Ухвала суду № 32396658, 08.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-15715/11/0170/25

08.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи №2а-15715/11/0170/25 за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 19.04.13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Победа" (вул. Школьная, 2, с. Жемчужина, Нижньогірський район, Автономна Республіка Крим, 97154)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд.30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.13р. задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Победа" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000132300, винесене Джанкойською об'єднаною Державною податковою інспекцією в АР Крим 06.07.2011 року, яким ПАТ «Победа» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236985, 40 гривень, в тому числі основний платіж - 99486,50 гривень та штрафні санкції в сумі 137498,90 гривень.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Відповідач надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутністю.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Відповідач зокрема на полягає, що угоди укладені між позивачем та ПП "Кримспецтехнолоджи", ПП "Кримторг", ПП "Терра-Геолог" суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними та таким, що не створює юридичних наслідків.

Публічне акціонерне товариство "Победа" (далі - ПАТ "Победа") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2011 року № 0000132300 та № 0000272308.

ПАТ «Победа» зареєстроване як юридична особа, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 290130 (т. 1, а.с. 21).

Позивача зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, згідно свідоцтва платника ПДВ № 100256105 (т. 1, а.с. 96-98, 249).

Посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Победа» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 рік.

За результатами перевірки складено акт № 2026/23-1/00413073 від 22.06.2011 року (т. 1, а.с. 25-50) (далі - Акт перевірки).

З висновків акту перевірки вбачається, що відповідач дійшов висновку про наступні порушення ПАТ «Победа»:

- у порушення абз. «е» п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п. 8-1.10, п. 8-1.13 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення зобов'язань в скороченій декларації по ПДВ та заниженню зобов'язань в податковій декларації з ПДВ по інших категоріях операцій (Декларація № 2) за надання господарських послуг в сумі 99486,48 гривень, в тому числі: за липень 2009 року - 25248,73 гривень, за серпень 2009 року - 13370,4 гривень, за вересень 2009 року - 801,17 гривень, за жовтень 2009 року - 1025,32 гривень, за листопад 2009 року - 401,11 гривень, за грудень 2009 року - 435,88 гривень, за січень 2010 року - 96,08 гривень, за лютий 2010 року - 402,86 гривень, за березень 2010 року - 56,25 гривень, за квітень 2010 року - 89,22 гривень, за травень 2010 року - 102,97 гривень, за червень 2010 року - 10088,07 гривень, за липень 2010 року - 13414,47 гривень, за серпень 2010 року - 27748,30 гривень, за вересень 2010 року - 1307,45 гривень, за листопад 2010 року - 1225,40 гривень, за грудень 2010 року - 3666,79 гривень.

- у порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.8 п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Победа» завищено податковий кредит на загальну суму 112627,30 гривень, в тому числі: в жовтні 2009 року - 246,:6 гривень, в березні 2010 року - 500 гривень, в квітні 2010 року - 11916,67 гривень, в травні 2010 року - 6416,67 гривень, в червні 2010 року - 19906,01 гривень, в липні 2010 року - 6416,667 гривень, в серпні 2010 року - 25666,68 гривень, в вересні 2010 року - 18333,34 гривень, в листопаді 2010 року - 23224,58 гривень.

Дане порушення призвело до неправомірного (необґрунтованого) застосування пільги з податку на додану вартість, яка передбачена ст.. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» на суму 112627,30 гривень. Код пільги відповідно до Довідника пільг - 14010368.

На підставі цих висновків акту перевірки, Джанкойською об'єднаною ДПІ АР Крим було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000132300 від 06.07.2011 року, яким ПАТ «Победа» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236985,40 гривень, з яких 99486,50 гривень - основний платіж та 137498,90 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 10).

Перевіркою встановлено завищення ПАТ «Победа» за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 рік податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 99486,48 гривень.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «Победа» отримано свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, в якому наведено перелік видів діяльності підприємства, в якому не має видів діяльності коду за КВЕД, яку здійснювало підприємство у своїй господарській діяльності і відносило суму ПДВ до Декларації 2 - сільськогосподарські послуги.

Відповідачем зроблений висновок, що ПАТ «Победа» надавало сільськогосподарські послуги кінцевим споживачам та відображала зобов'язання по цих операціях у скороченій декларації по ПДВ, але надання сільськогосподарських послуг не занесене в спеціальне свідоцтво платника ПДВ ПАТ «Победа», отже підприємство не мало право відображати операції в скороченій декларації по ПДВ.

Відповідач звертає увагу, що позивачем не надано інформації що до зазначеної в податкових накладних інформації про опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

На думку податкової інспекції, дані операції з надання сільськогосподарських послуг повинні бути проведені в декларації № 2 (податкова декларація з ПДВ по інших категоріях операцій), сума ПДВ за період, що перевірявся склала 99486,48 гривень.

Також, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 рік встановлено його завищення позивачем на суму 112627,30 гривень, у тому числі в жовтні 2009 року - 246,66 гривень, в березні 2010 року - 500 гривень, в квітні 2010 року - 11916,67 гривень; в травні 2010 року - 6416,67 гривень, в червні 2010 року - 19906,01 гривень, в липні 2010 року - 6416,667 гривень, в серпні 2010 року - 25666,68 гривень, в вересні 2010 року - 18333,34 гривень, в листопаді 2010 року - 23224,58 гривень.

Згідно Статуту Товариства, предметом його діяльності є: діяльність в області виробництва продукції сільського господарства, в тому числі: вирощування і реалізація плодів зерняткових, кісточкових; вирощування та реалізація зернових, кормових, технічних і баштанних культур, овочів насіннєвого матеріалу цукрових буряків; виробництво та реалізація тваринницької продукції; закладка маточників плодових та інших багаторічних насаджень; виробництво та реалізація консервованої продукції; ведення тепличного господарства та інше (т. 1, а.с. 21-24).

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 192111, видами діяльності ПАТ «Победа» за КВЕД є: 01.13.0 Вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур; 01.12.0 Овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби; 51.31.0 Оптова торгівля фруктами та овочами; 52.62.0 Роздрібна торгівля з лотків та на ринках (т. 1, а.с. 19).

Відповідно до Свідоцтва №100294244 (НБ №098691) про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, перелік видів діяльності ПАТ «Победа» відповідно до КВЕД є: 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур; 01.12.0 Овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; 01.13.0 Вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби (т. 1, а.с. 17).

Відповідачем встановлено взаємовідносини ПАТ «Победа» з підприємствами, які мають «стан», відмінний від « 0», а саме:

- Підприємством ТОВ «Канон» (має стан платника « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням);

- ПП «Терра - Геолог» (має стан платника « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей);

- ПП «Кримспецтехнолоджи» (має стан платника « 10» - запит на встановлення місцезнаходження).

З урахуванням чого відповідачем зроблено висновок, що зазначена в податкових накладних інформація про місцезнаходження постачальників не відповідає дійсності, а тому вчинені цими підприємствами угоди з ПАТ «Победа» є нікчемними відповідно до ст.. 228, 215 ЦК України.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальниками не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Також перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ПП «Кримторг», оскільки операції з придбання в нього товару не підтверджені товарно-транспортними накладними, що на думку податкового органу є порушенням ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Щодо висновків податкової інспекції про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 112 627,30 гривень внаслідок укладення фіктивних угод з ТОВ «Канон», ПП «Терра-Геолог», ПП «Кримспецтехнолоджи», а також відсутності первинних документів на підтвердження господарських взаємовідносин з ПП «Кримторг».

10.08.2010 року між ПАТ «Победа» (Покупець) та ПП «Кримспецтехнолоджи» (Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 110/20 від 10.08.2010 року, згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар «дерев'яні контейнери - комплект деталей кількістю 2000 шт. комплектів» за договірною ціною 220 008 гривень.

ПАТ «Победа» здійснено передплату на користь ПП «Кримспецтехнолоджи» за товари в сумі 936 408 гривень, у тому числі ПДВ - 156068 гривень, що підтверджено даними банківських виписок та платіжних доручень (додаток № 7 до експертизи).

На виконання договору, ПП «Кримпсецтехнолоджи» поставлено позивачу товар (дерев'яні заготовки для євро контейнерів та кіл приштамбовий) на загальну суму 635347,50 гривень, у тому числі ПДВ - 105891,28 гривень, що підтверджується видатковими накладними. (том 1, а.с. 77,79,80,82,83,85,86,87, 88,90, 91,92).

На підтвердження перевезення товару, ПП «Кримспецтехнолоджи» надано позивачу товарно-транспортні накладні (т. 1, а.с. 51-62).

Отримані від ПП «Кримспецтехнолоджи» товари (дерев'яні заготовки для євро контейнерів та кіл приштамбовий) передані до будівельного цеху ПАТ «Победа», що підтверджується накладними внутрігосподарського призначення (т.1, а.с.77, 79, 80, 82, 83, 85, 86, 87, 88, 90, 91, 92).

Відповідно до реєстрів отриманих податкових накладних, Додатку № 2 та Додатку № 1 до податкової декларації (скороченої) ПАТ «Победа» відображено податкових зобов'язань на суму 557347,50 гривень, в тому числі ПДВ - 92891,22 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Кримспецтехнолоджи» за фактом поставки товарів (т.1, а.с.78, 81, 84, 89, 93).

ТОВ «Канон» є юридичною особою, видами діяльності якої в тому числі є оптова торгівля сільськогосподарською технікою та на момент взаємовідносин з позивачем було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість, згідно свідоцтва платника ПДВ № 11411846 (т.1, а.с. 94-95; 247).

ПАТ «Победа» перераховано на користь ТОВ «Канон» в якості передплати за товар (масло Аргинол ХА-30) кошти в сумі 8136 гривень, в тому числі ПДВ - 1356 гривень, що підтверджено даними банківських виписок та платіжними дорученнями (додаток № 7 до експертизи).

ТОВ «Канон» поставлено позивачу товар на загальну суму 8136 гривень, в тому числі ПДВ - 1356 гривень, що підтверджено видатковими накладними: №ООО-000368 від 25.06.2010 року та №ООО-000768 від 17.11.2010 року (т. 1, а.с. 63,65).

Отриманий від ТОВ «Канон» товар (масло Аргинол ХА-30) передано до холодильнику ПАТ «Победа», що підтверджується накладними внутрігосподарського призначення (т. 1, а.с. 63,65).

За фактом поставки товару, ТОВ «Канон» були виписані позивачу податкові накладні №00000368 від 25.06.2010 року на загальну суму 3936 гривень, в тому числі ПДВ - 656 гривень та №00000768 від 17.11.2010 року на загальну суму 4200 гривень, в тому числі ПДВ - 700 гривень (т.1, а.с.64, 66), які були відображені у податкових зобов'язаннях, відповідно до реєстрів отриманих податкових накладних, Додатку №2 та Додатку №1 до податкової декларації (скороченої).

Приватне підприємство «Терра-Геолог» є юридичною особою, видами діяльності якої в тому числі є оптова торгівля будівельними матеріалами (т.1 а.с.96).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Победа» перераховано на користь ПП «Терра-Геолог» в якості передплати за товар (цемент) кошти в сумі 4479,98 гривень, в тому числі ПДВ - 746,66 гривень, що підтверджено даними банківських виписок та платіжних доручень (додаток № 7 до експертизи).

ПП «Терра-Геолог» поставлено позивачу товар (цемент30) на загальну суму 4479,98 гривень, в тому числі ПДВ - 746,66 гривень, що підтверджено видатковими накладними: № БУ-0000005 від 05.03.2010 року та № БУ-0144 від 09.10.2009 року (т. 1, а.с. 67,69).

Отриманий товар передано до будівельного цеху ПАТ «Победа», що підтверджується даними накладних внутрігосподарського призначення (т. 1, а.с. 67,69).

За фактом поставки товару, ПП «Терра-Геолог» виписані позивачу податкові накладні № 144 від 09.10.2009 року на суму 1479,98 гривень, в тому числі ПДВ - 246,66 гривень та № 3 від 05.03.2010 року на суму 3000 гривень, в тому числі ПДВ - 500 гривень (т. 1, а.с. 68,70), які було відображено у податкових зобов'язаннях, відповідно до реєстрів отриманих податкових накладних, Додатку № 2 та Додатку № 1 до податкової декларації (скороченої).

Приватне підприємство «Кримторг» є юридичною особою та платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва платника ПДВ № 100164128 (т. 1, а.с. 248).

Встановлено, що ПАТ «Победа» перераховано на користь ПП «Кримторг» передплату за товар (дерев'яні заготовки для євро контейнерів) в сумі 110000 гривень, в тому числі ПДВ - 18333,33 гривень, що підтверджується даними банківських виписок та платіжними дорученнями (додаток № 7 до експертизи).

ПП «Кримторг» поставлено позивачу товар (дерев'яні заготовки для євро контейнерів) на загальну суму 110000 гривень, у тому числі ПДВ - 18333,34 гривень, що підтверджується видатковими накладними: №500 від 20.04.2010 року; №680 від 30.04.2010 року та №853 від 07.05.2010 року (т. 1, а.с. 71;73; 75).

Отриманий товар передано до будівельного цеху ПАТ «Победа», що підтверджується накладними внутрігосподарського призначення (т. 1, а.с. 71, 73, 75).

За фактом поставки товарів, ПП «Кримторг» виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 110000 гривень, в тому числі ПДВ - 18333,34 гривень, а саме: №853 від 07.05.2010 року на загальну суму 38500 гривень, в тому числі ПДВ - 6416,67 гривень; №680 від 30.04.2010 року на загальну суму 38500 гривень, в тому числі ПДВ - 6416,67 гривень; №500 від 20.04.2010 року на загальну суму 33000 гривень, в тому числі ПДВ - 5500 гривень (т.1, а.с. 72,74,76), які відображені у податкових зобов'язаннях відповідно до реєстрів отриманих податкових накладних, Додатку №2 та №1 до податкової декларації (скороченої).

Судова колегія звертає увагу, що жодних зауважень стосовно правильності складання первинної бухгалтерської документації позивача, яка підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту жовтня 2009 року - листопада 2010 року, в акті перевірки не зазначено.

Податковий орган у апеляційній скарзі вказує на завищення податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ПП «Кримторг», оскільки операції з придбання в нього товару не підтверджені товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 цього Закону, 1.7. податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) (якій був діючим в той період, за який проводилась перевірка), - є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).

Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів та послуг у Законі України «Про податок на додану вартість» не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), яки при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Колегія суддів звертає увагу, що проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства ПАТ «Победа» встановлено, що за наслідками взаємовідносин з контрагентами позивач сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, які були виписані зареєстрованими платниками податку на додану вартість; фактичне отримання позивачем товарів від його контрагентів, його оплата та оприбуткування в бухгалтерському обліку позивача повністю підтверджується матеріалами справи.

Стосовно посилання відповідача на безпідставність формування позивачем податкового кредиту в сумі 183 33,34 гривень за рахунок його взаємовідносин з ПП «Кримторг» внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних.

Слід зазначити, що відсутність у позивача товарно - транспортних накладних не може свідчити про безтоварність угоди за умови наявності всіх інших первинних документів, оформлених відповідно до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні», що підтверджують фактичне надходження товару та його використання в господарській діяльності ПАТ «Победа».

Також судова колегія враховує висновки проведеного по справі судово-економічної експертизи, згідно якої отримання товарно-матеріальних цінностей ПАТ «Победа» від контрагентів ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Кримторг», ТОВ «Канон» та ПП «Терра Геолог» документально підтверджено видатковими накладними та накладними внутрігосподарського призначення, а також підтверджено, що перерахування коштів та отримання товарів від контрагентів призвело до змін у структурі активів та пасивів ПАТ «Победа».

Сумуючи наведене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає висновки податкової інспекції щодо завищення позивачем податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з його контрагентами, а як наслідок висновок про необґрунтоване застосування ним пільги з ПДВ на загальну суму 126327,28 гривень безпідставними.

Щодо завищення позивачем зобов'язань в скороченій декларації по ПДВ за спеціальним режимом оподаткування та заниження зобов'язань в податковій декларації з ПДВ по інших категоріях операцій за загальним режимом оподаткування за надання господарських послуг в сумі 99486,48 гривень.

Статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. регламентований спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Відповідно до п.81.2 ст. 8-1 Закону, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з п. 81.7 ст. 8-1 Закону, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 81.13 ст. 8-1 Закону передбачено, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом "ї" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Встановлено, що ПАТ «Победа» у періоді що перевірявся виписано податкові накладні щодо надання сільськогосподарських послуг (т.1, а.с.99-159).

В графі «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» у вказаних податкових накладних зазначено: сільськогосподарська продукція населенню; послуги городів; в графі «умови поставки» зазначено - кінцевому споживачу.

Перевіркою встановлено, що на підставі вказаних податкових накладних позивачем включено до скороченої податкової декларації суму ПДВ у розмірі 99486,48 грн.

Судова колегія враховує, що проведеною по справі судово-економічною експертизою встановлено, що позивачем були подані Уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, уточнюючи Додатки №2 до Декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (за спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства та за загальним режимом оподаткування), згідно з якими ПАТ «Победа» самостійно зменшено податкові зобов'язання з ПДВ за спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського господарства та збільшені зобов'язання за загальним режимом оподаткування за податковими накладними, що оспорюються на суму 9037,48 гривень, в тому числі за номенклатурою «сільськогосподарства продукція населенню» в сумі 3440,81 гривень та за номенклатурою «послуги городів та пасовищ» - в сумі 5596,67 гривень.

Отже, судом встановлено, що податкові зобов'язання, відображені позивачем у скорочених деклараціях за пільговим режимом за вищевказаними податковими накладними складають 97141,11 гривень за номенклатурою поставки «сільськогосподарська продукція населенню», внаслідок самостійного коригування ПАТ «Победа» показників у бік зменшення на суму 9037,48 гривень.

Зазначені у спеціальному свідоцтві ПАТ «Победа» види діяльності сільськогосподарського підприємства відповідають видам діяльності, визначеним Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим постановою КМУ №23 від 21.01.2009 року, якій був діючим до 27.12.2010 року (далі - Порядок № 23).

Відповідно до п.5.22 ст.5 Колективного договору ПАТ «Победа», роботодавець зобов'язується частину заробітної плати, але не більше ніж 50% нарахованої суми виплачувати натурою (товарами, які є бажаними для співробітників).

Згідно з п. 4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі здійснення натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Виходячи з приписів п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», при передачі товару працівникові в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі виникають податкові зобов'язання з ПДВ. При цьому база оподаткування розраховується виходячи з договірної ціни, але не нижче звичайних цін.

Відповідно до п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року, якій втратив чинність 21.12.2010 року, усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені в підпунктах 8.1-8.4 цього пункту, залишаються в особи, що їх виписала. У разі поставки товарів (послуг) покупцю, який не зареєстрований як платник податку, включаючи поставку на експорт, здійснення операцій з натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (покупця)» робиться позначка «Х».

З урахуванням чого, при продажу працівникам товарів у рахунок зарплати виписується податкова накладна у двох примірниках. Обидва примірника податкової накладної зберігаються у підприємства-продавця і є підставою для відображення відповідних операцій в податковому обліку і звітності по ПДВ.

Встановлено, що ПАТ «Победа» за період з липня 2009 року по вересень 2010 року та за листопад, грудень 2010 року за спеціальним режимом оподаткування виписано податкових накладних на загальну суму 637071,46 гривень, в тому числі ПДВ - 106178,59 гривень, продавець та покупець за якими вказаний - ПАТ «Победа».

Зазначені податкові накладні знайшли відображення у реєстрах виданих податкових накладних (пільговий режим), дані яких відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість (скороченої).

Проведеною по справі експертизою встановлено, що за період з липня 2009 року по вересень 2010 року та за листопад, грудень 2010 року ПАТ «Победа» видано у рахунок заробітної плати товарів та послуг за даними платіжних відомостей та матеріальних звітів на загальну суму 703 730 гривень, з яких: сільськогосподарських товарів власного виробництва на суму 607 342,30 гривень, які відображені у регістрах бухгалтерського обліку на рахунках: 271 «Готова продукція у рослинництві», 273 «Продукція власного виробництва» та 282 «Товари в торгівлі»; послуг на суму 65 479,35 гривень та інших товарів на суму 30 908,35 гривень.

Отже, поставки сільськогосподарських товарів, відображені позивачем у податкових накладних №№241,265,321,361,397,29,32,70,79,99,111,151,184,223,308,515,570 на суму 582 846,63 гривень, у тому числі ПДВ - 97 141,11 гривень, відповідають видам діяльності, які зазначені у свідоцтві позивача про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ за КВЕД 01.13.0, 01.12.0, 01.11.0 та реалізована співробітникам підприємства у рахунок заробітної плати продукція є сільськогосподарською продукцією власного виробництва ПАТ «Победа».

Висновки податкової інспекції щодо відображення позивачем операцій у скороченій декларації з ПДВ, які не занесені в спеціальне свідоцтво платника ПДВ ПАТ «Победа» на суму 99486,48 гривень є безпідставними, оскільки проведеною по справі експертизою встановлено, що ця розбіжність виникла у зв'язку з неврахуванням Джанкойською ОДПІ коригувань позивачем податкових зобов'язань за липень 2009 року у сумі 2676 гривень; врахування коригування податкових зобов'язань за податковими накладними, що не оспорюються, за серпень, вересень, листопад 2009 року та січень, лютий 2010 року на суму 388,14 гривень; не врахування коригування податкових зобов'язань за червень 2010 року у сумі 58,08 гривень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.13р. по справі №2а-15715/11/0170/25 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко