Постанова № 32398658, 12.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2013 року № 826/4234/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "Світові системні технології"

до

Київської регіональної митниці Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості від 22.02.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Світові системні технології“, (надалі – позивач), звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці, (надалі – відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, (надалі – відповідач-2), про визнання протиправним та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості від 22.02.2013 р. № 100270000/2013/300194/2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, при визначенні митної вартості, не зважаючи на те, що позивачем було вчасно та в повному обсязі виконані всі вимоги відповідача, необґрунтовано прийняв Рішення №100270000/2013/300194/2 від 22.02.2013 року про коригування митної вартості товарів, за яким відповідачем визначено митну вартість товару у вищому розмірі, ніж була задекларована позивачем, в силу чого, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача-1 позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав наявності розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.

Представник відповідача-2 проти позовних вимог заперечував, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки, зокрема, відповідачем-2 не було порушено прав позивача.

В судове засідання 25.04.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача-2 (подав клопотання про розгляд справи без його участі).

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між Приватним підприємством „Світові системні технології“ (покупець) та Компанією “Juche Group Co., Ltd.” (Китай) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 34.10.2007 №24102007-03-156, (далі – Контракт), згідно з яким продавець продавав, а покупець купував електротехнічне обладнання, назва, кількість та ціна кожного з типів товару визначається у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього Контракту (п.1 та пп.2.1).

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3. та 5.1. вказаного Контракту, вартість товару включає ціну на товар, тару, упаковку та маркування. Ціна кожного типу товару включає ціну на товар, тару, упаковку та маркування, вартість транспортних, завантажувально-розвантажувальних робіт по доставці товару та завантаженні, вартість сертифікатів, дозволів та інших необхідних дозвільних документів, вартість митних процедур, вартість пересилки документів та інших затрат, зобов’язання за якими несе продавець. Оплата товару здійснюється покупцем у формі банківського переказу на рахунок продавця на умовах 100% передплати в доларах США.

Пунктом 3.1. Контракту передбачено, що продавець поставляє товар відповідно до інвойсу на умовах FOB Нінгбо відповідно з Інкотермс в редакції 2000 року.

Відповідно до специфікації №5 від 28.10.2012 р. до Контракту продавець зобов’язувався продати електротехнічне обладнання на загальну суму 49195,90 дол. США.

На виконання умов вказаного Контракту відповідачу представником митного брокера ТОВ “Імексенерджі” (згідно з Договором на митно–брокерське обслуговування від 19.02.2013 № 19/02-13) було подано митну декларацію від 22.02.2013 р. №100270000/2013/152768 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару:

- пластикові коробки розгалужувальні для електричних мереж;

- арматура кріплення для використання в будівлях;

- електричний привід до автоматичного вимикача ВА77-1;

- автоматичний вимикач на напругу не більш як 1000В для сили, струму не більш як 63 А: 3 полюса, 380 В;

- автоматичний вимикач на напругу не більш як 1000В для сили струму не більш як 63 А;

- пристрій захисного відключення на напругу не більш як 1000 В для сили струму не більш як 16 А;

- пристрій захисного відключення на напругу не більше як 1000 В для сили струму понад 16 А, але не більше як 125А;

- реле на напругу не більше як 1000 В;

- кабельний розгалужувач на напругу арт.37/6 не більш як 1000 В;

- частини до автоматичного вимикача ВА77-1, загальна задекларована позивачем митна вартість яких складає 50944,89 доларів США.

Судом встановлено, що для митного оформлення було подано наступні документи: Рішення ДП „Вінницястандартметрологія“ від 15.10.2012 р. №2191/110, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0004793 від 22.11.2012, Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу 500040406/2013/000669, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 7716 від 21.02.2013 р., коносамент (Bill of Lading) № NBILK 2679598 від 18.01.2013, платіжне доручення в іноземній валюті №06 від 18.12.2012 р., довідку про транспортні витрати б/н від 21.02.2013 р., пакувальний лист №00J12060 від 18.12.2012 р., Контракт від 34.10.2007 №24102007-03-156, сертифікат про походження товару ССРІТ 122872646 від 11.01.2013 р.

Під час здійснення відповідачем-1 контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення документи містять неповні відомості, у наданих документах містяться розбіжності, а саме у довідці про транспортні витрати не зазначено вартість страхування.

Рішенням відповідача-1 від 22.02.2013 р. № 100270000/2013/300194/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом, за яким відповідачем визначено митну вартість товару у розмірі 85687,51 доларів США, а саме:

- пластикові коробки розгладжувальні для електричних мереж вартістю 3830,00 доларів США;

- арматура кріплення для використання в будівлях вартістю 4191,44 доларів США;

- електричний привід до автоматичного вимикача ВА77-1 вартістю 454,11 доларів США;

- автоматичний вимикач на напругу не більш як 1000В для сили струму не більш як 63 А: 3 полюса, 380 В вартістю 26724,05 доларів США;

- автоматичний вимикач на напругу не більш як 1000В для сили струму не більш як 63 А: вартістю 24 348,00 доларів США;

- пристрій захисного відключення на напругу не більш як 1000 В для сили струму не більш як 16 А вартістю 3175,31 доларів США;

- пристрій захисного відключення на напругу не більше як 1000 В для сили струму понад 16 А, але не більше як 125А вартістю 9653,92 доларів США;

- реле на напругу не більше як 1 000 В вартістю 6306,38 доларів США;

- кабельний разголуджувач на напругу арт.37/6 не більш як 1000 В вартістю 6591,78 доларів США;

- частини до автоматичного вимикача ВА77-1 вартістю 412,52 доларів США.

Київською регіональною митницею було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/00304, вказавши, що прийнято рішення про коригування митної вартості.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Митного кодексу України від 13.03.2012 р. (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.ст. 51, 53 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Щодо встановлених відповідачем під час контролю правильності визначення митної вартості неповних відомостей у документах, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом товар купувався позивачем на умовах FOB Нінгбо відповідно з Інкотермс в редакції 2000 року.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Пунктом 7 ч. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Згідно з п. 10 офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000 зобов'язань по укладенню договорів страхування немає ні у покупця, ні у продавця.

Судом встановлено, що по даній поставці страхування товару позивачем не здійснювалось.

Оскільки позивач не ніс будь-яких витрат на страхування ввезеного товару, відтак підстави для включення таких витрат до митної вартості оцінюваних товарів відсутні.

Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами відповідача-1 про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах.

Крім цього, під час розгляду справи повивачем, на підтвердження правомірності визначення митної вартості, зазначеного вище товару, було надано суду Сертифікат відповідності № UA1.022.0051713-12 від 06.04.2012, Декларацію про відповідність Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання № UA.TR.068.D.0321-12 від 09.10.2012, Екологічну декларацію №3540 від 05.02.2013 р., митну декларацію країни відправлення №310120120517811058 від 25.12.2012 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що митний орган на підставі аналізу всіх наявних документів мав можливість визначити митну вартість товару за ціною договору.

Оскільки відповідачем не було допустимими доказами спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та підтверджують правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ’єктивною, відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки за результатами розгляду справи було спростовано доводи відповідача про неповні відомості у наданих документах, які унеможливлюють застосування першого методу визначення митної вартості товару.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність Рішення відповідача-1 №100270000/2013/300194/2 від 22.02.2013 року про коригування митної вартості товарів та необхідність його скасування.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийнятого Рішення відповідача-1 №100270000/2013/300194/2 від 22.02.2013 року про коригування митної вартості товарів за шостим методом, а тому вимоги щодо визнання протиправним та скасування зазначеного рішення є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства „Світові системні технології“ задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 22.02.2013 р. №100270000/2013/300194/2.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Приватного підприємства "Світові системні технології" (ідентифікаційний номер 34578718) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко