунальним виробничим водопровідно-каналізаційним підприємством рахується заборгованість, самостійно визначена відповідачем у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9084112596 від 10.01.2013 року у сумі 56633,45 грн.; податковій декларації зі збору за спеціальне водовикористання № 9084112102 від 10.01.2013 у розмірі 44066,59; податковій декларації з екологічного податку №9084558080 від 15.01.2013 року у розмірі 21754,08 грн. Всього у сумі 122454,12 грн.

Оскільки вказана заборгованість Ізюмським комунальним виробничим водопровідно-каналізаційним підприємством в добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів на спростування вимог позивача та на час вирішення судом справи податковий борг не сплатив.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги Ізюмської ОДПІ у Харківській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до статуту, акту прийняття в комунальну власність Ізюмської територіальної громади Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач є комунальним підприємством та перебуває у власності Ізюмської територіальної громади від імені якої діє Ізюмська міська рада Харківської області (а.с.6).

Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу згідно з п. 58.3 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Колегія суддів зазначає, що податкові вимоги № 1/47 від 16.10.2001 року та № 2/107 від 21.11.2001 року не стосуються податкового боргу відповідача, який виник в 2012 році та який позивач просить стягнути, оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2001 р.

Отже, до матеріалів справи не надано доказів здійснення встановлених ПК України заходів, які дають податковому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Крім того, статтею 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Відповідно до приписів п. 96.2 ст.96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів вжиття органом податкової служби передбачених ПК України заходів погашення податкового боргу, звернення до суду не у спосіб, встановлений законом, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 820/1370/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні подання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.