Ухвала суду № 32389515, 04.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1616/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вектор-М" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Вектор-М" (далі - ПП "Вектор-М") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2012 №0000082156, №0000083156.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 28.09.2012 №0000082156, №0000083156.

На вказану постанову ДПІ у Печерському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування ПП «Вектор-М» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за березень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 11.09.2012 №55/15-6/32492828.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2012 року в розмірі 13 787,00 грн., та п. 198.9 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено позитивне значення за березень 2012 року на суму ПДВ 322 558,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Печерському районі прийняті податкові повідомлення - рішення від 28.09.2013:

- №0000082156, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку додану вартість в розмірі 13 787,00 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 6 894,00 грн.;

- №0000083156, яким зменшено розмір залишку від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 322 558,00 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно матеріалів справи, між ПП «Вектор-М» та ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД» були укладені договори поставки соняшника, а саме: №270110 від 27.02.2012, №270123 від 02.03.2012, №270183 від 10.03.2012, №271129 від 16.03.2012, №271145 від 22.03.2012.

На виконання вказаних договорів ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД» виписано позивачу видаткові накладні №рн66 від 28.02.2012, №рн5 від 01.03.2012, №рн39 від 04.03.2012, №рн40 від 07.03.2012, №рн74 від 10.03.2012, №рн76 від 14.03.2012, №рн-99 від 18.03.2012, №аг00124 від 19.03.2012, №аг00127 від 20.03.2012, №рн-133 від 21.03.2012, №рн-135 від 22.03.2012 та податкові накладні №66/2 від 28.02.2012, № 5/2 від 01.03.2012, №39/2 від 04.03.2012, №40/2 від 07.03.2013, №74/2 від 10.03.2012, №76/2 від 14.03.2012, №99/2 від 18.03.2012, №124/2 від 19.03.2012, №127/2 від 20.03.2012, №133/2 від 21.03.2012, №135/2 від 22.03.2012.

Податкові накладні, які видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», також ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД», на час вчинення правочину було зареєстровано у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Використання отриманих послуг у власній господарській діяльності підтверджується, зокрема, актами виконаних робіт по переробці соняшника та виготовлення готової продукції, укладених між позивачем та ПрАТ «Мелітопольський МЕЗ» на виконання договору про надання послуг по переробці насіння соняшника №06М-004 від 25.08.2001, товарно - транспортними накладними та видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, а тому посилання відповідача на відсутність ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД» за його місцезнаходженням, не надання до перевірки первинної документації не стосується належного виконання господарських зобов'язань позивачем за укладеними договорами.

Крім того, факт відсутності за місцезнаходженням ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД» є необгрунтованим, оскільки згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагенту, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ фірма «Агропроменерго ЛТД», тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідної податкової накладної, а отже податкові повідомлення-рішення від 28.09.2012 №0000082156, №0000083156 є безпідставним та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.