15.07.2013
227/3253/13-ц
2/227/1292/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2013 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Здоровиці О.В.,
при секретарі Сисенко Ю.В.
за участю
п\позивача ОСОБА_1
представника відповідача Берегового А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулися з позовом до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він з 12.02.1990 року по 09.04.2013 року перебував у трудових відносинах з ДП "Добропіллявугілля", працюючи у шкідливих і небезпечних умовах праці на шахті "Алмазна". 20.06.2010 року під час виконання трудових обов'язків з ним трапився нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму лівої руки, про що був складений акт за формою Н-1. Після отримання травми він проходив багато курсів стаціонарного лікування наслідків трудового каліцтва, знаходився більше трьох місяців на лікарняному. Довідкою МСЕК від 28.09.2010 йому первинно встановлено 15% втрати працездатності, що пов"язано з нещасним випадком на виробництві, який трапився 20.06.2010 року. При повторному огляді МСЕК 08.11.2011 року встановлено 15% втрати працездатності за наслідками даного нещасного випадку безстроково. В результаті отриманої травми йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, наслідком якого стала часткова втрата працездатності. Ушкодження здоров"я призвело до порушення його особистих немайнових прав та спричинило моральну шкоду. У зв'язку з травмою він тривалий час знаходився на лікарняному. В результаті отриманої ним травми йому був заподіяний, перш за все фізичний біль, фізичні і душевні страждання. Пошкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких, як право на охорону здоров'я, безпечну працю. Йому доводиться фізично і морально пристосовувати до життя з урахуванням каліцтва і обумовлених ним обмежень. Він не може виконувати роботу в побуті, оскільки наслідком каліцтва є порушення функції руки, стан його здоров'я ніколи не відновиться до стану, який він мав до отримання каліцтва. Все це дезорганізує його життя і негативно відбивається на його нервовій системі. Тому він вважає, що йому була заподіяна, з вини ДП «Добропіллявугілля», моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 7 тисяч гривень.
Позивач в судове засідання не з»явився, надавши заяву в якій просить розглянути його позовні вимоги, які він підтримує в повному обсязі, без його участі, за участю його представника ОСОБА_1.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала в повному обсязі з підстав викладених в заяві і просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача - Береговий А.В., позов не визнав. Вважає, що суду не надано належних доказів, які б свідчили про факт заподіяння позивачеві моральних страждань. Зазначив, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення ним стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоров'я. Просив відмовити в задоволені позову.
Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються ст. 237-1 КЗпП України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 працював в ВП "Шахта "Алмазна" ДП "Добропіллявугілля". Даний факт підтверджується копією трудової книжки і відповідачем не оспорювався.
Під час виконання трудових обов'язків, 20.06.2010 року, з позивачем трапився нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму лівої руки (діагноз - ушиблено-рваная рана лівого передпліччя), що підтверджується актом розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві №23 від 22.06.2010 року форми Н-5 (а.с.7) та актом № 23 за формою Н-1 від 22.06.2010 року.
Висновком обласної МСЕК №6 від 28.09.2010 року (а.с.9) позивачу первинно встановлено та 15% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом від 20.06.2010 року на строк з 21.09.2010 року по 01.10.2011 року.
Висновком обласної МСЕК №6 від 08.11.2011 року (а.с.10) позивачу повторно, безстроково, встановлено 15% втрати професійної працездатності у зв"язку з трудовим каліцтвом від 20.06.2010 року.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Статтею 13 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачу заподіяно, як з вини самого позивача, так і з вини інших осіб підприємства, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві форми Н-5 №23 від 22.06.2010 року (а.с.7).
З акту розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві №23 від 22.06.2010 року (а.с.7) та акту № 23 за формою Н-1 від 22.06.2010 року вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_3 трапився внаслідок: невиконання ОСОБА_3 вимог §11,14 "Інструкції №1 з охорони праці для гірника очисного забою" та внаслідок порушення гірничим майстром дільниці з видобутку вугілля №1 ВП «Шахта «Алмазна» ОСОБА_4, який не забезпечив безпечні умови у своїй зміні, чим порушив п.2.2 "Посадової інструкції гірничого майстра дільниці з видобутку вугілля №1".
Враховуючи наведене, в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП і що відповідач не забезпечив додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві та актом розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві.
Зазначені небезпечні умови праці стали однією із причин нещасного випадку на виробництві з позивачем, який внаслідок отриманої травми отримав ушкодження здоров"я.
Пошкодженням здоров'я внаслідок отриманої на виробництві травми позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про нещасний випадок на виробництві, рішеннями МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності.
В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.
З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок виробничої травми позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Дані обставини знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.
Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також те, що нещасний випадок на виробництві трапився в тому числі і з вини самого позивача, який порушив положення посадової інструкції, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000 (шість тисяч) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.
Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.
Прийняти до уваги заперечення представника відповідачів про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доводи відповідача, з приводу того, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоров'я не заслуговують на увагу, так як в п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.
Керуючись ст..ст.5,10,60,88,209,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля", місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 6000,00 (шість тисяч) гривень.
Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля", місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр..Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 32186934, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.) на р\рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ГУ ДКУ Донецької області.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 12 липня 2013 року. З повним текстом рішення сторони можуть бути ознайомлені 15 липня 2013 року
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя О.В.Здоровиця
12.07.2013
Судове рішення № 32386000, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 15.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 227/3253/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: