Рішення № 32398341, 10.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10758/13 10.07.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» Третя особа, про яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Бондаренко Анатолій Петрович відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 15 699 гривень 27 копійок

Представники:

від Позивача: Постернак О.В. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Дубовий О.С. (представник за довіреністю);

від Третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «Провідна») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (надалі також - «Відповідач», «ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП») про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 15 699 гривень 27 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «СК «Провідна» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600332/0102/09 від 16 жовтня 2009 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер СН 4188 АІ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер СН 0401 НА, яким скоєно ДТП, застрахована в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2085185, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 червня 2013 року порушено провадження у справі № 910/10758/13, розгляд справи призначено на 19 червня 2013 року.

В судовому засіданні 19 червня 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12 червня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2013 року в м. Севастополі відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу "ВАЗ 21063", державний реєстраційний номер СН 0401 НА, під керуванням Бондаренка А.П., та транспортного засобу "MITSUBISHI LANSER", державний реєстраційний номер СН 4188 АІ, під керуванням Топоркова П.О. Цивільно-правова відповідальність Топоркова П.О. була застрахована у ПрАТ "СК "Провідна". Дорожньо-транспортна пригода відбулася в результаті порушення Бондаренком А.П. Правил дорожнього руху України, що підтверджується Довідкою ДАІ та постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя.

Таким чином, Суд дійшов до висновку щодо залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Бондаренка А.П.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 червня 2013 року відкладено розгляд справи на 10 липня 2013 року та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, Бондаренка Анатолія Петровича.

В судовому засіданні 10 липня 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача надав суду усні пояснення по суті спору та надав Відзив, в якому зазначено, що дійсно на час здійснення ДТП винна у скоєнні пригоди особа мала Поліс № ВС/2085185 зі строком дії з 23.09.2008 року по 22.09. 2009 року, виданого Відповідачем. Франшиза за Полісом складає 510 гривень 00 копійок. 21.06.2013 року Позивачу сплачено 15 189 гривень 27 копійок (15 699 гривень 27 копійок - 510 гривень 00 копійок). Таким чином Відповідач зазначає, що «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» у повному обсязі виконало свої зобов'язання по Полісу № ВС/2085185. Третя особа в судове засідання не з'явилась, про поважні причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року у справі № 910/10758/13.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Третя особа про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 10 липня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (Страховик) та Топорковим Павлом Олександровичем (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600332/0102/09, предметом якого є страхування транспортного засобу «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер СН 4188 АІ.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2010 року на пл.. 50-річчя СРСР в місті Севастополі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер СН 4188 АІ, під керуванням Топоркова Павла Олександровича та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер СН 0401 НА, під керуванням Бондаренка Анатолія Петровича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер СН 4188 АІ.

Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 11 червня 2010 року у справі № 3-3267/2010 Бондаренка Анатолія Петровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Звіту серія SL № 13112 про оцінку колісного транспортного засобу «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер СН 4188 АІ, розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер СН 4188 АІ, складає 17 250 гривень 27 копійок.

На підставі Страхових Актів № 0101/06/1629/44414 від 30 червня 2010 року та № 2 0101/06/1629/44414 від 06серпня 2010 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 15 699 гривень 27 копійок, що підтверджується платіжними дорученнями № 0037188 від 13 липня 2010 року та № 0042687 від 10 серпня 2010 року..

Як вбачається з Полісу № ВС/2085185, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер СН 0401 НА, Бондаренка Анатолія Петровича, на момент настання страхової події була застрахована Відповідачем на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2085185, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 510 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 15 699 гривень 27 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що провадження у справі № 910/10758/13 підлягає припиненню на підставі пункту 1-1) частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 15 189 гривень 27 копійок, а інша частина позовних вимог Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/0600332/0102/09 відшкодовано на користь страхувальника 15 699 гривень 27 копійок.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер СН 0401 НА встановлена у судовому порядку Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 11 червня 2010 року у справі № 3-3267/2010.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Суд зазначає, що пунктом 1-1) частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжного доручення № ЗР024228 від 21 червня 2013 року, Відповідачем відшкодовано Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» шкоду, в розмірі 15 189 гривень 27 копійок.

Таким чином, провадження у справі № 910/10758/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 15 699 гривень 27 копійок припиняється на підставі пункту 1-1) частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 15 189 гривень 27 копійок.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з Полісу № ВС/2085185, вказаним Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що франшиза становить 510 гривень 00 копійок.

Таким чином, Суд зазначає, що відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача 510 гривень 00 копійок, що становить розмір франшизи за Полісом № ВС/2085185.

Враховуючи те, що Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» відшкодовано Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» шкоду в розмірі 15 189 гривень 27 копійок 21 червня 2013 року, тобто після звернення Позивача з даними позовними вимогами до Господарського суду міста Києва та після порушення провадження у справі № 910/10758/13, приймаючи до уваги положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України, Суд приходить до висновку, що витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача з урахуванням суми матеріальної шкоди, яка підлягала відшкодуванню в порядку регресу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі № 910/10758/13 в частині стягнення 15 189 гривень 27 копійок.

2. В решті позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 6, другий поверх, код ЄДРПОУ 23510137) 1 664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) 61 копійку судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 11 липня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин