Постанова № 32398777, 11.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2013 року 09:00 № 826/9894/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Окис Т.О., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБудКонтракт»

до

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

про

визнання протиправною та скасування постанови,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрБудКонтракт» (далі по тексту – позивач, ТОВ «УкрБудКонтракт») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі по тексту – відповідач, Інспекція), в якому з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправною та скасування постанову від 11 червня 2013 року №198/13.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 08 липня 2013 року.

У судовому засіданні 08 липня 2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

У порядку частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, що стало підставою для постановлення судом ухвали про перехід до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до указу Президента України від 08 квітня 2011 року №439 «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», на підставі наказу Інспекції №52 «з» від 23 липня 2012 року та вимоги Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки №8/1/5-387 від 16 травня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками якої складено Акт перевірки від 05 червня 2013 року (далі по тексту — Акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки встановлено, зокрема, що на об’єкті будівництва «Реконструкція з розширенням Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва»:

- виконавча документація ведеться з порушеннями (не зареєстровані відповідальні особи, які здійснюють записи, відсутні записи інженера технічного нагляду на початку будівництва), чим порушено пункту 1.17. ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» та Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903 та вимоги пункту 9.11.2. ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»;

- проект виконання робіт (далі по тексту – ПВР) не відповідає проекту організації будівництва, який затверджений в установленому порядку (змінено розміщення баштових кранів, ПВР не погоджений замовником), що є порушенням пункту 3.3.5. ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»;

- на будівельному майданчику не забезпечені безпечні заходи з організації безпечного виробництва, чим порушено пункти 1.9., 1.10., 1.11. ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»;

- зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами не мають захисних (запобіжних) огорож відповідно до вимог ГОСТ 23407 (ГОСТ 12.4.059), що є порушенням пункту 4.28. ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві».

Виявлення зазначеного порушення стало підставою для складення припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 05 червня 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 червня 2013 року та винесення постанови №198/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 червня 2013 року, якою на позивача накладено стягнення за вчинене правопорушення у вигляд штрафу у розмірі 51615,00 грн.

Саме не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, ТОВ «УкрБудКонтракт» звернулось з відповідним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, суд звертає увагу на таке.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Відповідно приписів Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439, остання відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Для виконання покладених на неї завдань Інспекція має право в установленому порядку:

- видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;

- складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, наведеними правовими нормами закріплено право відповідача проводити перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та, за їх наслідками, виносити обов’язкові для виконання приписи, а також постанови про накладення стягнень за допущені правопорушення.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю врегульований положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі по тексту – Порядок №553).

Відповідно до пункту 1 названого Порядку він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 7 Порядку №553 закріплено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

У повній відповідності до наведених правових приписів відповідачем було проведено позапланову перевірку позивача на вимогу Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України №8/1/5-387 від 16 травня 2013 року.

Щодо допущення позивачем порушень, виявлених під час його перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з Акту перевірки контролюючим суб’єктом виявлено, що на об’єкті будівництва «Реконструкція з розширенням Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у Голосіївському районі м. Києва»:

- проект виконання робіт не відповідає проекту організації будівництва, який затверджений в установленому порядку (змінено розміщення баштових кранів, ПВР не погоджений замовником);

- на будівельному майданчику не забезпечені заходи організації безпечного виробництва;

- зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами не мають захисних (запобіжних) огорож відповідно до вимог ГОСТ 23407 (ГОСТ 12.4.059),

чим порушено пунктів 3.3.5., 1.9., 1.10., 1.11. ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» та пункту 4.18. ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві».

Також за наслідками виявлення зазначених порушень, 05 червня 2013 року головним державним інспектором складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 11 червня 2013 року о 10 годині у приміщенні Інспекції.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 11 червня 2013 року заступником начальника Інспекції винесено постанову №198/13, якою за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на позивача накладено штраф у розмірі 51615,00 грн.

Зі змісту названої правової норми вбачається, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат.

Загальні вимоги до організації будівельного виробництва при будівництві, а також розширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об’єктів (підприємство, будівель, споруд і їх комплексів) будь-якого призначення визначені у Державних будівельних нормах А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва», затверджених наказом Держбуду України від 22 серпня 2005 року №150.

Так, пунктом 1.1. ДБН А.3.1-5-2009 закріплено, що організацію будівельного виробництва здійснюють відповідно до чинних законодавчих та нормативно-правових актів і нормативних документів.

Організація будівельного виробництва у спрямуванні організаційних,технічних, технологічних рішень і заходів суб’єктів будівельного виробництва на дотримання вимог, зокрема, щодо забезпечення комплексної безпеки будівництва.

Згідно пункту 1.3. ДБН А.3.1-5-2009 заходи з організації будівельного виробництва охоплюють розроблення проектно-технічної документації (ПТД) з календарним плануванням робіт та їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення, підготовку виробництва, управління виробництвом (п. 1.8.), організації праці, заходи з комплексного і своєчасного забезпечення будови матеріалами, конструкціями та устаткуванням, механізацію робіт, охорону навколишнього середовища, забезпечення якості продукції.

Проектно-технічна документація включає ПОБ та ПВР. Вона містить рішення з організації будівництва об’єкта і технології виконання робіт.

Якщо під час підготовки або здійснення будівництва об’єкта відбуваються непередбачені зміни або виявляються обставини, які змінюють умови організації будівництва, виконання окремих видів робіт, комплексної безпеки будівництва, забезпечення якості та строків виконання робіт тощо, ПТД (а за необхідністю і іншу проектну документацію) коригують у встановленому порядку, і подальші роботи виконують за відкоригованою документацією (пункт 1.4).

З аналізу наведених положень ДБН А.3.1-5-2009 слід дійти висновку, що ПВР є документом, який має бути оформлений належним чином до початку виконання будівельних робіт, а внесення до нього змін (проведення корегування) можлива тільки у разі наявності визначених у будівельних нормах обставин.

Проте, ані під час проведення перевірки та розгляду питання про накладення стягнення відповідачем, ані під час судового розгляду справи позивачем не надано доказів того, що до початку виконання будівельних робіт ПВР були погоджені замовником, а знаходження їх у замовника зумовлено визначеними у ДБН обставинами.

Також пунктами 1.9. та 1.10. ДБН А.3.1.-5.-2009 закріплено, що заходами з організації будівельного виробництва мають бути забезпечені, зокрема, безпечність виробничого процесу будівельно-монтажних робіт та забезпечення безпеки праці відповідно до Закону України «Про охорону праці», інших законодавчих та нормативно-правових актів, нормативних документів з питань охорони праці та техногенної безпеки.

Керівники підрядних організацій забезпечують на будівельному майданчику і робочих місцях необхідні умови для дотримання комплексної безпеки будівництва, для виконання праців никами вимог норм, правил та інструкцій із техногенної і пожежної безпеки, безпеки праці, а також рішень з безпеки, прийнятих у проектній та проектно-технологічній документації (пункт 1.10).

Вимоги щодо безпеки праці, виробничого середовища у сфері будівництва, охорони довкілля при виконанні будівельних робіт закріплені у ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення.»

Позивач під час розгляду справи та у своєму позові зазначив, що невиконання вимог щодо безпеки праці на об’єкті зумовлено зупиненням будівництва у зв’язку з відсутністю фінансування.

Проте, такі доводи позивача суд до уваги не приймає, оскільки згідно з положеннями ДБН А.3.1.-5.-2009, у разі зупинення виконання будівельних робіт суб’єкти господарювання повинні провести дії щодо консервації об’єкта.

Порядок та умови проведення консервації та розконсервації об'єктів та будов з нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення діючих підприємств, капітального ремонту будівель і споруд виробничого та невиробничого призначення врегульовані приписами Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2005 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2005 року за №1582/11862.

Проте, такі дії з боку позивача на момент проведення перевірки вчинені не були, що підтверджується копією листа ТОВ «УкрБудКонтракт» від 14 червня 2013 року №175/08, наданого під час розгляду справи судом, згідно якого товариство повідомило замовника про необхідність оформлення технологічної перерви у будівництві.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що матеріалами фотофіксації, доданими до акту перевірки, підтверджується розміщення баштових кранів з порушенням вимог проекту організації будівництва, суд приходить до висновку про підтвердження відповідачем вчинення позивачем виявлених порушень, що свідчить про правомірність накладення на останнього стягнення оскаржуваною постановою.

Посилання позивача на відсутність у відповідача права на винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд також до уваги не приймає та вважає помилковим, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №549 «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» та Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 червня 2011 року №22, відповідачу, відповідно до покладених на нього завдань, надано право на розгляд справ про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень, складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства і накладення штрафів відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко