Рішення № 32388915, 09.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.13р. Справа № 904/3876/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік", юридична адреса: вул. Личаківська, 54/1А, м. Львів, 79010; поштова адреса: вул. Хрещатик, 22, а/с № В-323, м. Київ, 01001

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1

про стягнення 196 525 грн. 44 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 196 525 грн. 44 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № Д60611 від 06.06.2011 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 04.06.2013 року на 13.06.2013 року та з 13.06.2013 року на 04.07.2013 року.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, але 28.05.2013 року, 11.06.2013 року та 26.06.2013 року надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання, в яких просить суд розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання за адресою до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 13865593 станом на 23.05.2013 року.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 13865593 станом на 23.05.2012 року юридичне місцезнаходження Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - АДРЕСА_1, - куди і направлялись ухвали суду.

Відповідно до пункту 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.07.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тропік" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки № Д60611 (а.с.8).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця фрукти, овочі, інші продовольчі та (або) непродовольчі товари, відповідно до переданої Постачальником комерційної пропозиції або замовлень Покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються Сторонами в накладних та (або) специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених договором.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що цей договір набуває чинності в день його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2013 року (а.с.9).

Згідно з пунктом 3.3 договору право власності (а також ризик випадкового знищення чи пошкодження) на товар переходить до Покупця з моменту підписання представниками Сторін відповідної накладної чи іншого документу, який підтверджує отримання Покупцем товару.

Відповідно до умов договору, позивач поставив партію товару відповідачу, що підтверджується накладною № 700946 від 18.02.2013 року на суму 196 525 грн. 44 коп. (а.с.18).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що оплата товару Покупцем здійснюється за договірною ціною за кожну отриману ним партію товару протягом сьоми банківських днів з дати здійснення поставки, шляхом перерахування повної вартості партії товару на розрахунковий рахунок Постачальника.

Позивачем на адресу відповідача 05.03.2013 року була направлена вимога № 49/13 від 04.03.2013 року, в якій позивач вимагає у семиденний строк від дня отримання даної вимоги сплатити заборгованість у розмірі 196 525 грн. 44 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інші витрати, пов'язані із наданням позивачу правової допомоги у розмірі 14 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про адвокатуру", оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про адвокатуру", адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

19.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тропік" (клієнт) та ОСОБА_2 (адвокат) було укладено договір про надання правових послуг № 19/03/13 (а.с.15).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року (пункт 7.1 договору про надання правових послуг)

Пунктом 1.1. договору про надання правових послуг передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Адвокат приймає на себе доручення Клієнта про надання правової допомоги такого типу:

- підготовка позовної заяви та пов'язаних із нею документів (вимог, довідок, витягів з ЄДР, актів звірок і т.д.) для звернення ТзОВ „Тропік" в Господарський суд Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до пункту 5.1 договору про надання правових послуг за надання правової допомоги визначеної п.1.1 цього договору Клієнт сплачує Адвокату фіксований гонорар у розмірі 14 000 грн. 00 коп. - протягом 30 банківський днів з моменту підписання Сторонами даного договору (а.с.16).

На виконання умов вищезазначеного договору позивач перерахував ОСОБА_2 14 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № НОМЕР_1 від 20.03.2013 (а.с.17).

Підтвердженням того, що ОСОБА_2 адвокат, є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 20.11.2008 року (а.с.14).

Відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Отже, обов'язковою умовою для відшкодування адвокатських витрат є наявність належних доказів сплати цих послуг саме адвокату.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про понесення позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 14 000 грн. 00 коп., а також те, що послуги надавались адвокатом.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 14 000 грн. 00 коп. за надання правової допомоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 3 930 грн. 51 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" (вул. Личаківська, 54/1А, м. Львів, 79010; код ЄДРПОУ: 20831737; п/р 26007010122945 у ПАТ „Банк Восток"; МФО 307123) - 196 525 (сто дев'яносто шість тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 44 коп. основного боргу, 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрати на оплату правової допомоги та 3 930 (три тисячі дев'ятсот тридцять) грн. 51 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15.07.2013 р.

Суддя О.О. Ємельянова