Рішення № 32384358, 12.07.2013, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

12.07.2013

Справа № 0827/9434/12

Пр. № 2/336/172/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, головного управління Держземагенства у Запорізькій області, реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа - комунальне підприємство «Градпроект», про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом про скасування державних актів не земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки, підставу якого змінила 1 лютого 2013 року, подавши уточнений позов до ОСОБА_2, управління Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області (а. с. 74).

В уточненому позові просить про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,0411 га та 0,0335 га, розташовані по АДРЕСА_1.

Ухвалою суду за заявою позивача до участі в справі як співвідповідача залучено реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції.

Оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 17.08.2011 року № 974 «Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів» управління Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області реорганізовано шляхом приєднання до головного управління Держземагенства у Запорізькій області, яке є правонаступником головного управління Держкомзему у Запорізькій області, відповідача - управління Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області замінено правонаступником - головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області.

В позові (а. с. 74) ОСОБА_1 зазначила, що на підставі свідоцтва від 19.10.2009 року є власником будинку АДРЕСА_1, який набула, ставши переможцем прилюдних торгів. Зазначене право зареєстровано орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації». Відповідно до ст. ст. 120 ЗК України, 377 ЦК України до набувача права власності на нерухоме майно переходить і право власності на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомості, а право власності на землю попереднього власника припиняється. Між тим попередній власник житлового будинку та земельної ділянки під будинком ОСОБА_2 вже після реєстрації нею право власності на будинок, а саме: 17 жовтня 2011 року, отримав на своє ім'я в управлінні Держкомзему Запорізької області два державні акти, чия дійсність оспорюється позивачкою, на земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу загальної земельної ділянки під будинком за заявою відповідача. Просить про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку площею 0,0411 га та площею 0,0335 га, що розташовані в АДРЕСА_1, видані на ім'я ОСОБА_2 управлінням Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області 17 жовтня 2011 року недійсними, оскільки вони порушують її право власності, а також зміст ст. 56 Закону України «Про землеустрій», відповідно до якої технічна документація із землеустрою при поділі земельних ділянок повинна включати, зокрема: матеріали польових геодезичних робіт, а також нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки. Так як від неї як землекористувача не було отримано нотаріально посвідченої згоди на поділ цієї ділянки, більш того такий поділ за заявою іншої особи суперечить змісту її права власника, і, крім того, матеріали польових та геодезичних робіт не відповідають дійсності, оскільки відповідно до нових державних актів площа земельної ділянки становить 746 квадратних метри, між тим фактично площа земельної ділянки обчислюється 753 квадратними метрами, просить врахувати ці обставини на користь її вимог.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав вимоги позову. Просить про його задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до договору іпотеки, який він укладав з акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, в іпотеку банківській установі було передано лише будинок АДРЕСА_1, а земельна ділянка, державний акт про право власності на яку на його ім'я вже був наявним на момент укладання іпотечного договору, в іпотеку не передавалась. Він на законних підставах, як власник земельної ділянки, у 2011 році розділив земельну ділянку на дві, одну з яких треба було передати новому власнику для обслуговування житлового будинку та споруд, а іншу, без об'єктів нерухомості, - залишити для використання на власний розсуд. Для реалізації зазначеної мети він звернувся до канцелярії управління Держкомзему з заявою, а також зазначив варіант поділу, бажаний для нього.

Вважаючи, що перехід права власності на будинок не впливає на зміст його права на земельну ділянку, просить про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача - головного управління Держземагенства у Запорізькій області, у відповідності до закону повідомленого про час та місце вирішення справи, до суду не з'явився, надавши письмові пояснення та прохання про вирішення справи у його відсутність, що в силу ст. ст. 158, 169 ЦПК України є підставою для вирішення справи у відсутність представника відповідача.

Пояснення управління Держземагенства у Запорізькій області містять посилання на зняття з 1 січня 2013 року з органів Держземагенства повноважень щодо реєстрації речових прав на земельні ділянки, у зв'язку з чим відповідач знаходить позовні вимоги до головного управління Держземагенства у Запорізькій області необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню (а. с. 105-109).

Представник реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, належним чином повідомленої про час і місце проведення судового розгляду, до суду не з'явився з невідомих причин, надавши письмові заперечення проти позову.

За згаданих обставин суд у відповідності до ст. ст. 158, 169 ЦПК України вважає за можливе вирішувати спір у відсутність представника відповідача.

З письмових заперечень (97-99) реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції випливає, що відповідач не є правонаступником управління Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області і не має доступу до паперових та електронних архівів структурних підрозділів Держкомзему, крім того визнання того чи іншого правовстановлюючого документу недійсним не входить до повноважень державного реєстратора, який вправі лише скасовувати записи Державного реєстру прав на підставі «Порядку скасування записів Державного реєстру прав».

Представник третьої особи, повідомленої у встановленому законом порядку, до суду не з'явився. Повідомлення про згоду на участь у справі третя особа не надала.

За вказаних обставин суд у відповідності до ст. 36 ЦПК України знаходить за можливе вирішувати справу у відсутність представника КП «Градпроект».

З письмових пояснень третьої особи (а. с. 82-83) випливає, що 8 грудня 2010 року комунальним підприємством «Градпроект» на замовлення ОСОБА_2 на підставі технічного завдання, виданого управлінням Деркомзему у м. Запоріжжі Запорізької області, розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документу на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на підставі наданих ОСОБА_2 документів, що підтверджують його право власності на земельну ділянку. Представник третьої особи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов до ОСОБА_2, головного управління Держземагенства у Запорізькій області підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва від 19.10.2009 року позивач є власником будинку АДРЕСА_1, який вона набула, ставши переможцем прилюдних торгів (а. с. 5-7). Зазначене право зареєстровано орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації». На підставі державного акту про право власності на земельну ділянку № 010526100114 від 22.03.2005 року ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,0746 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а. с. 8, 14). 15 квітня 2010 року до управління Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області звернулась гр. ОСОБА_1 із заявою про переоформлення на її ім'я права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8). В грудні 2010 року до управління звернувся ОСОБА_2 із заявою про поділ земельної ділянки під будинком АДРЕСА_1 та отримання державних актів на право власності на земельні ділянки, що утворяться після поділу. 17 жовтня 2011 року управлінням Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області зареєстровано та видано ОСОБА_2 два державних акти на земельні ділянки площею 0,0411 га та площею 0,0335 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), державний акт на земельну ділянку № 010526100114 від 22.03.2005 року анульовано і передано до архіву відділу Деркомзему у м. Запоріжжі Запорізької області (а. с. 9, 15, 16).

В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із право чинів.

Згідно із ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 120 України ЗК у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно із положеннями рішення Конституційного суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року земля як суб'єкт постійного користування, надана державою громадянам на законних підставах, виконувала і продовжує виконувати важливу соціально-економічну функцію.

В силу ст. 95 ЗК України порушені права землекористувача підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

В силу ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За змістом п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства», вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК України від 27.04.2007 року № 997-У - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

З огляду на встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини суд доходить висновку про набуття позивачкою право власності на земельну ділянку по мірі укладання правочину з набуття нерухомого майна, що на ній розташовано, тому вважає, що отримання іншою особою державних актів про право на земельні ділянки під належним позивачці нерухомим майном, після реєстрації нею права власності на нерухомість, є таким, що посягає на її право власника і підлягає захисту в обраний нею спосіб.

Оскільки відповідно до «Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141, Державний реєстр прав почав роботу з 1 січня 2013 року, суд, не вбачаючи в діях реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції порушення права позивачки, вважає за потрібне у задоволенні позову до реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції про визнання недійними державних актів на право власності на земельну ділянку відмовити.

Керуючись ст. ст. 328, 377, 391 ЦК України, ст. ст. 95, 96, 120, 125, 126, 152, 158 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 59, 60, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, головного управління Держземагенства у Запорізькій області задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії № 467744 на право власності на земельну ділянку площею 0,0411 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 2310100000:07:075:0203, виданий на ім'я ОСОБА_2 управлінням Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області, зареєстрований в поземельній книзі 17 жовтня 2011 року за № 231010001000839.

Визнати недійсним державний акт серії № 467745 на право власності на земельну ділянку площею 0,0335 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), що розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 2310100000:07:075:0204, виданий на ім'я ОСОБА_2 управлінням Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області, зареєстрований в поземельній книзі 17 жовтня 2011 року за № 231010001000838.

У задоволенні позову до реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя О.В. Щаслива