ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" липня 2013 р. Справа № 809/1987/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,
представника позивача - Скиданюка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області
до відповідача: Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради
про стягнення податкового боргу у сумі 43 300,98 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
27.06.2013 року Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач, ДПІ у Богородчанському районі) звернулася з адміністративним позовом до Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради (надалі - відповідач, КП ВЖРЕП Богородчанської селищної ради) про стягнення податкового боргу у сумі 43 300,98 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість за період лютий-квітень 2013 року у загальній сумі 43 236,66 грн. та нарахованої пені у сумі 64,32 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов повністю задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.24).
Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).
За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.
Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд прийшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2003 року Богородчанською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ВЖРЕП Богородчанської селищної ради, засновником якого є Богородчанська селищна рада Івано-Франківської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с.7,8).
Судом встановлено, що КП ВЖРЕП Богородчанської селищної ради взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у Богородчанському районі.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Судом встановлено, що КП ВЖРЕП Богородчанської селищної ради у відповідності до статті 180 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100016128, індивідуальний податковий номер - 53932309019) (а.с.12).
Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2013 року, 22.04.2013 року та 18.05.2013 року відповідачем подано до ДПІ у Богородчанському районі податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, березень 2013 року та за квітень 2013 року відповідно, якими узгоджено податкові зобов'язання платника податків із податку на додану вартість за вказані періоди у сумі 13 494,00 грн., 23 083,00 грн. та у сумі 18 582,00 грн. (а.с.12-17).
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, суд приходить висновку, що податкові зобов'язання, визначені відповідачем у вищевказаних податкових деклараціях з податку на додану вартість, є узгодженими.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно пункту 203.2 статті 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 203.1 цієї статті встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що самостійно узгоджена КП ВЖРЕП Богородчанської селищної ради сума податкового зобов'язання, визначена ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2013 року, березень 2013 року та за квітень 2013 року, підлягала сплаті відповідачем у строк, встановлений пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням КП ВЖРЕП Богородчанської селищної ради визначеного Законом обов'язку, за останнім залишається непогашеною заборгованість зі сплати податку на додану вартість за період лютий-квітень 2013 року у загальній сумі 43 236,66 грн.
У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано КП ВЖРЕП Богородчанської селищної ради податкову вимогу № 495 від 19.04.2013 року. Дану вимогу 19.04.2013 року отримано головним бухгалтером відповідача Роспопа Л.Є., однак залишено без реагування (а.с.18).
Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З матеріалів справи вбачається, позивачем на виконання вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано КП ВЖРЕП Богородчанської селищної ради пеню у сумі 64,32 грн.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за період лютий-квітень 2013 року у сумі 43 236,66 грн. та нарахованої пені у сумі 64,32 грн. на загальну сумі 43 300,98 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком ДПІ у Богородчанському районі (а.с.9) та іншими матеріалами справи.
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.
Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.
За таких обставин, податковий борг у сумі 43 300,98 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 цього Кодексу встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради (77701, Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт. Богородчани, вул. Шевченка, 10, код ЄДРПОУ - 05393234) в дохід Державного бюджету України 43 300 (сорок три тисячі триста) грн. 98 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків, та за рахунок готівки, що належить Комунальному підприємству Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Богородчанської селищної ради.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 12.07.2013 року.
Судове рішення № 32393491, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/1987/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: