Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2013 р. Справа № 805/9255/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 286 139,20 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 286 139,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у порушені Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 (далі за текстом – Закон № 2464-VІ), відповідач своєчасно не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень 2013 року, в результаті чого має заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 286 139,20 грн.
Оскільки відповідач суму єдиного внеску за травень 2013 року у встановлений строк не сплатив, позивач просить у відповідності до Закону № 2464-VІ стягнути з нього на користь Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька суму боргу в зазначеному вище розмірі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов та надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через відділ діловодства та документообігу суду надавав заяву про визнання позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 286 139,20 грн. у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
З огляду на що, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пункт 3 Положення визначає, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради 25.02.1998, включено до ЄДРПОУ за № 25337232, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО № 736802. Відповідач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька як платник страхових внесків.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування визначено статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 2 ст. 1 Закону № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною 5 ст. 7 Закону № 2464-VІ передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований.
Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Судом встановлено, що 19.06.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» подало до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень 2013 року, в якому самостійно визначило суму єдиного внеску в розмірі 286 139,20 грн.
Відповідач суму єдиного внеску у встановлений строк не сплатив.
Як вбачається з картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ», відповідач має недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 286 139,20 грн. за травень 2013 року.
Відповідно до акту звірки розрахунків по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування між Управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька та ТОВ «ДАЭМ» заборгованість по єдиному внеску за травень 2013 року в розмірі 286 139,20 грн. є узгодженою.
Оскільки відповідач суму заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 286 139,20 грн. за травень 2013 року не сплатив, суд приходить до висновку, про стягнення зазначеної суми з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 286 139,20 грн. є обґрунтованими та підлягаю задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 11, 17-20, 69-72, 94, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 286 139,20 грн. – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЭМ» (код ЄДРПОУ 25337232, юридична адреса: 83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, буд. 2) на користь Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька (р/р 256003012001 у Донецькому обласному управлінні ВАТ «Держощадбанк м. Донецьк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 21956234) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 286 139 (двісті вісімдесят шість тисяч сто тридцять дев’ять) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.
Судове рішення № 32388933, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 10.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/9255/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: