Постанова № 32391891, 08.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2013 року № 826/7180/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнеліус" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0013102204 від 27.11.2012, наказу № 1771 від 07.11.2012 та рішення від 09.11.2012 № 39119/10/15-210 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнеліус» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 27 листопада 2012 року № 0013102204; скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 1771 від 07 листопада 2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»; скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 09 листопада 2012 року № 39119/10/15-210 «Про невизнання звітних документів».

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України відповідачем при складанні Акту перевірки згадані вище уточнюючі розрахунки не було враховано, що призвело до помилкових висновків про наявність порушення позивачем податкового законодавства, а саме заниження податку на прибуток на загальну суму 7 233 459 грн., у тому числі за І півріччя 2012 року у сумі 17 233 459, 00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 08 липня 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта від 12 листопада 2012 року № 995/22-4/30437110 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд» (код ЄДРПОУ 30437110) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині формування фінансових витрат за І півріччя 2012 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус», зареєстрованого 14 січня 2013 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус» створене в результаті реорганізації шляхом перетворення Дочірнього підприємства «Квіза-Тред», Відкритого акціонерного товариства «Київській впроваджувальний завод інноваційних засобів та автоматизації» та зміни назви Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд».

На підставі направлення від 08 листопада 2012 року № 1903/22-4, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, згідно із підпунктом 75.1.2., пунктом 75.1, статті 75, підпунктом 78.1.1., пунктом 78.1, статті 78 Податкового кодексу України та наказу начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 1771 від 07 листопада 2012 року, проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині формування фінансових витрат за І півріччя 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 12 листопада 2012 року № 995/22-4/30437110.

Як висновок проведеної перевірки, встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд» пункту 150.1. статті 150 підрозділу 3 розділу 20 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 233 459 грн., у тому числі за І півріччя 2012 року у сумі 17 233 459, 00 грн.

Такий висновок контролюючого органу мотивований наступним: ТОВ «Квіза Трейд» віднесено до р.06.5 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччі 2012 від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в сумі 97 527 935 грн. (390 111 739 грн.* 25%), без врахування фінансових витрат за 2010 рік та 2011 рік в сумі 109 418 790 грн., в тому числі за 2010 рік - 59 564 647 грн. та 2011 рік - 49 854 143 грн. задекларованих в рядку 06.3 «фінансові витрати» Декларації за I півріччя 2012 року.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 27 листопада 2012 року № 0013102204 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 150.1. статті 150 підрозділу 3 розділу 20 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 21 541 824, 00 грн., в тому числі: за основним платежем - 17 233 459, 00 грн., за штрафними санкція - на 4 308 365, 00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення - рішення від 27 листопада 2012 року № 0013102204 залишено без змін, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза - Трейд» - без задоволення (копії рішення Державної податкової служби у місті Києві від 04 лютого 2013 року № 1106/10/12-1-03 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 17 квітня 2013 року № 833/6/99-99-10-01-15 містяться в матеріалах справи).

На думку позивача, висновок акту перевірки спростовуються матеріалами адміністративної справи, а спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірними та підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у у 2012 - 2015 роках таким чином:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

- звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

- звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

- звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

- звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах до повного погашення такого від'ємного значення.

Податковий орган стверджує, що ТОВ «Квіза Трейд» віднесено до р.06.5 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччі 2012 від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в сумі 97 527 935 грн. (390 111 739 грн.* 25%), без врахування фінансових витрат за 2010 рік та 2011 рік в сумі 109 418 790 грн., в тому числі за 2010 рік - 59 564 647 грн. та 2011 рік - 49 854 143 грн. задекларованих в рядку 06.3 «фінансові витрати» Декларації за I півріччя 2012 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у 2012 році до ДПІ у Печерському районі м. Києва засобами електронного зв'язку і безпосередньо було подано низку звітних податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, а саме: за 2 - 4 квартали 2011 року від 12 березня 2012 року, отримані ДПІ 12 березня 2012 року; за 1 квартал 2012 року від 17 травня 2012 року, отримана ДПІ 20 червня 2012 року; за 2 квартал 2012 року (півріччя) від 06 серпня 2012 року, отримана ДПІ 06 серпня 2012 року.

Позивач стверджує, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, оскільки у згаданих вище деклараціях ТОВ «Квіза-Трейд» самостійно було виявлено помилки, а саме у рядках декларацій 06.3. та 06.5., 06 листопада 2012 року засобами електронного зв'язку були подані уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства, які отримані Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби 06 листопада 2012 року.

Зазначені уточнюючі розрахунки не пов'язані із виявленням фактів заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, а були пов'язані з тим що позивачем у звітних податкових деклараціях за 1 квартал 2012 року та за 2 квартал 2012 року (півріччя) було виявлено факти завищення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у рядках 03 ІД даних декларацій на 64 473 091 грн. та на 109 951 491 (з урахування наростаючого підсумку) відповідно.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (пункт 50.2. статті 50 Податкового кодексу України).

Аналіз вищезазначеного положень законодавства дає підстави стверджувати, що платники податків наділені правом подання уточнюючих розрахунків до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період та до початку документальних планових та позапланових перевірок.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, позапланова виїзна перевірка проводилась з 08 листопада 2012 року по 09 листопада 2012 року, водночас уточнюючі декларації з податку на прибуток позивачем подані 06 листопада 2012 року засобами електронного зв'язку та отримані Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби 06 листопада 2012 року (копії квитанцій містяться в матеріалах справи).

Отже, зазначені уточнюючі декларації були подані до початку проведення перевірки, за підсумками якої було складено Акт перевірки та винесено спірне податкове повідомлення - рішення.

При цьому, листом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 09 листопада 2012 року № 39119/10/15-210 про невизнання звітних документів позивача повідомлено, що уточнюючі декларації з податку на прибуток заповнені з порушення статті 48 Податкового кодексу України, тому не можуть бути прийняті.

За вимогами пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пункт 49.12 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що чинним податковим законодавством передбачено право податкового органу відмовляти у прийнятті уточнюючих розрахунків в разі їх подання із порушенням статті 48 Податкового кодексу України шляхом винесення рішення про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

В даному випадку, відповідачем на адресу позивача направлено лист про невизнання звітних документів, який на думку суду не відповідає вимогам статті 49 Податкового кодексу України, з огляду на невідповідність форми листа вимогам притаманним рішенню податкового органу та на відсутність у листі причин відмови у прийнятті податкової звітності.

Суд звертає увагу, що за результатом дослідження уточнюючих декларацій позивача з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал та 1 півріччя 2012 року, розшифровок податку на прибуток за вказаний період порушень статті 48 Податкового кодексу України не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що матеріали справи не містять рішення податкового органу про відмову у прийнятті податкової декларації, а лист відповідача від 09 листопада 2012 року № 39119/10/15-210 судом не приймається як рішення суб'єкта владних повноважень та як рішення про відмову у прийнятті декларації, суд вважає уточнюючі декларації позивача з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, 1 квартал та 1 півріччя 2012 року такими, що подані 06 листопада 2012 року та прийняті податковим органом.

Відтак, в порушення пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України відповідачем при складанні Акту перевірки згадані вище уточнюючі розрахунки не було враховано, що призвело до помилкових висновків про наявність порушення позивачем податкового законодавства, а саме заниження податку на прибуток на загальну суму 7 233 459 грн., у тому числі за І півріччя 2012 року у сумі 17 233 459, 00 грн.

Крім цього, відповідно до абз. 4 пункту 1 глави ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать, зокрема розрахунки донарахованих (зменшених) сум податків та зборів, а також розрахунки зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зменшення (збільшення) заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розрізі податкових періодів.

Згідно із абзацом 3 пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 2.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 985 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735, чинного на час прийняття оскаржуваного ППР, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звітного періоду, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

В порушення даних вимог законодавства відповідачем не долучено до акту перевірки та до оскаржуваного ППР розрахунку донарахованої оскаржуваним ППР суми податку на прибуток, а також суми штрафної (фінансової) санкції.

Лише у відповідь на судові запити представником відповідача надано копію розрахунку штрафних санкцій, згідно якого штрафні санкції розраховані згідно пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України згідно декларації № 9046335774 від 06 серпня 2012 року за період I півріччя 2012 року.

З наведеного вбачається, що розрахунок складений на підставі декларації № 9046335774 від 06 серпня 2012 року за період I півріччя 2012 року без урахування уточненої декларації за I півріччя 2012 рок, що отримана податковим органом 06 листопада 2012 року.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2012 року № 0013102204 контролюючим органом.

Водночас, суд не погоджується із позовною вимогою про скасування наказу начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва державної податкової служби № 1771 від 07 листопада 2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» з огляду на наступне.

Пунктом 1.1. Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зокрема, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2. пункту 75.1.статті 75 Податкового кодексу України).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Досліджуючи спірне рішення, судом встановлено, що підставою для прийняття Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби наказу від 07 листопада 2012 року № 1771 зазначено підпункт 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4. статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Матеріали справи підтверджують, що 30 жовтня 2012 року позивачу направлено запит про надання інформації, з якого вбачається, що податковим органом здійснено аналіз податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року ТОВ «Квіза-Трейд» податковий номер 30437110 та встановлено, що ТОВ «Квіза-Трейд», згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року розбіжності з декларацією з податку на прибуток та формою 2 «Звіт про фінансовий результат»(а саме р. 05.1 та р.06.3), у зв'язку із чим платнику податків запропоновано надати пояснення та документальне підтвердження між зазначених розбіжностей за I півріччя 2012 року.

Листом ТОВ «Квіза-Трейд» від 06 листопада 2013 року № 376 (отриманий відповідачем 07 листопада 2012 року відповідно до відмітки вхідної кореспонденції) податковому органу надано пояснення з приводу поставлених питань, водночас, як вбачається з зазначеного листа документального підтвердження між розбіжностей за I півріччя 2012 року позивачем не додано.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не виконано вимоги запиту податкового органу, останнім правомірно винесено спірний наказ про призначення позапланової документальної перевірки.

Вищенаведене свідчить, що відповідачем додержано умови пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, які надають посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, зокрема, перевірка призначена на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва державної податкової служби № 1771 від 07 листопада 2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», проведена за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (позивачем даний факт не спростовується), що свідчить про попередження позивача про дату та місце проведення позапланової перевірки.

При цьому, посилання позивача на протиправність складання акту перевірки та порушення форми та його змісту суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі по тексту Порядок № 984) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача.

Враховуючи викладене, акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків.

При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Суд звертає увагу, позивачем, як платником податків, не використано надане пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу України право на оскарження висновків акту перевірки та не подано до податкового органу заперечень з приводу проведеної перевірки, тому такі доводи суд відхиляє.

Також, суд не погоджується із позовною вимогою про скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 09 листопада 2012 року № 39119/10/15-210 «Про невизнання звітних документів», оскільки як вже зазначалось, зазначений лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не винесений в порядку статті 48-49 Податкового кодексу України тому скасуванню не підлягає.

Водночас, податковий органу як контролюючий суб'єкт владних повноважень наділений правом направлення інформаційних листів платникам податків, тому посилання позивача на протиправність дій відповідача в частині складання листа від 09 листопада 2012 року № 39119/10/15-210 «Про невизнання звітних документів» суд не приймає.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення - рішення, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус» підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнеліус» задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 27 листопада 2012 року № 0013102204.

3. В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2013