Рішення № 32387312, 11.07.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/16095/2012

н/п 2/640/413/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чередник В.Є.

при секретарі Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, відсотків, нарахованих за користування кредитом, пені та по зустрічному позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості за кредитним договором, відсотків, нарахованих за користування кредитом та пені за кредитним договором № 700006117 від 18.04.2008 року з кінцевим строком повернення до 19.04.2015 року в сумі 120584,96 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 112255,83 грн., за відсотками в сумі 3089,60 грн., пені в сумі 5239,53 грн., розрахованих станом на 19.04.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача Бойцова А.Ю., яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечувала, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, звернулася до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним, відмову у задоволенні первісного позову та з заявами про застосування правових наслідків пропущення кредитором преклюзивного строку пред'явлення вимоги до поручителя, про застосування правових наслідків пропущення кредитором строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Представник відповідача посилалася на той факт, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи, змушена витрачати значні кошти на лікування.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повторно, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь -яких клопотань, заперечень по суті заявлених вимог від нього не надходило, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Альфа- Банк», до ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним підлягає частковому задоволенню в частині позовних вимог про визнання договору поруки недійсним, про відмову у задоволенні первісного позову в частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2, позов ПАТ «Альфа- Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості також підлягає частковому задоволенню в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1, з наступних підстав.

18.04.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа- Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 700006117.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав кредит відповідачу ОСОБА_1 - позичальнику, в безготівковій формі на придбання транспортного засобу Fiat Doblo 2008 року випуску, колір - синій, державний номер НОМЕР_1 згідно з договором купівлі - продажу, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто - Енергія» шляхом перерахування кредитних коштів у сумі 106650,00 грн. (еквівалент 21771,97 доларів США) на рахунок позичальника НОМЕР_2, відкритий ним у кредитора ЗАТ «Альфа - Банк» ( на момент видачі кредиту) для перерахування на рахунок продавця ТОВ «Авто- Енергія» на рахунок № 26004300207 в АКБ «Меркурій», МФО 351663 з метою оплати за вказаний транспортний засіб за договором купівлі- продажу № 007/04 від 18.04.2008 року ( а.с. )

Відповідач ОСОБА_1 зобов'язався погашати заборгованість за кредитом рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки 18,15 % з урахуванням вартості всіх супутніх послуг з кінцевим строком повернення кредиту до 19.04.2015 року ( а.с. )

В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 19.04.2012 року має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 14058,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 19.04.2012 року складає 112255,83 грн., за відсотками в сумі 386,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 3089,60 грн., за неустойкою - пенею в сумі 5965,19 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19.04.2012 року складає 47632,06 грн., яку позивач, користуючись своїми процесуальними правами, зменшив до суми 5239,53 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути повернутим банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Основним забезпеченням своєчасного і повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, предметом застави згідно розділу № 1 п.2, п.п. 2.11 та розділу №2, п.2, п.п. 2.1 кредитного договору є транспортний засіб Fiat Doblo 2008 року випуску, колір - синій, державний номер НОМЕР_1, з метою придбання якого позичальником - відповідачем ОСОБА_1 укладався кредитний договір.

Вказаний транспортний засіб є власністю позичальника, на теперішній час знаходиться у його користуванні, жодних заходів з боку позивача щодо накладання арешту на вказаний транспортний засіб, звернення стягнення на предмет застави, позивач не здійснював, що фактично позивачем не заперечується.

Додатковою гарантією виконання зобов'язань за кредитним договором, є укладений договір поруки № 700006117 П від 18.04.2008 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 ( а.с.16 )

Відповідно до п.3.1 ст. 3 цього Договору, боржник та поручитель відповідають перед Банком за порушення обов'язків, перелічених у ст.2 Договору поруки, як солідарні боржники.

Згідно ст.4, п.4.1 Договору поруки, у випадку виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, до нього у повному обсязі переходять відповідні права Банку.

Проте, як свідчать матеріали справи, жодних належних доказів на підтвердження кредитоспроможності позичальника позивач не надав.

Будь - які довідки про доходи позичальника, податкові розрахунки сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь позичальника, податкові декларації тощо в матеріалах справи відсутні. Представник позивача фактично не заперечував, що при вирішенні питання про надання ОСОБА_1 кредиту у сумі 21771,97 доларів США, жодних документів на підтвердження його кредитоспроможності від нього не вимагалися.

Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на банки покладено обов'язок при наданні кредиту перевіряти кредитоспроможність позичальників, тобто встановлювати наявність у позичальника передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені строки ( кредитоспроможність).

Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти.

Суд погоджується з твердженням представника відповідача, що істотною обставиною при укладанні договору поруки є інформація про фінансовий стан боржника, оскільки у разі отримання інформації про обсяг відповідальності перед ПАТ «Альфа - Банк» та про фінансовий стан позичальника, відповідач ОСОБА_2 не уклала би договір поруки, якби знала, що ПАТ «Альфа - Банк» видає кредит некредитоспроможному позичальнику.

Також, представник відповідача послався, що укладання кредитного договору банком з некредитоспроможним позичальником свідчить про те, що кредитні відносини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, і банк не розраховував отримати повернення кредитних коштів від позичальника, як це передбачено ст.1054 ЦК України та змістом договору.

При цьому суд погоджується з доводами представника відповідача, що внаслідок некредитоспроможності позичальника на момент укладання кредитного договору та враховуючи похідний характер поруки, дійсні права та обов'язки поручителя за договором поруки, не відповідають передбаченим у цьому договорі та ст.ст. 553-556 ЦК України. Правова природа поруки як способу забезпечення виконання зобов'язання згідно ст. 553 ЦК України, полягає у тому, що третя особа (поручитель) зобов'язується перед кредитором іншої особи ( боржника) нести відповідальність у разі невиконання останньою її обов'язку перед кредитором. Отже, поручитель не зобов'язаний виконувати обов'язок боржника за основним зобов'язанням, його роль обмежена обов'язком нести відповідальність за боржника. Порука надає кредиторові додаткову гарантію виконання зобов'язання і відіграє виключно забезпечувальну функцію.

В контексті ст. 546 ЦК України порука являє собою спосіб забезпечення виконання зобов'язань боржника, проте не є угодою по переведенню боргу позичальника за кредитним договором до поручителя.

Згідно ч.2 ст.556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні. Згідно до п.4.1 договору поруки у випадку виконання поручителем на умовах, передбачених цим договором, зобов'язання, забезпеченого порукою, до нього у повному обсязі переходять відповідні права банку.

З правового аналізу викладених норм права вбачається, що наслідки, передбачені ч.2 ст.556 ЦК України та п.4.1 договору поруки, не могли виникнути у повному обсязі, зважаючи на некредитоспроможність позичальника. Тобто, відповідач ОСОБА_2, як поручитель який виконав би зобов'язання, забезпечене порукою, і до якого перейшли б права кредитора у цьому зобов'язанні, був завідомо позбавлений можливості отримати виконання зобов'язання від некредитоспроможного позичальника. За умови обізнаності поручителя з обставиною некредитоспроможності позичальника, нездатністю повернути кредитні кошти, відповідач ОСОБА_2, як поручитель, не уклала би договір поруки.

За правилами ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5 та 6 ст.203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Отже, ПАТ «Альфа- Банк» замовчило дійсний стан речей, обсяг прав та обов'язків поручителя при укладанні спірного договору поруки.

Окрім цього, в матеріалах справи відсутні належні докази щодо отримання відповідачем ОСОБА_2 вимоги до поручителя від ПАТ «Альфа - Банк» у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в листі № 10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» та частини четвертої ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За кредитним договором, укладеним в строк до 19.04.2015 року, позичальник з грудня 2010 року припинив внесення щомісячних платежів щодо повернення кредиту.

Відповідно до п.6.1 розділу 2 кредитного договору, банк набув право вимагати дострокового повернення кредиту у разі затримання сплати частини кредиту та (або) відсотків за його користування.

В матеріалах справи відсутні належні докази щодо отримання поручителем вимоги від ПАТ «Альфа - Банк» про дострокове повернення кредиту.

Таким чином, позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя.

Вказаний шестимісячний строк є преклюзивним (припинальним) строком. Із закінченням якого припиняється цивільне право як таке, оскільки надає кредитору строго визначений час для реалізації свого права і припиняє це право у разі його невикористання у встановлений законом строк.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач втратив право вимоги стягнення боргу з поручителя.

Окрім цього, суд зазначає, що згідно розділу № 1 п.2 п.п.2.11, розділу №2 п.2, п.п. 2.1 кредитного договору (а.с. 8-10) , виконання позичальником усіх грошових зобов'язань за вказаним договором забезпечено заставою транспортного засобу Fiat Doblo 2008 року випуску, колір - синій, державний номер НОМЕР_1, з метою придбання якого надавався кредит позичальнику.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу», заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане.

Згідно розділ №2, п.4 п.п.4.9 кредитного договору, банк набуває право звернення на предмет застави у випадку невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до частини третьої ст.3 Закону України «Про заставу», застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Належні докази припинення застави позивачем не надані.

Згідно розділу №2, п.10 кредитного договору, банк направляє письмове попередження позичальнику про звернення стягнення на предмет застави та від реалізації заставленого майна задовольняє свої вимоги.

Суд вказує, що знаючи реальну картину за кредитним договором, наявність простроченої заборгованості позичальника з 19.12.2010 року, позивач не здійснював жодної реальної дії з погашення кредиту за рахунок звернення стягнення на предмет застави, не вжив жодних заходів, передбачених ст.26, ст.27, ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо позасудового способу звернення стягнення на предмет застави.

Проте, суд не може погодитися з твердженням представника відповідача про наявність підстав щодо застосування позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки, оскільки згідно п.п.11.3 п. 11 розділу 2 кредитного договору, сторони кредитного договору домовилися про збільшений строк позовної давності ( а.с. 8-10 )

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10,11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 203, 215,509, 526,546,556, 610,611, 625, 629, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа- Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1/ ІПН НОМЕР_3/ на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа- Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 700006117 від 18.04.2008 року в розмірі 120584,96 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 112255,83 грн., за відсотками в сумі 3089,60 грн., пені в сумі 5239,53 грн. та судові витрати в сумі 1205,85 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа- Банк», ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір поруки № 700006117- П від 18.04.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Альфа- Банк» .

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги.

Суддя -