Рішення № 32393325, 15.07.2013, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/801/13-ц

провадження 2/694/345/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

(заочне)

15.07.2013 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.

при секретарі Блискавки А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Звенигородка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором в сумі 42079,49 грн. та судові витрати в сумі 420,79 грн., мотивуючи тим, що 14.06.2007 року між ПАТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №К3ХRRХ05070048, за яким банк надав йому кредит у розмірі 5183,27 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.06.2008 р. Відповідно до умов кредитного договору, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з ОСОБА_2 надання кредиту фізичним особам Розстрочка складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача в заяві, що відповідно до умов якого погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач ОСОБА_1 повинен був надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець забов'язується надати грошові кошти в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. ПАТ КБ ПриватБанк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 5183,27 грн. У звязку з тим, що відповідач порушив зобовязання за кредитним договором, тому станом на 23.05.2013 року утворилася заборгованість на загальну суму 42079,49 грн.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не зявились. Представник позивача по дорученню ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без його участі та в разі неявки відповідача постановлення заочного рішення в справі, в своїй письмовій заяві просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором та судовий збір. Відповідач ОСОБА_1, який в установленому законом порядку, передбаченому ст.74 ЦПК України був повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину своєї неявки, клопотання про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

За згодою представника позивача проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що належним чином повідомлений про розгляд справи відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки до суду та розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

14.06.2007 року між ПАТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № К3ХRRХ05070048, за яким банк надав йому кредит у розмірі 5183,27 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.06.2008 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з ОСОБА_2 надання кредиту фізичним особам (Розстрочка) складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Відповідно до ст.259 ЦК України, договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за Договором в тривалістю 50 років (п.1.7.31 Умов надання кредиту фізичним особам (Розстрочка), що діяв на час підписання заяви).

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання належним чином не виконував і сплату кредиту після його отримання не проводив.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 23.05.2013 року (згідно розрахунку заборгованості за договором) має заборгованість 42079,49 грн., що складається відповідно до розрахунків позивача з: заборгованості за кредитом в сумі 5183,28 грн.; заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 16389,62грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 155,52 грн.; пені за несвоєчасне виконання умов договору в сумі 17871,09 грн.; штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн.; штрафу (процентна складова) в сумі 1979,98 грн.

Згідно ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.4 ст.631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст. 256 ЦК України).

В даному спорі позовна давність починає збігати з 14.06.2008 року, а саме з дня коли мало бути виконано зобов'язання з повернення кредиту.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права 30.05.2013 року, тобто в межах позовної давності, що підтверджується наступним.

Так, ст.260 ЦК України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк позовної давності починається з 14.06.2008 року, оскільки відповідач повинен сплатити зазначену заборгованість саме в визначену дату.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Зобов'язання за даним договором не припинились і діють до повного виконання сторонами та їх припинення здійснюється відповідно діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601,604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведенні належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Суд приходить до переконання, що належного виконання договору відповідач не здійснив, а відтак зобов'язання не припинилося.

Відповідно ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Встановлено, що при укладені 14.06.2007 року договору, відповідач надав згоду, що заява разом із запропонованими позивачем ОСОБА_2 надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ), тарифами складає між позичальником та банком кредитно-заставний договір. Вищезазначену згоду позивач особисто засвідчив своїм підписом.

Відповідно п.1.7.31. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ»), що діяли на час підписання заяви та маються в матеріалах справи, термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 50 років. Таким чином, відповідно п.1.7.31. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ), сторони у письмовій формі домовились про збільшеня строку позовної даності стосовно стягнення заборгованості за кредитом до 50 років, що не заборонено ст.259 ЦК України.

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ст.627 ЦК України, згідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділової обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Враховуючи вищевикладені норми, сторони досягли згоди та уклали договір в якому передбачили, що позовна давність, встановлена законом, збільшена за домовленістю сторін до 50 років, а відтак момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Кредитним договором передбачено, що банк надає позичальнику строковий кредит на строк 12 місяців з 14.06.2007 року по 14.06.2008 року включно. Таким чином, відповідно до вимог ст.253, ч.5 ст.261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з 14.06.2008 року і закінчується, згідно ст.254 ЦК України, 14.06.2058 року. Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 30.05.2013 року, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідач зобов'язання по кредитному договору не виконує, станом на 23.05.2013 року допустив заборгованість по кредитному договору в сумі 42079,49 грн., з яких: 5183,28 грн.-заборгованість за кредитом, 16389,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 155,52 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом, 17871,09 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п.2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1979,98 грн. - штраф (процентна складова).

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З ч.3 ст.549 ЦК України вбачається, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір може встановлюватися договором. При цьому з ч.3 ст.551 ЦПК України вбачається, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Встановлено, що заборгованість за кредитом становить 5183,28 грн., а пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором становить 17871,09 грн., що значно перевищує суму боргу за кредитом, тому керуючись ст.551 ч.3 ЦК України суд вважає за можливе розмір нарахованої пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку зменшити до 5500,00 грн., таким чином зменшивши загальну суму боргу за кредитним договором № К3ХRRХ05070048 від 14.06.2007 року до 29 708грн.40 коп.

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для їх часткового задоволення.

За таких обставин суд визнає, що відповідач ОСОБА_1 допустив істотні порушення умов кредитного договору від 14.06.2007 року № К3ХRRХ05070048 та всупереч вимог ст.ст.526, 610, 611,1050 ч.2, 1054 ч.1 ЦК України не виконав законних вимог позивача щодо своєчасного повернення заборгованості за договором, тому присуджує стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 5183,28 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 16389,62 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 155,52 грн., 5500,00 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. штраф (фіксована частина) і 1979,98 грн. штрафу (процентна складова), а всього на загальну суму 29 708,40 грн.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог, але не менше мінімального розміру, що встановлений п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.525,526,536,551,610-612,616,1054,1056-1 Цивільного Кодексу України,ст.ст.10,15,60,88,209,212-215, 224-227 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570; МФО 305299, р/р № 29092829003111 (для погашення заборгованості), борг за кредитним договором № К3ХRRХ05070048 від 14.06.2007 року

станом на 23.05.2013 року в сумі 29 708,40 (двадцять дев»ять тисяч сімсот вісім грн.сорок коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 297,08 (двісті дев»яносто сім грн.вісім коп.) гривень сплаченого судового збору на р/р 64993919400001 (для відшкодування судових витрат).

У решті позовних вимог - відмовити.

Копію заочного рішення протягом трьох днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення чи в той же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд.

Суддя