Вирок № 32397494, 15.07.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5809/13-к

Провадження 1-кп/369/222/13

В И Р О К

іменем України

15.07.2013 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Юркової Ю.В., Токаря Д.А.

цивільного позивача ОСОБА_1

представника цивільного позивача ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100200003340 за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Славянськ Донецької області, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, освіта вища, одруженого, працюючого технічним директором ТОВ «ТД Петрович», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

19.05.2013 року приблизно о 13 годині 30 хвилин водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем марки «KIA Magentis», д/н НОМЕР_5, та рухаючись на ньому по автодорозі М-05 сполученням «Київ-Одеса» в межах Києво-Святошинського району Київської області зі сторони м. Одеса в напрямку м. Києва, на 23 км+600 м вказаної автодороги, грубо порушуючи вимоги п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), пп. «б» п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, безпосередньою перед зміною напрямку руху - виїздом на праве за напрямком руху узбіччя, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на стоячий на вказаному узбіччі автомобіль марки «Ssang Yong Korando D20DTF DLX-2 6 AT», д/н НОМЕР_4, за кермом якого знаходився водій ОСОБА_1

Внаслідок допущених водієм ОСОБА_4 порушень Правил дорожнього руху України пасажирка автомобіля водій автомобіля марки «KIA Magentis», д/н НОМЕР_5, - потерпіла ОСОБА_5 отримала, згідно висновку експерта № 137/Д від 17-18.06.2013 року, ушкодження у вигляді закритої травми живота, що супроводжувалось розривом тонкої кишки, яке відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася, та наслідками - отриманням потерпілою ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав, підтвердив обставини вчиненого, суду показав, що він має тривалий водійський стаж, за який в ДТП не потрапляв, до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався. 19.05.2013 року він дійсно за кермом власного автомобіля їхав по автодорозі Київ-Одеса в напрямку міста Києва, втомленим себе не почував, погода була гарна, проте з невідомих причин раптово виїхав на узбіччя, де вдарився в стоячий автомобіль. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся, просив його суворо не карати, не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки його робота пов'язана з частими поїздками, зауважив, що він готовий відшкодувати завдану його діями шкоду цивільному позивачу.

Потерпіла ОСОБА_5 на розгляд кримінального провадження не з'явилась за сімейними обставинами, просила слухати кримінальну справу у її відсутність, зазначила, що їй повністю відшкодована завдана ДТП шкода, претензій до ОСОБА_4 вона не має, просить його не карати за вчинене.

Цивільний позивач ОСОБА_1 пред'явив до суду цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на його користь 189171,36 грн. матеріальної та 60000 грн. моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги повним пошкодженням автомобіля, який він придбав за декілька днів до ДТП, а також емоційними переживання через потрапляння в ДТП.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_4, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується документами, які були досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 12013100200003340 від 19.05.2013 року; рапортом слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_6 про обставини ДТП; даними з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схеми місця пригоди та ілюстративної таблиці від 19.05.2013 року; протоколами огляду транспортних засобів марки «Ssang Yong Korando D20DTF DLX-2 6 AT», д/н НОМЕР_4, марки «KIA Magentis», д/н НОМЕР_5 від 19.05.2013 року, в яких зафіксовані пошкодження, які автомобілі отримали під час ДТП; висновком експерта № 365А від 13.06.2013 року, відповідно до якого рульове керування автомобіля марки «KIA Magentis», д/н НОМЕР_5, на момент огляду знаходиться в працездатному стані, несправностей, що б могли викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено, система робочого гальма автомобіля марки «KIA Magentis», д/н НОМЕР_5 перебуває в технічно не справному непрацездатному стані через руйнування живильного резервуару головного гальмівного циліндра та деформацію педалі робочого гальма, дані несправності виникли в момент зіткнення, несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед пригодою, не виявлено, стоянкова гальмівна система не досліджувалась, так як дана система призначена для утримання транспортного засобу в нерухомому стані та впливає на роботу системи робочого гальма, елементи підвіски автомобіля «KIA Magentis», д/н НОМЕР_5, на момент огляду знаходяться в технічно несправному працездатному стані з-за зміщення лівої передньої стійки, дана несправність виникла в момент ДТП, несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено, на момент огляду в рульовому керуванні, гальмівній системі та елементах підвіски автомобіля «KIA Magentis», д/н НОМЕР_5, несправностей, які виникли до ДТП, не виявлено; висновком експерта № 137/Д від 17-18.06.2013 року, відповідно до якого згідно наданої медичної документації у ОСОБА_5 малась поєднана травма: закрита травма живота - два розриви тонкої кишки, поширений серозно-фібринозний перитоніт, садна нижньої частини черевної стінки, закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, описані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути деталі салону автомобіля при зіткненні з перешкодою, за давністю можуть відповідати 19.05.2013 року, закрита травма живота, що супроводжувалась розривами тонкої кишки, відноситься до тяжких тілесних пошкоджень за критерієм небезпеки для життя, ЗЧМТ, струс головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_4, цивільний позивач ОСОБА_1 дали суду правдиві послідовні показання, які підтверджуються дослідженими у справі письмовими документами.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 286 КК України доведена повністю та кваліфікує його дії як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості та наслідки вчиненого ним діяння, характеризуючі дані його особи, ставлення до вчиненого, думку потерпілої.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що злочин за ч. 2 ст. 286 КК України відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується посередньої, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у щирому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думки потерпілої, вважає за доцільне призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у позбавлення волі в межах санкції, передбаченої вказаною статтею, зі звільненням від призначеного покарання з встановленням на підставі ст. 75 КК України іспитового строку без призначення додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки приходить до переконання, що саме така міра покарання буде достатньою для перевиховання і виправлення обвинуваченого ОСОБА_4

Заявлений у справи цивільний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Так, суд вважає доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення 189171,36 грн. матеріальної шкоди та в цій частині задовольняє позовні вимоги повністю як такі, що були підтверджені в ході судового розгляду кримінального провадження.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 розміру моральної шкоди, суд, виходячи з вимог розумності та справедливості, вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягує на користь останнього 30000 грн. моральної шкоди. В решті вимог про стягнення моральної шкоди суд відмовляє.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127-129, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язок, передбачений ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, 189171,36 (сто вісімдесят дев'ять сто сімдесят одну грн. 36 коп.) матеріальної та 30000 (тридцять тисяч) грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Речові докази у справі:

- автомобіль марки «Ssang Yong Korando D20DTF DLX-2 6 AT», д/н НОМЕР_4, який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_1, - залишити в його розпорядженні;

- автомобіль марки «KIA Magentis», д/н НОМЕР_5, який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4, - залишити у його розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, р/р 31111115700008 в УДКСУ у Подільському районі м. Києва, МФО 820019, код 37975298, витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12013100200003340 у розмірі 1223,60 (одна тисяча двісті двадцять три грн. 60 коп.) грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, потерпілій, цивільному позивачу, його представнику, захиснику та обвинуваченому.

Суддя Омельченко М.М.