Рішення № 32388418, 02.07.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5969/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

02 липня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Гагут Л.І.,

при секретарі - Вакал Н.А,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Бердянського міськрайонного суду з позовом до ПАТ «АЗМОЛ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, посилаючись на те, що вона з 19.07.1983 року по 28.12.2012 року працювала на Бердянському нафтомаслозаводі який згодом перейменовано в ПАТ «АЗМОЛ». З жовтня по грудень 2012 року заробітна плата нараховувалась, але сплачена не була. Загальна сума заборгованості складала 46818 грн., в звязку з цим вона звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу. 14.01.2013 року Бердянським міськрайонним судом видано судовий наказ, яким з ПАТ «АЗМОЛ» стягнуто вказану заборгованість по заробітній платі. 30.05.2013 року ОСОБА_3 перерахував вказану суму заборгованості по заробітній платі на її банківський рахунок. Посилаючись на ст.ст.116, 117 КЗпП України, просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в сумі 39621,01 грн.(384,67 грн. х 103 дні, за період часу з 28.12.2013 року по 30.05.2013 ріку). Крім того, в наслідок тривалої несплати відповідачем заробітної плати їй спричинена також моральна шкода, яка полягає у необхідності постійно прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, займати гроші, посилаючись на ст. 237-1 КЗпП України, також просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала посилаючись на обставини викладені в ньому. Додатково суду пояснила, що відповідач частками погасив заборгованість по заробітній платі, останню суму перерахував 30.05.2013 року. Такими діями з боку відповідача їй спричинена моральна шкода, яка полягає також у постійних хвилюваннях. Їй за станом здоровя необхідно було пройти курс лікування. Ліки дорогі, гроші довелося займати у знайомих та родичів. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Азовські мастила і оливи» в судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України (а.с.17), заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, тому суд на підставі ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, за згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних в заочному порядку..

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, проводиться у день звільнення.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України, частина 1 якої передбачає відповідальність працедавця за затримку розрахунку при звільненні працівника, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа,організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 19.07.1983 року була прийнята на посаду бухгалтера до заводоуправління на Бердянський ордена червоного знамені дослідний нафтомаслозавод, який 23.12.1994 року було перейменовано у ВАТ «Азовські мастила і оливи», а відповідно до наказу №1085 від 19.07.2011 року Фонду державного майна України було перейменовано в ПАТ «Азовські мастили і оливи», та 28.12.2012 року звільнена за власним бажанням через невиконання власником законодавства про працю (п.3 ст. 38 КЗпП України), що підтверджується світлокопіями трудової книжки (а.с.3-9).

Згідно світлокопії довідки ПАТ «Азовські мастила і оливи» №61/9 від 08.01.2013 року, заборгованість із виплати заробітної плати станом на січень 2013 року становила 46818 грн. (а.с.10).

Згідно світлокопії судового наказу №310/341/13-ц від 14.01.2013 року, який набрав чинності 29.01.2013 року, з відповідача на користь позивача стягнуто вищезазначену заборгованість (а.с.11).

Враховуючи вищевикладене суд вважає доведеним факт того, що позивачу не виплачена заробітна плата в строки, передбачені законодавством, чим порушені її конституційні права на оплату праці.

З довідки №ВR1-174 від 07.06.2013 року, виданої відділенням №2 ПАО «ПУМБ» вбачається, що на картковий рахунок відкритий на імя ОСОБА_2 30.05.2013 року зараховано 42737 грн. (а.с.12).

Отже в судовому засіданні встановлено, що на день звільнення 28.12.2012 року, і по 30.05.2013 в порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України, з позивачем не проведено кінцевий розрахунок із заробітної платі тому вона просить стягнути з відповідача на її користь суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судом рішення в розмірі 39621,01 грн.

Суд вважає, що вказана сума розрахована позивачем неправильно, оскільки сума середнього заробітку повинна нараховуватися шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до довідки, виданої відповідачем, середньоденна зарплата ОСОБА_2 складала 384,67 грн. (а.с.13).

Затримка розрахунку становить 102 робочих дні за період з 31.12.2012 року по 30.05.2013 року включно, тому середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні становить суму 39236,34 грн. (384,67 грн. х 102 дні), а не 39621,01 грн. (384,67 грн. х 103 дні) як вказує позивач (а.с.1).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги трудового законодавства щодо строків проведення остаточного розрахунку відповідачем були порушені, отже позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає задоволенню частково в сумі 39236,34 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На думку суду, позивач зазнала моральних страждань через несвоєчасну виплату заробітної плати, оскільки одразу після звільнення приймала заходи для відновлення свого порушеного права шляхом звернення до суду з заявою про видачу судового наказу (а.с.11), однак підприємство провело з нею остаточний розрахунок лише 30.05.2013 року. З витягу із карти хворого денного стаціонару поліклініки вбачається, що ОСОБА_1 дійсно перебувала на лікуванні в денному стаціонарі неврологічного відділення міськполіклініки в період з 24.01.2013 року по 06.02.2013 року, а отже потребувала лікування та матеріальних витрат на це. До того ж позивач звільнилась з роботи саме через невиконання законодавства про працю, про що зроблено відповідний запис в її трудову книжку. З витягу

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України, суд з урахуванням конкретних обставин справи, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 500 грн.

Враховуючи, що позивач згідно п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, він на підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню в доход держави з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 397,36 грн. (40621,01 грн. ціна позову - тобто 406,21 грн. судового збору). Судовий збір в частині 8,85 грн. компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57-62, 64, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи», код ЄДРПОУ 00152365, місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, буд. 2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в с. Вишневе Бердянського району, Запорізької області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 39236,34 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи», код ЄДРПОУ 00152365, місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, буд. 2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в с. Вишневе Бердянського району, Запорізької області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, у відшкодування моральної шкоди 500 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи», код ЄДРПОУ 00152365, місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, буд. 2, в доход держави судовий збір в сумі 397,36 грн., іншу частину судового збору 8,85 грн., компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_4