Постанова № 32389397, 08.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року справа №805/1367/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бадахової Т.П.

суддів: Геращенко І.В., Міронової Г.М.

при секретарі судового засідання: Марциновському А.К.

за участю сторін:

від позивача: Русанов С.В., Давиденко К.Ю. за довір.,

від відповідача: Чирикіна Н.В., Кузь М.А., Коніщева Я.Є.,

Пальцун С.О., Шантаренко І.В. за довір.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по справі №805/1367/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аси-Ойл» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області про скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 25.01.2013р. №0000152202/1125/10/22-2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6 297 711,00 грн. (за основним платежем - 5 391 420,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 906 291,50 грн.), від 25.01.2013р. №0000162202/1124/10/22-2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 3 841,60 грн. (за основним платежем - 3 073,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 768,32 грн.), від 25.01.2013р. №0000172202/1126/10/22-2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 592 161,25 грн. (за основним платежем - 2 873 729,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 718 432,25 грн.) та від 25.01.2013р. №0000182202/1127/10/22-2, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 445 524,10 грн.

Постановою суду першої інстанції від 20 березня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого, скасовано повністю податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2013р. №0000152202/1125/10/22-2, від 25 січня 2013р. №0000162202/1124/10/22-2, від 25 січня 2013р. №0000172202/1126/10/22-2, прийняті Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Головного управління Міністерство доходів і зборів України у Донецькій області, скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2013р. №0000182202/1127/10/22-2, прийняте Державною податковою інспекцію у Київському районі м.Донецька Головного управління Міністерство доходів і зборів України у Донецькій області, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1445274,30 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку і просив апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, Положенням «Про державну податкову службу в Україні» у зв'язку з порушенням позивачем законодавства під час здійснення господарських операцій, а тому вони є правомірними.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи та наданими письмовими доказами при апеляційному розгляді, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:

Згідно з пп.20.1.4., пп.20.1.6. п.20.1. ст.20, пп.75.1.2. п.75.1. ст.75, пп.78.1.1. п.78.1. ст.78, п.82.2. ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області від 01.11.2012р. № 916, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АСИ-ОЙЛ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. - 30.09.2012р., за результатами якої складено відповідний акт №30/22-2/30500737 від 08.01.2013р.

Перевіркою визначені наступні порушення:

- п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «АСИ-ОЙЛ» занижено податок на прибуток в сумі 5 391 420,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 р. в сумі 821 451 грн., 4 квартал 2011 р. в сумі 944 803 грн., 1 квартал 2012 р. в сумі 1 183 500 грн., 2 квартал 2012 р. в сумі 371 655 грн., 3 квартал 2012 р. в сумі 2 070 011 грн.;

- п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті, в розмірі 2 873 729,00 грн., у тому числі за липень 2011 р. в сумі 271 457,00 грн., серпень 2011 р. в сумі 165 671,00 грн., вересень 2011 р. в сумі 327 559,00 грн., жовтень 2011 р. в сумі 270 564,00 грн., листопад 2011 р. в сумі 282 640,00 грн., січень 2012 в сумі 157 220,00 грн., лютий 2012 р. в сумі 17 375,00 грн., травень 2012 р. в сумі 358 910,00 грн., червень 2012 р. в сумі 268 097,00 грн., липень 2012 р. в сумі 322 705,00 грн., серпень 2012 р. в сумі 217 733,00 грн., вересень 2012 р. в сумі 213 798,00 грн., та зменшено залишок від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2012 р. в сумі 15 540,00 грн.;

- п. 160.2. ст.160 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на доход нерезидента у сумі 4 326,56 грн., в тому числі 3 квартал 2011 р. - 565,59 грн., 4 квартал 2011 р. - 275,89 грн., 1 квартал 2012 р. - 3 485,08 грн.;

- пп. 2.6 глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: несвоєчасне оприбуткування у касах готівки на загальну суму 289 104,82 грн.

Крім того, в ході проведення перевірки по ланцюгу постачання податковими органами встановлено, що контрагентами - постачальниками ТОВ «АСИ-ОЙЛ» за період, що перевірявся, були ТОВ «Кванта-Коста» і ТОВ «Машінвест». За результатами перевірки відповідач вважає, що позивачем не доведена реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Кванта-Коста», оскільки не надано документів, які підтверджують постачання нафтопродуктів, які є небезпечними вантажами. Крім того, податковий орган вважає, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, які зазначені в податкових накладних, якими оформлено операції з придбання продукції у ТОВ «Машінвест» та придбання послуг у ПАТ «Гранітні будівельні матеріали», у зв'язку з тим, що дані операції не входять в межі господарської діяльності позивача.

За результатами вказаної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.01.2013р. №0000152202/1125/10/22-2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6 297 711,00 грн. (за основним платежем - 5 391 420,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 906 291,50 грн.), від 25.01.2013р. №0000162202/1124/10/22-2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 3 841,60 грн. (за основним платежем - 3 073,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 768,32 грн.), від 25.01.2013р. №0000172202/1126/10/22-2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 592 161,25 грн. (за основним платежем - 2 873 729,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 718 432,25 грн.) та від 25.01.2013р. №0000182202/1127/10/22-2, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 445 524,10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кванта-Коста» (Постачальник) та ТОВ «АСИ ОЙЛ» (Покупець) уклали договір поставки нафтопродуктів (скраплений газ пропан-бутан) від 09.03.2011 року №09/03/01-11.

Відповідно до умов цього договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця скраплений газ пропан-бутан, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Приймання-перадача товару здійснюється в пункті поставки. Пункт поставки договором не визначений.

Але у видаткових накладних: від 08 та 10 листопада 2011 року №№РН-0007458, РН-0007488, РН-0007532 (арк.спр. 230-232, том 1) зазначено місце складання цих накладних у м. Сімферополі.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що скраплений газ за вищезазначеним договором надійшов до ГНС ПАТ «Донецькоблгаз» (м. Макіївка Донецької області), звідки отримувався позивачем власними газовозами.

При проведенні перевірки та в суді першої та апеляційної інстанцій позивачем не було надано товарно-транспортні накладні на транспортування скрапленого газу з м.Сімферополя до м. Макіївки, а також затверджені ДАІ маршрути перевезення скрапленого газу, як небезпечного вантажу.

З отриманих судом апеляційної інстанції на запити відповідей від 30.05.2013 року та від 05.06.2013 року ПАТ «Донецькоблгаз» повідомив, що з липня 2011 року по листопад 2012 року між ПАТ «Донецькоблгаз» в особі його філії - Донецької газонаповнювальної станції зрідженого газу та ТОВ «Кванта-Коста» було укладено договори на постачання скрапленого газу пропан- бутану для власних потреб № 3/11 від 01.11.2011 року, № 10/12/03-10 від 10.12.2010 року, № 10/12/94/10 від 10.12.2010 року та №10/12/08-10 від 10.12.2010 року. Договорів між ПАТ «Донецькоблгаз» та ТОВ «Кванта-Коста» на зберігання скрапленого газу, чи на його видачу контрагентам, що належав ТОВ «Кванта-Коста» - не укладався.

Разом з цим в матеріалах справи є постанова Вінницького районного суду Вінницької області від 13.07.2011 року про проведення обшуку, з якої вбачається, що опитані в ході досудового слідства по кримінальній справі відносно службових осіб ПП «Надія», директор ТОВ «Кванта-Коста» ОСОБА_9 пояснив, що зареєстрував вказане товариство на своє ім'я за грошову винагороду без мети ведення будь-якої господарської діяльності, первинні документи від свого імені не підписував ні з ким із контрагентів, будь-яких доручень з цього питання від свого імені нікому не надавав (том 4, арк.спр.3).

На підставі вищезазначених доказів, колегія суддів дійшла висновку, що між позивачем та ТОВ «Кванта-Коста» за договором поставки скрапленого газу пропан-бутану від 09.03.2011 року №09/03/01-11 відсутні реальні господарські операції, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження позивача про те, що ТОВ «АСИ-ОЙЛ» могло отримувати скраплений газ, який надходив від ТОВ «Кванта-Коста» через інших постачальників, а саме: можливо через ТОВ «Маріупольгаз», оскільки істочник постачання цього газу не визначений та відомостей про те, що саме цей газ відпускався ТОВ «Аси-Ойл» немає, що підтверджується листом ПАТ «Донецькоблгаз» від 05.07.2013 року № 15/02-1384 (том.5 арк. спр. 6-11).

Крім цього, первинні документи, з цих операцій, оформленні з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з матеріалами справи, між ТОВ «Машінвест» (Продавець) та ТОВ «АСИ-ОЙЛ» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 26.11.2010 року № 26-11/1, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця щебінь гранітний, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. За вказаним договором якість товару повинна відповідати вимогам стандартів та нормативів. Поставка Продавцем товару здійснюється залізничним транспортом. Приймання товару здійснюється в порядку, передбаченому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю». Оплата за придбаний товар здійснюється в безготівковій формі. Договір укладено терміном до 31.12.2011р., набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору від 26.11.2010 року № 26-11/1, ТОВ «Машінвест» на адресу ТОВ «АСИ-ОЙЛ» поставлено товар (щебінь) та видано податкові накладні на загальну суму 3 197 329,45 грн., у тому числі липень 2011р. - 265 814,14 грн., серпень 2011р. - 65 810,40 грн., вересень 2011р. - 327 090,08 грн., жовтень 2011р. - 303 032,90 грн., листопад 2011р. - 76 492,80 грн., грудень 2011р. - 50 307,42 грн., січень 2012р. - 103 367,40 грн., лютий 2012р. - 38 925,60 грн., березень 2012р. - 157 291,60 грн., квітень 2012р. - 26 479,20 грн., травень 2012р. - 253 083,40 грн., червень 2012р. - 244 008,64 грн., липень 2012р. - 274 308,80 грн., серпень 2012р. - 229 956,40 грн., вересень 2012р. - 781 360,67 грн.

Придбаний товар було реалізовано позивачем на експорт на підставі договору комісії № 30-11/1 від 30.11.2010р., укладеного між ТОВ «АСИ-ОЙЛ» та ПАТ «Гранітні будівельні матеріали».

В Акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «АСИ-ОЙЛ» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 3 317 657,27 грн., які зазначені в податкових накладних, якими оформлено операції з придбання продукції у ТОВ «Машінвест» та придбання послуг ПАТ «Гранітні будівельні матеріали», у зв'язку з тим, що дані операції не входять в межі господарської діяльності підприємства, не були направлені на досягнення господарської мети, у зв'язку з тим, що зазначені господарські операції є збитковими, документи, які складені на їх виконання, мають певні дефекти, передача товару здійснювалась на двох залізничних станціях при відсутності документів на відрядження, комісіонером не в повному обсязі надані транспортні документи, а також перерахування грошових коштів здійснювалось в день їх надходження.

Колегія суддів вважає таке твердження відповідача необґрунтованим, оскільки всі витрати, понесені позивачем, підтверджено первинними документами (податковими накладними, договорами, ВМД тощо). Здійснення даного виду господарської діяльності відповідає меті та предмету діяльності позивача як юридичної особи, визначених в Статуті.

Крім цього, в суді апеляційної інстанції позивачем надано первинні документи, які були перевірені податковим органом та за результатом цієї звірки, представником відповідача в судовому засіданні визнано ці документи належними та такими, що підтверджують обґрунтованість формування валових витрат і податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

Щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013р. №0000162202/1124/10/22-2, колегія суддів зазначає наступне:

23.08.2007р. ТОВ «АСИ-ОЙЛ» уклало зовнішньоекономічний договір фінансового лізингу № 69-05514 з компанією «Сканія Кредит АБ», реєстраційний номер 556062-7373, S-151 87 СОДЕРТАЛ'Є, Швеція. За умовами договору компанія «Сканія Кредит АБ» («Власник») передає у лізинг Sсаnіа LA4X2HNA EURO-3 на загальну суму 81 400,00 Євро/за одиницю. Відповідно до ст. 1 Договору, ТОВ «АСИ-ОЙЛ» («Лізингоодержувач») зобов'язується отримати у Власника товар у лізинг згідно з умовами договору без права суборенди та продажу товарів третій стороні. Строк лізингу: період близько 4 років, який розпочинається з дати поставки і закінчується через три місяці після дати сплати 16-го лізингового платежу, і на вказану дату Товари повертаються власникові.

Згідно п. 4а «Платежі та податки» Договору лізингоодержувач сплачує власникові за лізинг товарів лізингові платежі. Такі платежі, разом з усіма іншими платежами, строк яких настає за цим договором, повинні сплачуватись своєчасно у належні строки без будь-яких відрахувань (включаючи, зокрема, будь-які податки, платежі, збори або будь-які стягнення будь-якого характеру).

На виконання даного Договору та згідно графіку ТОВ «АСИ-ОЙЛ» сплачувало лізингові платежі на користь власника. Загальна сума лізингових платежів за договором складає 99 830,00 Євро, в тому числі вартість товарів - 81 400,00 Євро, лізингова винагорода - 18 430,00 Євро. Лізинговий платіж розрахований за фіксованою процентною ставкою для Євро, який ТОВ «АСИ-ОЙЛ» повинно сплачувати авансом щоквартально починаючи з 23.08.2007р. Загальна сума, що підлягає сплаті перед поставкою, складає 12 200,00 Євро.

Станом на 01.10.2011р. залишок за лізинговими платежами складав 20 515,00 Долларів США, в тому числі 776,98 - винагорода. Станом на 30.09.2012 р. договір виконано.

12.02.2008 р. ТОВ «АСИ-ОЙЛ» уклало зовнішньоекономічний договір фінансового лізингу №69-05657 з компанією «Сканія Кредит АБ», реєстраційний номер 556062-7373, S-151 87 СОДЕРТАЛ'Є, Швеція. За умовами договору компанія «Сканія Кредит АБ» («Власник») передає у лізинг Sсаnіа LA4х2HNA на загальну суму 82 900,00 Євро/за одиницю. Відповідно до ст. 1 Договору, ТОВ «АСИ-ОЙЛ» («Лізингоодержувач») зобов'язується отримати у Власника товар у лізинг згідно з умовами договору без права суборенди та продажу товарів третій стороні. Строк лізингу: період близько 4 років, який розпочинається з дати поставки і закінчується через три місяці після дати сплати 16-го лізингового платежу, і на вказану дату Товари повертаються власникові.

Згідно п. 4а «Платежі та податки» Договору лізингоодержувач сплачує власникові за лізинг товарів лізингові платежі. Такі платежі, разом з усіма іншими платежами, строк яких настає за цим договором, повинні сплачуватись своєчасно у належні строки без будь-яких відрахувань (включаючи, зокрема, будь-які податки, платежі, збори або будь-які стягнення будь-якого характеру).

На виконання даного Договору та згідно графіку ТОВ «АСИ-ОЙЛ» сплачувало лізингові платежі на користь власника. Загальна сума лізингових платежів за договором складає 101 650,00 Євро, в тому числі вартість товарів - 82 900,00 Євро, лізингова винагорода - 18 750,00 Євро. Лізинговий платіж розрахований за фіксованою процентною ставкою для Євро, який ТОВ «АСИ-ОЙЛ» повинно сплачувати авансом щоквартально починаючи з 12.02.2008р. Загальна сума, що підлягає сплаті перед поставкою, складає 12 435,00 Євро.

Станом на 01.10.2011р. залишок за лізинговими платежами складав 8 950,00 Долларов США, в тому числі 96,80 - винагорода. Станом на 30.09.2012р. договір виконано.

Податковим повідомленням-рішенням від 25.01.2013р. №0000162202/1124/10/22-2 позивачеві донараховано 3 841,60 грн. (за основним платежем - 3 073,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 768,32 грн.) податку на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 10% відповідно до пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Швеції від 15.08.1995р. про уникнення подвійного оподаткування доходів та поперердженняч податкових ухилень.

Відповідно до п.14.1.206. п.14.1 ст.14 ПК України, проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються, зокрема: платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу).

Згідно п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Пунктом 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

15.08.1995р. між Урядом України і Урядом Швеції було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень, яка була ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень» від 23.04.1996р. №135/96-ВР.

Колегія суддів вважає, що здійснене судом першої інстанції тлумачення цієї норми міжнародного договору не ґрунтується на її змісті.

Так, пунктами 1, 2 статті 11 Конвенції визначено, що проценти, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.

При цьому механізм усунення подвійного оподаткування передбачено статтею 22 цієї Конвенції.

Випадки, коли проценти, які виникають у Договірній Державі, мають звільнятися від оподаткування в цій Державі, передбачено пунктом 3 статті 11 Конвенції. Зокрема, це стосується процентів, які виникають в Договірній Державі, де є фактичний власник таких процентів, або позика, за яку платяться проценти, є гарантованими або забезпеченими Урядом іншої Договірної Держави чи її політично-адміністративним підрозділом, або місцевою владою, або будь-якими агентствами, і не будуть оподатковуватися в першій згаданій Державі.

Системний аналіз зазначених норм матеріального права свідчить на користь висновку про те, що проценти, сплачені позивачем за кредитними договорами резиденту Республіки Швеція, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Положення статті 11 Конвенції не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод.

Позивачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надано довідки про те, що податок на прибуток був сплачений резидентом республіки Швеції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що обумовлює правомірність оспорюваного донарахування.

Щодо визначення позивачеві грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013р. №0000182202/1127/10/22-2, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1 445 524,10 грн., колегія суддів зазначає наступне:

З наявних в матеріалах справи акту перевірки і заперечень відповідача вбачається, що в ході перевірки позивача встановлено порушення пп. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, а саме несвоєчасне оприбуткування у касах готівки на суму 289104,82 грн.

Відповідно до акту перевірки зафіксовано наявність невідповідності між датами запису у книзі обліку розрахункових операцій та датами роздрукування Z-звіту.

Згідно з Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими Постановою КМУ від 18.02.2002 р. № 199, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. При цьому під зміною розуміється період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Отже, колегія суддів вважає, що при цілодобовому режимі роботи Z-звіт необхідно виконувати після закінчення зміни РРО, але не пізніше ніж через 24 години з часу реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту. Тобто, відлік 24-годинного періоду слід починати не з моменту включення РРО, а з моменту проведення першої розрахункової операції.

Проаналізувавши вищенаведене та перевіривши наявні в матеріалах справи копії звітів (т.1 арк.спр.1,3,6-7,9), колегія суддів погоджується з висновком відповідача про несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини по справі та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 199, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міністерство доходів і зборів України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по справі №805/1367/13-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року по справі №805/1367/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2013р. №0000172202/1126/10/22-2 прийняте Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Головного управління Міністерство доходів і зборів України у Донецькій області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аси-Ойл» здійснені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн.00коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 08 липня 2013 року. Повний текст виготовлено 12 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: І.В.Геращенко

Г.М.Міронова