Рішення № 32389187, 04.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.13р. Справа № 904/3773/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "ДНІПРОПРОЕКТ", пр. Карла Маркса, буд. 60/4, м. Кривий Ріг, 50000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАШ", вул. Дзержинського, буд. 15А-3, кв. 3, м. Дніпропетровськ, 49044

про стягнення 24 665 грн. 44 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: Пшеничний О.В. - представник (дов. б/№ від 27.05.2013 року)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ "ДНІПРОПРОЕКТ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАШ" (далі-відповідач) про стягнення 24 665 грн. 44 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 290312-7 від 29.03.2012 року, у частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 04.06.2013 року на 13.06.2013 року та з 13.06.2013 року на 04.07.2013 року.

03.06.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання про відкладення розгляду справи.

04.06.2013 року представник позивача надав у судовому засіданні пояснення, в яких зазначає, що оригінал договору № 290312-7 від 29.03.2012 року було втрачено.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання за адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 15746281 станом на 31.01.2013 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 15746281 станом на 31.01.2013 року юридичне місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАШ" - 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 15А-3, кв. 3, - куди і направлялись ухвали суду.

Відповідно до пункту 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.07.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 29.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "ДНІПРОПРОЕКТ" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАШ" (покупець) було укладено договір № 290312-7, але позивач надав пояснення, якому зазначає, що вищевказаний договір було втрачено.

Оскільки, договір № 290312-7 від 29.03.2012 року було втрачено, господарський суд не має можливості встановити факт укладання договору між сторонами, а тому дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними позадоговірних правовідносин поставки.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріалами справи встановлено, що позивач поставив партію товару відповідачу, що підтверджується накладними № 1899 від 06.09.2012 року на суму 43 223 грн. 40 коп., № 1898 від 06.09.2012 року на суму 1 442 грн. 04 коп., довіреністю № 0512 від 06.09.2012 року та товаро - транспортними накладними № 1899 від 06.09.2013 року на суму 43 223 грн. 40 коп., № 1898 від 06.09.2012 року на суму 1 442 грн. 04 коп., які знаходяться у матеріалах справи (а.с.9-11, 39-40).

Відповідач частково оплатив поставлений товар, що підтверджується платіжним доручення № 815 від 21.01.2013 року на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с.22).

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 24 665 грн. 44 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач суму заборгованості не сплатив, що і є причиною виникнення спору.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 24 665 грн. 44 коп.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАШ" (вул. Дзержинського, буд. 15А-3, кв. 3, м. Дніпропетровськ, 49044; код ЄДРПОУ: 32887752; п/р 26004030014096 у ПАТ ВТБ Банк, м. Київ; МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "ДНІПРОПРОЕКТ" (пр. Карла Маркса, буд. 60/4, м. Кривий Ріг, 50000; код ЄДРПОУ: 33718185; п/р 26003053502136 в ПАТ КФ „ПриватБанк", м. Кривий Ріг; МФО 305750) - 24 665 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 44 коп. основного боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.07.2013 р.

Суддя О.О. Ємельянова