Ухвала суду № 32389279, 15.07.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"15" липня 2013 р. № 927/879/13

Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви № 17/3610 від 11.07.13

Позивач: Чернігівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44), вул. Промислова 38, м.Чернігів, 14000

Відповідач: Дочірнє підприємство "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК", вул. Попова, 8 А, м.Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 153591,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підстави повернення позовної заяви можна додавати натисканням Ctrl+Alt+[1...0], де [1...0] - відповідні п.п.1...10 статті 63 ГПК України.

Чернігівською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44) подано позов до Дочірнього підприємства "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" про стягнення зайвосплачених коштів в сумі 153591,69 грн.

Згідно ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно до п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 10/45 від 25.08.2011 року розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року, стаття 4 Закону України "Про судовий збір") встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” у 2013 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 грн.

Згідно 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі - Постанова № 7) до позовних заяв немайнового характеру, відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Тобто, судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1147 грн.

Предметом поданого позову є стягнення з відповідача 153591,69 грн. та зобов"язання провести корегування кошторисних об"ємів до фактичних робіт. Ціна позову складає 153591,69 грн.

У відповідності до п.2.11 Постанови № 7 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Таким чином, з урахуванням викладених позовних вимог судовий збір за подання до господарського суду даної позовної заяви має бути сплачений позивачем в розмірі 4218,83 грн. (1147,00 грн.3071,83 грн.).

Судом встановлено, що відповідно до наданого позивачем до позовної заяви платіжного доручення № 1069 від 20.06.13 р. позивачем сплачений судовий збір лише в сумі 1720,50 грн.

Крім того, позовна заява № 17/3610 від 11.07.13 р. містить клопотання позивача про відстрочення сплати решти судового збору в розмірі 1351,33 грн. на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до п.3.1 Постанови № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Оскільки позивачем в позовній заяві не наведено доводів та не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання.

Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти платіжне доручення № 1069 від 20.06.13 р. як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому розмірі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду судовий збір у сумі 1720,50 грн., сплачений позивачем платіжним дорученням № 1069 від 20.06.13 р., підлягає поверненню.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Разом з тим, слід мати на увазі, що згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, однією із гілок якої є судова влада, а також органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.1 Господарсько процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушень або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, як випливає із наведеної норми права, позивач має звернутися за захистом порушеного права чи законних інтересів до господарського суду з позовом, в якому визначить спосіб захисту відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений в ст. 16 Цивільного кодексу України, в якій також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Судом встановлено, що серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права, як зобов"язання провести корегування кошторисних об"ємів до фактичних робіт, а позивачем, у свою чергу, не зазначений нормативний акт, який передбачає обраний спосіб захисту, та не наведено іншого способу захисту права та інтересу, що встановлений законом або договором.

Керуючись Законом України "Про судовий збір", п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути позивачу – Чернігівській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44) (01014, м.Чернігів, вул. Промислова, 38, код 08564943) судовий збір в сумі 1720,50 грн., перерахований платіжним дорученням № 1069 від 20.06.13 р., відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р.

Додаток: на 224 арк.

Дана ухвала набирає законної сили з 15 липня 2013 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя Селівон А.М.