Ухвала суду № 32388228, 10.07.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

.

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

Справа № 206/4561/13-ц "10" липня 2013 р. Провадження № 2/206/1013/13

Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Поштаренко О.В.., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування, -

В С Т А Н О В И В :

10 липня 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову в якій він просить накласти арешт на домоволодіння АДРЕСА_1

Вивчивши подані матеріали позову, матеріали заяви про забезпечення позову, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У змісті ч. 1 ст. 152 ЦПК України вбачається, що накладення арешту на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Позивачем в заяві про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження того хто на теперішній час є власником домоволодіння АДРЕСА_1

Як вбачається з заяви про забезпечення позову та матеріалів заяви, домоволодіння АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить позивачу (документи на право власності датовані 2006 - 2007 рр.).

В матеріалах позовної заяви відсутні відомості про виділ домоволодіння АДРЕСА_1 в натурі між позивачем та відповідачем. Тобто, до заяви про забезпечення доказів не додано підтверджень того, що відповідачу належить частина спірного домоволодіння. Відповідно до доданих матеріалів спірне майно в цілому належить позивачу.

На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що позивачем не надано відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.

Недотримання позивачем зазначених вимог цивільно-процесуального законодавства позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити, або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-153, 208-210 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Повернути ОСОБА_2 заяву про забезпечення позову по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_3, третя особа - Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору дарування.

Копію цієї ухвали направити заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Поштаренко