Постанова № 32380756, 09.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2013 року № 2а-546/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна"

до Міжрегіонального головного управлінням Міндоходів - Центрального офісу

зобслуговування великих платників

третя особа Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва

Державної податкової служби України

про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлень-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2013 року Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2010 р. та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 р. скасовано та справу передано на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в зв'язку з не сплатою Позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничного строку на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 за затримку на 17 календарних днів граничного строку сплати податку на прибуток банківських організацій у сумі 557089,42 грн., відповідачем було правомірно визнано Позивачу штрафні санкції у розмірі 10%.

Третя особа до суду не з'явилася, заперечень проти позовних вимог не надала.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Співробітниками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) було здійснено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Банк Петрокомерц - Україна" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в листопаді 2009 року. За результатами перевірки складено Акт від 28.12.2009 року №611/43-10/22906155 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: абзацу 4 пп. 5.2.4, п. 5.2, пп. 5.3.2. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в листопаді 2009р., сума несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання складає 557 089,42 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивачем було подано до Податкового органу заперечення на Акт перевірки.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.01.2010 року №0000064310/0, яким визначено за позивачем штраф за платежем на податок на прибуток в розмірі 55 798,94 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.04.2009 р. на адресу ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" від СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП надійшло податкове повідомлення-рішення №0000314310/0 від 13.04.2009 р., відповідно до якого Позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на прибуток банківських організацій на суму 1 039 973,99 грн., у тому числі 704 850,86 грн. за основним платежем та 335 123,13 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення оскаржене банком в порядку процедури апеляційного узгодження до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП 11.06.2009р. прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №6384/10/25-020, яким вищевказану скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення без змін.

На підставі результатів розгляду скарги 16.06.2009р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення №0000314310/1, суми зобов'язань залишились без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішення Позивачем було оскаржене до ДПА у м. Києві, за результатом розгляду скарги ДПА у м. Києві було прийнято Рішенням №3272/10/25-114 від 17.08.2009р., яким скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП №0000314310/0 від 13.04.2009р. та №0000314310/1 від 16.06.2009р. в частині 147761,44 податку на прибуток та 35 341,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій та рішення №6384/10/25-020 від 11.06.2009р. про результати первинної скарги у відповідній частині, а в іншій частині залишено без змін.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві №3471/10/25-114 від 27.08.2009р. внесено зміни до рішення ДПА у м. Києві № 3272/10/25-114 від 17.08.2009р.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП 04.09.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000804310/2 на суму 871 749,52 грн., в т.ч. 557 089,42 грн. основного платежу за 314 660,10 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим рішення Позивачем було оскаржене до ДПА України, за результатом розгляду скарги ДПА України було прийнято №10780/6/25-0115 від 22.10.2009р., яким було залишено без змін податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП з врахуванням змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення зазначене рішення ДПА України Позивачем було отримане 23.10.2009р.

На підставі рішення про результати розгляду скарги СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення №0000804310/3 від 03.11.2009р. на суму 871 749,52 грн., в т.ч. 557 089,42 грн. основного платежу за 314 660,10 грн. штрафних санкцій.

Крім того, позивачем було подано копію позову про визнання недійсним (нечинним) повідомлення-рішення №0000804310/2 від 04.09.2009р. з відміткою суду від 04.11.2009р., Ухвалою суду у справі №2а-13566/09/2670 відкрито провадження 09.11.2009р.

Відповідно до картки особового рахунку ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" з податку на прибуток банківських організацій станом на 02.11.2009р. переплата відсутня. Податкове зобов'язання у сумі 557 089,42 грн. станом на 02.11.2009р. не сплачено, в результаті чого виникла недоїмка у відповідній сумі 557 089,42 грн.

ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" була подана декларація з податку на прибуток банку за ІІІ квартали 2009р., в якій задекларовано податкове зобов'язання на суму "-" 1 869 508,00 грн.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Абзацом 3 пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 даного Закону передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

У відповідності до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно абзацу 1 пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 даного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.

Вищим адміністративним судом України встановлено, що у розглядуваному випадку рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню (а саме - рішення Державної податкової адміністрації України від 22.10.2009 № 10780/6/25-0115), було отримано Товариством 23.10.2009, однак останнє звернулося до суду з позовом про оскарження спірного донарахування лише 04.11.2009, тобто поза межами 10-денного строку сплати податкового зобов'язання за цим рішенням.

Наведене обумовлює узгодженість цього зобов'язання та набуття ним статусу податкового боргу Товариства, порядок погашення якого регулюється нормами статей 6 - 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Крім того, Вищий адміністративний суд України скеровуючи справу на новий розгляд, звернув увагу на те, що під час нового розгляду справи суду необхідно з'ясувати обставини щодо фактичної сплати позивачем відповідної суми заборгованості з податку на прибуток, а саме, коли та за рахунок яких джерел позивачем сплачено податковий борг з податку на прибуток у сумі 557089,42 грн.

Відповідач надав Суду пояснення, з яких вбачається, що актом перевірки у відповідності до картки особового рахунку ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна'" (АРМ «Облік податків та платежів» за 2000 рік) з податку на прибуток банківських організацій за кодом платежу 11020600 станом па 02.11.2009р. переплата в позивача була відсутня.

Податкове зобов'язання у сумі 557 089,42 грн. станом на 02.11.2009 р. платником податків самостійно сплачено не було, в результаті чого у відповідності пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 виникла недоїмка у відповідній сумі 557 089,42 грн.

ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" була подана Декларація з податку на прибуток банку за 3 квартали 2009 року (Вх. №26843 від 03.1 1.2009р.), в якій платником податку задекларовано податкове зобов'язання па суму 1 869 508,00 грн.

Таким чином, 19.11.2009 року податковий борг в сумі 557 089,42 грн. був погашений за рахунок зменшення, проведеного за Декларацію з податку на прибуток банку за 3 квартали 2009 року від 03.11.2009р. №26843.

Згідно абзацу 1 пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 даного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук