Ухвала суду № 32393636, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. справа № 2а-0470/9372/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

представників сторін:

позивача : - Данилов А.В., дов. від 26.07.11 р.

відповідача: - Коваленко В.Ю., дов. від 29.12.12 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 р. у справі № 2а-0470/9372/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Промтехсінтез"

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Промтехсінтез" (далі - ТОВ "НВП "Промтехсінтез", Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська МДПІ) № 0001731542 від 07.06.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки є неправомірними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки податковий кредит ТОВ «НВП «Промтехсінтез» формувався на підставі сплати ПДВ згідно вантажних митних декларацій. При цьому, Дніпропетровською МДПІ проігноровано той факт, що подання уточнюючого розрахунку і виправленням самостійно виявлених помилок регулюється ст.50 ПК України, у якій відсутнє обмеження у 365 днів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 р. у справі № 2а-0470/9372/11 (суддя Парненко В. С.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що ТОВ "НВП "Промтехсінтез" правомірно реалізувало своє право на податковий кредит шляхом використання ВМД та включення до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах на підставі документального підтвердження затримки такого отримання, а податковий орган не довів факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Окрім того, посадові особи Дніпропетровської МДПІ, прийнявши податкове повідомлення-рішення в день складання акту перевірки без урахування заперечень Товариства, порушили норму Податкового кодексу України, наведену у п.86.8 ст.86, та позбавили ТОВ "НВП "Промтехсінтез" можливості захищати свої права та інтереси.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровською МДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 р. у справі № 2а-0470/9372/11, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував можливості застосування п.198.6 ст.198 ПК України до вантажної митної декларації.

ТОВ "НВП "Промтехсінтез" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі цілком правомірною та обґрунтованою. Зокрема, Товариство зазначає, що позиція скаржника про те, законодавець ставить на один рівень податкову накладну та вантажну митну декларацію, тобто застосування п.198.6 ПК України можливе до вантажної митної декларації, є неправомірною, оскільки у ч.3 п.198.6 ст.198 ПК України вказано, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники сторін надали пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги, підтримали визначені сторонами позиції по суті спірних взаємовідносин, заявник апеляційної скарги просив її задовольнити, представник позивача вважає судове рішення законним та обґрунтованим та вважає, що підстав для її задоволення немає.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровською МДПІ на підставі п.200.10 ст.200 ПК України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме: податкової декларації за квітень 2011 року, уточнюючого розрахунку за лютий 2010 року), за результатами якої 05.08.2009 р. був складений акт від 07.06.2011 р. № 137/152/32964496 (а. с.9-11).

Камеральною перевіркою встановлено, що Товариством в порушення ч.3 п.198.6 ст.198 ПК України неправомірно відображено в уточнюючому розрахунку з ПДВ за лютий 2010 р. від 12.04.2011 р. ВМД понад 365 днів у сумі 3598 грн. (згідно АРМ «Митниця» ВМД від 08.02.2010 р. та 19.02.2010 р.), внаслідок чого завищено позивачем значення рядку 21.1 декларації з ПДВ за квітень 2011 року: залишок від'ємного значення попереднього значення попереднього звітного (податкового) періоду і, як результат, не донарахований податок на додану вартість у розмірі 3598 грн.

07.06.2011 р. на підставі вказаного акту камеральної перевірки Дніпропетровською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001731542, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 598 грн. (а. с.64а).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Дніпропетровської МДПІ, виходячи з наступного:

Згідно п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 75.1.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

З матеріалів справи вбачається і не спростовується відповідачем, що в лютому 2010 року у ТОВ «НВП «Промтехсінтез» виникли податкові зобов'язання при ввезені товарів на митну територію України на загальну суму 30 348,54 грн. за наступними вантажно-митними деклараціями (ВМД):

- № 110000013/2010/302554 від 08.02.2010 р. у сумі 22 689,10 грн. (а. с.12-14),

- № 110000012/2010/201276 від 08.02.2010 р. у сумі 3 691,58 грн. (а. с.15),

- № 110000012/2010/201757 від 19.02.2010 р. у сумі 3 967,86 грн. (а. с.16).

За твердженням позивача, у зв'язку з вимогою Дніпропетровської МДПІ надавати податкову декларацію з ПДВ лише з наявним податковим навантаженням та відмовою у прийнятті декларацій з ПДВ з від'ємним значенням, ТОВ «НВП «Промтехсінтез» з метою нарахування та сплати ПДВ за лютий 2010 року включило до податкового кредиту у лютому 2010 року по стр.12.1 Декларації з ПДВ, ПДВ сплачений митним органам за лише за двома з трьох ВМД: № 110000012/2010/201276 від 08.02.2010 р. - 3691,58 грн. та №110000012/2010/201757 - 3967,58 грн., на загальну суму 7659 грн. (а. с.17, 18).

ПДВ, сплачений митним органам за ВМД № 110000013/2010/302554 від 08.02.10 р., було включено Товариством до податкового кредиту шляхом подання наступних уточнюючих розрахунків:

- Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. у сумі 5586 грн. (а. с.19-21);

- Додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 р. в сумі 13504,76 грн. (а. с.22-24).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що станом на 20.06.2010 р. залишок суми ПДВ, сплаченого по ВМД № 110000013/2010/302554 від 08.02.10 р., складав 3 598,46 грн. (22 689,10 - 19090,76(5586+13504,76) є обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 та підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168 визначені підстави, при наявності яких виникає право на податковий кредит.

Зокрема, таке право виникає при наявності двох підстав:

суми податку повинні бути нараховані або сплачені у звітному періоді у зв'язку з

придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у

межах господарської діяльності платника податку;

датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової

накладної, що засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг).

Як випливає зі змісту п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як зазначено вище, Товариство податок на додану вартість у сумі 3598 грн. (право на формування податкового кредиту по якому виникло у лютому 2010 року) віднесло до податкового кредиту шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у квітні 2011 року.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Так, на підставі ч.2 п.198.2 ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

При цьому, обмеження щодо включення податкових накладних за терміном може бути лише у випадку закінчення строку позовної давності (1095 днів), передбаченого ст.15 Закону № 2181, що в даному випадку місця не мало.

Податковий кодекс України у п.50.1. статті 50 передбачає, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, тобто не пізніше закінчення 1095 дня.

Водночас, ч.3 п.198.6 ст.198 ПК України (про порушення позивачем якого зазначає відповідач) передбачає, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Проте, судом першої інстанції правомірно зауважено на необхідності застосування конституційного принципу зворотної дії закону в часі, згідно якого до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.99 р. у справі №1-7/99).

Отже, з огляду на сплату позивачем ПДВ при розмитненні товару згідно вантажних митних декларацій, у ТОВ «НВП «Промтехсінтез» виникло право на податковий кредит в сумі 30348,54 грн. в лютому 2010 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, тому, за даних обставин, застосування строку у 365 днів, передбаченого ч.3 п.198.6 ст.198 ПК України, є неправомірним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність висновків акту перевірки від 07.06.2011 р. № 137/152/32964496 та про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ №0001731542 від 07.06.2011 р.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про порушення податковим органом порядку оформлення результатів перевірки з огляду на прийняття Дніпропетровською МДПІ податкового повідомлення-рішення в день складання акту перевірки без урахування заперечень ТОВ НВП «Промтехсінтез», чим порушено приписи п.86.8 ст.86 ПК України, згідно якого податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені обставини по справі, правове обґрунтування,застосоване судом першої інстанції при розгляді даної справи, судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 р. у справі № 2а-0470/9372/11 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 р. у справі № 2а-0470/9372/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко