Рішення № 32389479, 08.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р.Справа № 916/1206/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ярошенко С.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Запорізька кондитерська фабрика" до товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс-Україна" про стягнення 75 304,74 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Запорізька кондитерська фабрика" (далі по тексту - ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс-Україна" (далі по тексту - ТОВ „Аякс - Україна") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 75 304,74 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 59 225,93 грн., пені в сумі 3535,31 грн., штрафу в сумі 11 845,19 грн. та трьох відсотків річних в сумі 698,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 139 від 07.09.2012р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, однак представник ТОВ „Аякс - Україна" жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Оскільки відповідачем не було надано суду відзив на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.09.2012р. між ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" (Постачальник) та ТОВ „Аякс - Україна" (Покупець) було укладено договір № 139, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець - приймати та своєчасно оплачувати кондитерські вироби (далі по тексту договору - продукція) на умовах даного договору. Конкретний асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість продукції щодо кожної поставки узгоджується сторонами виходячи із заявки Покупця та визначаються у видатковій накладній.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 2.1, 2.3 - 2.6 договору № 139 від 07.09.2012р. Постачальник здійснює поставку продукції у відповідності до видаткової накладної. Видаткова накладна формується Постачальником у відповідності до узгодженої заявки Покупця, переданої за факсом, телефоном, електронною поштою або іншим зручним для сторін способом. Поставка за даним договором здійснюється на наступну адресу: Одеська область, м. Котовськ, вул. Довженко, 1. Датою поставки вважається дата підписання обома сторонами накладної на відпуск товару. Перехід права власності на продукцію, а також ризиків її знищення і пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання останнім видаткової накладної.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 139 від 07.09.2012р. позивачем протягом терміну дії даної угоди здійснювалась систематична передача у власність відповідача товару, який є предметом відповідної угоди. Так, згідно із видатковими накладними № 101498 від 04.12.2012р., № 101538 від 11.12.2012р., товарно-транспортною накладною № 101533 від 11.12.2012р. позивачем було передано у власність ТОВ „Аякс - Україна" товар на загальну суму 98 998,13 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписами його повноважних представників на даних товаросупровідних документах.

При цьому, відповідно до накладної № 3 від 17.01.2013р. відповідачем було частково повернуто позивачу раніше придбаний товар в сумі 30 272,20 грн. Таким чином, загальна вартість товару, придбаного відповідачем за умовами договору № 139 від 07.09.2012р. протягом спірного періоду складає 68 725,93 грн.

Згідно з п. 2.10 договору № 139 від 07.09.2012р. оплата продукції здійснюється Покупцем згідно видаткової накладної наступним чином: перша поставка - по факту поставки, одне не пізніше одного робочого дня, друга поставка - 50% за фактом поставки, однак не пізніше одного робочого дня, інші 50% - протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару; наступні поставки - протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012р. по 01.01.2013р. та наведених у позовній заяві обставин, ТОВ „Аякс - Україна" здійснило лише часткову оплату вартості придбаного протягом спірного періоду товару, в результаті чого у відповідача утворилась визнана останнім заборгованість перед ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" в сумі 60 725,93 грн., що свідчить про порушення ТОВ „Аякс - Україна" власних зобов'язань за договором № 139 від 07.09.2012р.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" в частині стягнення з ТОВ „Аякс - Україна" заборгованості за придбаний товар в сумі 60 725,93 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної у позивача продукції, останнім з посиланням на положення ст. 625 ЦК України було здійснено розрахунок трьох відсотків річних в сумі 698,31 грн., що є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем низки помилок при його здійсненні.

Так, по-перше, позивачем не було враховано, що загальна тривалість календарного 2012 року, зокрема протягом якого триває допущене відповідачем порушення власних грошових зобов'язань за № 139 від 07.09.2012р., складає 366 календарних днів, а не 365 днів, як це визначено у розрахунку. По-друге, при здійсненні даного розрахунку позивачем було неправильно застосовано положення ст. 253 ЦК України щодо правил початку перебігу строків, оскільки ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" помилково розраховує початок перебігу строку тривалості прострочення із дня - календарної дати, який є останнім днем строку виконання спірного грошового зобов'язання, а не з наступного дня від цієї календарної дати. Проте, вказані помилки не призвели до неправильного результату розрахунку трьох відсотків річних, у зв'язку з чим, господарський суд вважає за правомірне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Аякс - Україна" на користь ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" трьох відсотків річних в сумі 698,31 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1-3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 4.3 договору № 139 від 07.09.2012р. передбачено, що у випадку невиконання або несвоєчасно виконання Покупцем зобов'язань останній зобов'язаний оплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на моменту порушення зобов'язань, від ціни партії за кожен день прострочки зобов'язання, а у випадку поставки продукції на умовах відстрочки платежу, у випадку затримки платежу більш ніж на 3 (три) банківських дня, Покупець додатково до пені сплачує штраф в розмірі 20% від суми невиконаного зобов'язання.

З посиланням на вищенаведені положення укладеного між сторонами по справі договору, позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 3 535,31 грн. та штраф в сумі 11 845,19 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу /а.с. 17/, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" в частині стягнення штрафу в розмірі 11 845,19 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується здійсненого позивачем розрахунку пені /а.с. 16/, господарський суд дійшов висновку про допущення низки помилок при його здійсненні, аналогічні за змістом тим, що були допущені при здійсненні розрахунку трьох відсотків річних. Проте, в даному випадку, допущення цих помилок призвело до необґрунтованого завищення розміру пені, заявленої до стягнення, у зв'язку з чим, суд зазначає, що правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах має бути:

64 167,07 грн. * 13 (кількість днів прострочення з 19.12.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,15 / 366 = 341,87 грн.

64 167,07 грн. * 17 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 17.01.2013р. включно) * 0,15 / 365 = 448,29 грн.

33 894,87 грн. * 5 (кількість днів прострочення з 18.01.2013р. по 22.01.2013р. включно) * 0,15 / 365 = 69,65 грн.

30 894,87 грн. * 3 (кількість днів прострочення з 23.01.2013р. по 25.01.2013р. включно) * 0,15 / 365 = 38,09 грн.

25 894,87 грн. * 56 (кількість днів прострочення з 26.01.2013р. по 22.03.2013р. включно) * 0,15 / 365 = 595,94 грн.

24 394,87 грн. * 31 (кількість днів прострочення з 22.03.2013р. по 22.04.2013р. включно) * 0,15 / 365 = 310,78 грн.

34831,06 грн. * 6 (кількість днів прострочення з 25.12.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,15 / 366 = 85,65 грн.

34831,06 грн. * 112 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 22.04.2013р. включно) * 0,15 / 365 = 1 603,18 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" в частині стягнення пені частково на суму 3 493,45 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Аякс - Україна" перед ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" в загальній сумі 75 262,76 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 59 225,93 грн., трьох відсотків річних в сумі 698,31 грн., пені в сумі 3 493,45 грн., та штрафу в сумі 11 845,19 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" частково на суму 75 262,76 грн. Таким чином, із ТОВ „Аякс - Україна" слід стягнути на користь ПАТ „Запорізька кондитерська фабрика" суму основного боргу в розмірі 59 225,93 грн., три відсотки річних в сумі 698,31 грн., пеню в сумі 3 493,45 грн. та штраф в сумі 11 845,19 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Аякс-Україна" /66300, Одеська область, м. Котовськ, пров. Довженка, 1, код ЄДРПОУ 37280415/ на користь публічного акціонерного товариства „Запорізька кондитерська фабрика" /69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7, код ЄДРПОУ 00382094/ суму основного боргу в розмірі 59 225 грн. 93 коп. /п'ятдесят дев'ять тисяч двісті двадцять п'ять грн. 93 коп./, три відсотки річних в сумі 698 грн. 31 коп. /шістсот дев'яносто вісім грн. 31 коп./, пеню в сумі 3 493 грн. 45 коп. /три тисячі чотириста дев'яносто три грн. 45 коп./, штраф в сумі 11 845 грн. 19 коп. /одинадцять тисяч вісімсот сорок п'ять грн. 19 коп./, судовий збір в сумі 1 719 грн. 54 коп. /одна тисяча сімсот дев'ятнадцять грн. 54 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 15.07.2013р.

Суддя С.П. Желєзна