Рішення № 32388286, 09.07.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3256/12-ц Головуючий у 1-й інст. Адамович О.Й.

Категорія 52 Доповідач Гансецька І. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Товянської О.В.,

Кочетова Л.Г.

при секретарі: Дехтієвській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна», третя особа керуючий санацією ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» Седлецький Олександр Вячеславович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна», на рішення Корольовського районного суду м.Житомира17 травня 2013 року,

встановила:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 20.07.2007 року по 01.08.2012 року працював у відповідача на посаді контролера першого класу ВОХР. 01.07.2012 року був ознайомлений з наказом № 71-к від 01.08.2012 року про звільнення з роботи в зв'язку із скороченням чисельності працівників. Звільнення вважає незаконним, оскільки відповідачем порушено вимоги п. 2 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно якого звільненню підлягають працівники, які не можуть бути задіяні в процесі плану санації, а він був задіяний в процесі санації і його посада не скорочувалась. Також, відповідачем порушено вимоги ст. 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі працівника з більш тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.

Просив поновити його на роботі на посаді контролера першого класу ВОХР ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна", стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.08.2012 року по день поновлення на роботі та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 07 червня 2013 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 на роботі у ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" на посаді контролера 1 класу воєнізованої охорони з 08.08.2012 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 16057,60 грн., 200,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та 800 грн. витрат на правову допомогу. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі представник ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" просить скасувати рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 17 травня 2013 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору на підставі п.1 ст.40 цього Кодексу може бути здійснено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно вимог ч.2 ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на час звільнення позивача) заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути, серед іншого, звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.12.2007 року затверджено план санації ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна". Відповідно до п.3.2. вказаного плану з метою оптимізації кадрового складу Товариства передбачається реорганізація його структури, яка супроводжується скороченням чисельності працівників, які не задіяні в процесі реалізації плану санації, їх звільненням на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Для належного виконання плану санації керуючий санацією здійснює повну реорганізацію кадрового складу та розробляє новий штатний розпис з метою залишення на роботі працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці. Він самостійно визначає чисельність працівників, необхідних для реалізації плану санації.

26.12.2011 року керуючим санацією затверджено штатний розпис працівників воєнізованої охорони ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна", відповідно до якого з 01.01.2012 року у воєнізованій охороні було в наявності 13 посад, з яких одна посада начальника ВОХР та 12 посад контролерів 1 класу.

ОСОБА_2 працював у ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" з 17.11.1989 року. 21.12.2000 року був звільнений в зв'язку з банкрутством підприємства. 08.02.2001 року прийнятий в робочий апарат арбітражного керуючого, 20.07.2007 року переведений у воєнізовану охорону контролером першого класу. З жовтня 2007 року є пенсіонером за списком №1.

01.06.2012 року позивач був ознайомлений з наказом № 34-к від 29.05.2012 року "Про скорочення чисельності", яким його попереджено про наступне вивільнення у зв'язку із відсутністю виробничої діяльності товариства, оптимізацією організації структури ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та скороченням чисельності працюючих на умовах визначених п. 3.2. плану санації підприємства. В судовому засіданні позивач не заперечував дану обставину.

30.07.2012 року керуючий санацією ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" видав наказ № 09 про об'єднання з 01.08.2012 року робочих місць контролера 1 класу воєнізованої охорони (центральна прохідна) і диспетчера (диспетчерська заводоуправління), а працівників підпорядковано начальнику воєнізованої охорони. При цьому, посадові обов'язки працівників на вищевказаних посадах було розширено та змінено. Також було змінено режим роботи.

Наказом керуючого санацією № 10 від 30.07.2012 року з 01.08.2012 року в товаристві введено в дію новий штатний розпис за яким у штаті працівників воєнізованої охорони з 01.08.2012 року залишилося 7 посад контролерів 1 класу та 1 посада начальника загону.

08.08.2012 року ОСОБА_2 було ознайомлено із наказом № 72-к про його звільнення з роботи з посади контролера 1 класу з 08.08.2012 року у зв'язку із скороченням чисельності працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2007 року припинено діяльність профкому ВАТ "Хімволокно", тому згода профспілкової організації на звільнення позивача не надавалась.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що відповідачем було порушено вимоги ст. 49-2 КЗпП України, так як позивачу не було запропоновано зайняти посаду аналогічну тій, з якої було його звільнено та позивач мав переважне право на залишення на роботі як працівник з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, оскільки він має подяку за багаторічну працю від керуючого санацією ВАТ «ЖЗХВ», однак, з такими висновками суду погодитись не можна.

Так, з поданої відповідачем довідки вбачається, що на час звільнення ОСОБА_2 на підприємстві були вакантні 10 посад. Зокрема, одна посада головного енергетика, одна посада заступника головного бухгалтера та вісім посад електромонтерів. Оскільки позивач за своєю освітою не міг виконувати роботу за жодною з перерахованих посад, роботодавцем не було запропоновано йому дані посади.

Визначаючи працівників, які залишилися після скорочення працювати на посадах контролерів 1 класу ВОХР, роботодавцем враховано положення 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі, з врахуванням тривалості роботи на даному підприємстві та відсутності у працівників іншого доходу.

Доводи позивача про те, що він має переважне право на залишення на роботі, оскільки має тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві є безпідставними. З трудової книжки позивача вбачається, що на посаді контролера 1 класу ВОХР він працює з 20 липня 2007 року. З жовтня 2007 року ОСОБА_2 отримує пенсію, в той час як працівники, що залишилися працювати в товаристві, не досягли пенсійного віку і, відповідно, не набули права на отримання пенсії.

Необгрунтованими є доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог п.2 ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки він був задіяний у процесі реалізації плану санації, а також відносно того, що його посада не скорочувалась. Жодного доказу на підтвердження даних обставин позивач суду не надав.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що скорочення чисельності працівників ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" в період з травня по серпень 2012 року мало місце і відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства при звільненні позивача.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,313,314,316,317,319,324,

325 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 17 травня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :