Постанова № 32395057, 04.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2013 р. 15:27 Справа №801/5610/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільхоз-Юг»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень.

за участю представників:

від позивача - Кудрявцева В.М.- пред-к, дов. від 27.05.2013 р.

Мирошнікова Н.В. - пред-к, дов. №3 від 07.03.2013 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільхоз-Юг» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 19.03.2013 р. №0000451504 та № 0003251501. Вимоги мотивовані тим,що податковим органом при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зроблені помилкові висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства щодо визначення податкових зобов'язань по ПДВ, що призвело до необґрунтованого нарахування податкових зобов'язань , протиправного застосування штрафних санкцій.

Представники позивача у судовому засіданні, яке відбулось 20.06.2013 р. , наполягали на задоволенні позову. Розгляд справи відкладався для надання додаткових доказів.

На адресу суду 21.06.2013р. надійшли заперечення на позов ( вих. № 7425/9/10-2 2013 ) , в яких зазначено,що відсутні підстави для задоволення позову.

У судове засідання 04.07.2013 р. відповідач явку свого представника не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, про день та час проведення судового засідання був сповіщений належним чином, представники позивача надали додаткові докази, наполягали на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві, вважали можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представників позивача, приймаючи до уваги відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ

Працівники відповідача провели документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з КП «Альянс» за червень 2011р., серпень 2011р. , за результати якої 04.03.2013 р. складено акт №5193/10/15-4 . У висновках зазначеного акту зафіксовано порушення позивачем п.44.1 ст44, п.138.1 п.138.2,п.138.6 , п. 138.8 п.п. 138.8.1 пю138.8 ст.138 , п.п. 139.1.9 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на 64620 грн., порушення п. 185.1 ст.185 , п. 198.1, п. 198.3 , п.198.6 ст.198 , п.201 ст.200 ПК України ,в результаті чого завищено залишок від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2011р. у сумі 12383 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 19.03.2013 р. прийняти податкові повідомлення - рішення № 00003251501, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011р. на 64620 грн., та № 0000451504 , згідно з яким йому зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2011 р. на 12383 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, (п.п.а) п. 185.1 ст. 185 ПК України).

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 188.1 ст.188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Працівники відповідача в акті перевірки №5193/10/15-4 від 04.03.2013 р. зазначили, що позивач зависив податковий кредит за період часу ,що перевірявся, в наслідок безпідставного віднесення до його складу сум податку, сплаченого під час проведення розрахунків за послуги , надані КП «Альянс». Зазначені висновки ґрунтуються на тому ,що на думку податкового органу діяльність вказаного контрагенту позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, не спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, укладені з ними договори не мали реального товарного характеру. З огляду на зазначене відповідач вважає,що у позивача були відсутні підстави для віднесення до складу витрат суми, сплачені КП «Альянс» за надані ним послуги.

Судом встановлено,що між позивачем та КП «Альянс» 16.06.2011р. був укладений договір підряду № 673 , предметом якого було надання послуг по здійсненню будівельно - монтажних робіт щодо облаштування сходів в паркінг в будівлі , розташованої за адресою :м.Сімферополь, пор. Піонерський/пр. Кирова 2/10.

Надані позивачем документи свідчать про те,що КП «Альянс» виконані умови зазначеного договору, проведені будівельно - монтажних роботи на суму 66289,40 грн. ( в тому числі ПДВ) , що підтверджено податковим накладними №150 від 17.06.2011р та № 260 від 31.08.2011р., підписаним сторонами актом виконаних робіт . Позивач 17.06.2011р. та 01.09.2011р. перерахував КП «Альянс» вартість виконаних робіт ( в тому числі ПДВ) .

Крім того, між позивачем та КП «Альянс» 16.06.2011р. укладено договір підряду №679 , предметом якого було виконання робіт по облаштуванню зливної каналізації у паркінг в будівлі , розташованої за адресою :м.Сімферополь, пров.Піонерський/пр. Кирова 2/10. КП «Альянс» виконав роботи, передбачені зазначеним договором підряду, що підтверджено податковими накладними №151 від 17.06.2011р та № 261 від 31.08.2011р., підписаним сторонами актом виконаних робіт від 31.08.2011р. , а позивач 17.06.2011р. та 01.09.2011р. перерахував їх вартість їх вартість ( в тому числі ПДВ) .

На вимогу суду позивачем залучені до матеріалів справи документи, яки свідчать про те,що будівля , розташована за адресою :м.Сімферополь, пров.Піонерський/пр. Кирова 2/10, є його власністю , знаходиться на його балансі, а витрати , понесені при виконанні КП «Альянс» умов зазначених вище договорів підряду, обліковані відповідно до вимог ПК України.

Відповідачем в порядку передбаченому ст.71 КАС України не надано доказів невиконання робіт КП «Альянс», виконання їх в обсягах, яки відрізняються від тих ,що зазначені у податковій та бухгалтерській звітності позивача.

За таких обставин, приймаючи до уваги надані позивачем документи , наявність доказів оформлення податкових накладних, проведення розрахунків платником податків, отримання ним послуг , керуючись зазначеними вище положеннями ПК України , суд приходить до висновку, що позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ , сплачені цьому контрагенту під час розрахунків за отримані послуги, віднесення сплачених коштів до складу валових витрат за відповідні звітні періоди.

На підставі викладеного суд вважає,що матеріалами справи підтверджено протиправність висновків податкового органу, викладених акті перевірки №5193/10/15-4 від 04.03.2013 р. , щодо відсутності правових підстав для формування податкового кредиту та віднесення до складу валових витрат коштів, сплачених КП «Альянс» в період часу,що перевірявся, за надані послуги, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.07.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.07.2013 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби від 19.03.2013 р.№ 0000451504 та № 0003251501.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільхоз-Юг» ( м. Сімферополь, пров. Піонерський/п. Кірова 2/10 , код ЄДРПОУ 35574578 ) 770,03 грн. ( сімсот сімдесят грн. 03 коп. ) судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.