Рішення № 32385090, 15.07.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/8848/12

(2/199/518/13)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 червня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.,

при секретарі Голубніченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Амур-Нижньодніпровський РВ у м. Дніпропетровську ГУ Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області, про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення, зазначивши, що між сторонами 03 жовтня 2006 року був укладений кредитний договір № DN80F100000003, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 26 250,00 доларів США строком до 02.10.2026.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і відповідач ОСОБА_2 03 жовтня 2006 року уклали договір іпотеки нерухомого майна, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.

В порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав і станом на 08 червня 2012 року має заборгованість в сумі 69 842,22 доларів США. Тому позивач звернувся до суду і з урахуванням уточнених позовних вимог просить звернути стягнення на житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1, який належить на праві власності відповідачу шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, виселити відповідачів, які зареєстровані або проживають у житловому будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлює заочне рішення); за ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час судового розгляду справи були сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2006 року був укладений кредитний договір № DN80F100000003, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 26 250,00 доларів США під 9,90 % річних строком до 02.10.2026.

Згідно частини 4 кредитного договору № DN80F100000003 від 03 жовтня 2006 року за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, передбачені штрафні санкції.

В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконує, допустила прострочення повернення кредиту і сплати відсотків за його користування, внаслідок чого станом на 08 червня 2012 року має заборгованість в сумі 69 842,22 доларів США, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 25 991,22 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі - 15 821,16 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 4092,07 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 23 937,77 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і відповідач ОСОБА_2 03 жовтня 2006 року уклали договір іпотеки нерухомого майна, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Застоводавцем (Позичальником) зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.

Як передбачено ст.ст.572, 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, як передбачено ст.590 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.41 своєї постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

При вирішенні даного спору, суд зважує на те, що відповідач ОСОБА_2 не виконує свої зобов'язання відповідно до умов кредитного договору, заборгованість, яка виникла у неї перед ПАТ КБ «Приватбанк» складає 69 842,22 доларів США.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У ч.ч. 2 і 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині звернення стягнення згідно договору іпотеки №DN80F100000003 від 03 жовтня 2006 року на предмет іпотеки - домоволодіння АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ОСОБА_2, в іншій частині позову слід відмовити.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 3219 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.10,11,15, 57-60, 88, 212-215,218,222,224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Амур-Нижньодніпровський РВ у м. Дніпропетровську ГУ Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області, про звернення стягнення - задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором № DN80F100000003 від 03 жовтня 2006 року звернути стягнення згідно договору іпотеки № DN80F100000003 від 03 березня 2006 року на предмет іпотеки - домоволодіння АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладання від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. За рахунок отриманих коштів від реалізації предмету іпотеки в межах виконавчого провадження погасити заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором яка виникла станом на 08 червня 2012 року в розмірі 69 842,22 доларів США, та складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 25 991,22 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі - 15 821,16 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 4092,07 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 23 937,77 доларів США.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя О.Б.Подорець