Рішення № 32385778, 25.06.2013, Авдіївський міський суд Донецької області

Справа № 2/217/328/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

при секретарі Грищенко В.М.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Авдіївці Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «РАЙП», третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути з ТДВ Страхова компанія «РАЙП» на його користь матеріальну шкоду у розмірі 9 608,66 гривні та судові витрати у розмірі 229,40 гривні, а з ОСОБА_1 - моральну шкоду у розмірі 4 000 гривень та судові витрати у розмірі 114,70 гривні. Свої вимоги мотивував тим, що 18 вересня 2012 року на перехресті вулиць Павла Поповича та Молодих шахтарів у м.Донецьку Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів: автомобілю НОМЕР_1 під його керуванням, автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 Винним у скоєнні ДТП є відповідач ОСОБА_1 Вина відповідача підтверджується постановою Київського районного суду м.Донецька Донецької області від 17.10.2012р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль НОМЕР_1, що належить позивачу, зазнав механічних пошкоджень, вартість ремонту автомобілю встановлено дослідженням спеціаліста. Оскільки на момент ДТП цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована у відповідача ТДВ Страхова компанія «РАЙП», тож просив стягнути матеріальну шкоду з останнього. У зв'язку з тим, що дорожньо-транспортною пригодою йому також було завдано і моральної шкоди, яку він оцінює у 4 000 гривень, просив стягнути її з відповідача ОСОБА_1, який і завдав йому певний обсяг моральних страждань. Крім того, просив стягнути з відповідачів судові витрати.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про неможливість прибути в судове засідання, просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю, просив суд задовольнити його позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказав, що 18 вересня 2012 року на перехресті вулиць Павла Поповича та Молодих шахтарів у м.Донецьку Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів, зокрема його автомобіля та автомобіля позивача, який дійсно зазнав механічних пошкоджень. Оскільки його цивільну відповідальність було застраховано у ТДВ

Страхова компанія «РАЙП», то саме з останнього має стягуватись матеріальна шкода на користь позивача. Що стосується моральної шкоди, завданої позивачу дорожньо-транспортною

пригодою, то він її визнає, проте вважає завищеною та нічим не обґрунтованою, тому просить суд знизити її розмір до 500 гривень.

Представник відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «РАЙП» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не подавав, про причини неявки до суду не повідомляв.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не подавав, про причини неявки до суду не повідомляв.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що 18 вересня 2012 року на перехресті вулиць Павла Поповича та Молодих шахтарів у м.Донецьку Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів: автомобілю НОМЕР_1 під його керуванням, автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_2 є власником автомобілю НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а/с 30).

Між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «РАЙП» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс № АВ/5026499 від 21.04.2012р. (а/с 10).

18.09.2012р. відповідач ОСОБА_1 повідомив ТДВ Страхова компанія «РАЙП» про настання страхового випадку.

05.11.2012р. позивач ОСОБА_2 звернувся до ТДВ Страхова компанія «РАЙП» з заявою про страхове відшкодування, яка надійшла та була зареєстрована за вх.№618 23.11.2012р. (а/с 8-9).

З відповіді відповідача ТДВ Страхова компанія «РАЙП» № 166 від 18.02.2013р. на адресу позивача вбачається, що його заяву розглянуто та прийнято рішення про виплату йому страхового відшкодування (а/с 7).

Однак у вказаному листі не зазначено, в який термін та в якому розмірі буде проведено страхове відшкодування.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно з ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

- шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

- за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

- за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській чи адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі» при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, що випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Постановою Київського районного суду м.Донецька Донецької області від 17.10.2012р. ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень (а/с 33-34).

Наявність у автомобіля НОМЕР_4 механічних пошкоджень, отриманих 18.09.2012р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується довідкою Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Донецька та автомобільно-технічної інспекції Управління Державтоінспекції Гумус України в Донецькій області (а/с 37).

Згідно з висновком експертного авто товарознавчого дослідження № 1/30/10/12 від 30.10.2012р. вартість відновлювальних робіт як без врахування фізичного зносу, так само і з врахуванням фізичного зносу по ремонту транспортного засобу, що належить позивачу на праві приватної власності, - автомобіля НОМЕР_1 складає 9 608 гривень 66 копійок (а/с12-32).

Відповідно до положень ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або

пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить

зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) від 1 липня 2004 року цивільна відповідальність учасників дорожньо-транспортної пригоди на момент ДТП була застрахована відповідно до полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страховик забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю,

здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу

та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

У частині 22.1 статті 22 Закону зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_1 станом на 18.09.2012р. була застрахована у відповідача ТДВ Страхова компанія «РАЙП», що підтверджується даними полісу № АВ/5026499 від 21.04.2012р. (а/с 10).

Тож саме з відповідача ТДВ Страхова компанія «РАЙП» суд вважає за необхідне стягнути суму матеріальної шкоди, завданої позивачу джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

На підставі ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з наступними змінами та доповненнями розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яку завдано позивачу, суд враховує обсяг заподіяних йому моральних страждань, певний обсяг душевних хвилювань через пошкодження його нового автомобіля, неможливістю певний час користуватися ним, незручностей, пов'язаних з необхідністю щоденно діставатися до роботи в м.Донецьк з м.Єнакієва не на власному автомобілі, а на громадському транспорті, пошуком коштів на ремонт автомобіля, необхідністю збирання різних документів.

У зв'язку з наведеним та виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача моральна шкода у розмірі 2 000 гривень.

Відповідно до ст.213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

На підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача ТДВ Страхова компанія «РАЙП» на користь позивача судовий збір у розмірі 229,40 гривні, з відповідача ОСОБА_1 - 114,70 гривні відповідно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22-23, 1166-1167, 1187-1188, ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі», постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст.10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «РАЙП», третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «РАЙП» (03150), м.Київ, вул.Предславинська, 11, ідентифікаційний код 31158052) на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 9 608 гривень 66 копійок та судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок, а всього стягнути 9 838 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень та судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок, а всього стягнути 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 25 червня 2013 року, повний текст рішення складено 01 липня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: