Постанова № 32380617, 12.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2013 року № 826/8551/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомДержавної фінансової інспекції УкраїнидоДержавного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський»прозобов'язання винити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача надати позивачу персональні дані, а саме: інформацію щодо дати і місця народження, місця проживання, сімейного стану, осіб на утриманні, притягнення до адміністративної відповідальності раніше та довідку про розмір середньомісячної заробітної плати в.о. директора позивача ОСОБА_1 та головного бухгалтера позивача ОСОБА_2

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

09.07.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.04.2013 позивач звернувся до відповідача з листом про надання інформації від 25.04.2013 вих. № 03-14/457, в якому зазначено про проведення ДФІ України ревізії відповідача, за результатами якої встановлено відповідні порушення вимог законодавства України, у зв'язку з чим позивач, на підставі пп. 4 п. 4, п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, п. 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, з метою складання протоколів про адміністративне правопорушення у відношенні осіб, які допустили порушення законодавства просить надати інформацію щодо дати і місця народження, місця проживання, сімейного стану, осіб на утриманні, притягнення до адміністративної відповідальності раніше та довідку про розмір середньомісячної заробітної плати директора НСК «Олімпійський» ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2

За результатами розгляду вказаного листа, відповідач листом від 07.05.2013 № 10-01/393 повідомив позивачу, що підстави, посилаючись на ст.ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», для надання персональних даних працівників підприємства відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань

За змістом пп. 4 п. 4, п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011, Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Держфінінспекцію України та її територіальні органи завдань; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, адміністративні стягнення.

При цьому, відповідно до змісту п. 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.

Водночас, за змістом ст. 256 Кодекс України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на зазначене, у ДФІ України, за висновком суду, є всі правові підстави для отримання, в тому числі від підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформації, необхідної для забезпечення притягнення до адміністративної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю (накладення адміністративних стягнень).

Щодо посилань відповідача на правомірність притягнення до адміністративної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю позивача за тією чи іншою статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявності повноважень у ДФІ України на складання протоколів про адміністративне правопорушення за те чи інше адміністративне правопорушення, строки притягнення до такої відповідальності тощо, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, з огляду на положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України 21.10.2010 № П-278/10.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

З огляду на викладене, завдання, покладені на ДФІ України, в тому числі щодо накладення адміністративних стягнень, за своєю правовою природою, є її виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, правомірність вищевказаних дій позивача, які ще не вчинено, не є предметом розгляду у даній справі, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що наведені посилання відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, є необґрунтованими та безпідставними.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З системного аналізу вказаних норм Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну фінансову інспекцію України, Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, в контексті вимог ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», видно, що державний фінансовий контроль, який забезпечується органом державного фінансового контролю, зокрема, ДФІ України шляхом проведення відповідних заходів, в тому числі державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування тощо, здійснюється в інтересах економічного добробуту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних» порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.

Судом не приймається до уваги твердження відповідача, що позивач у листі від 25.04.2013 вих. № 03-14/457 не вказує про те, що приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних», оскільки дані обставини не означають відмову позивача взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог вказаного закону або неспроможність такого забезпечення.

При цьому, суд зауважує, що у разі порушення позивачем вказаних вимог, дані обставини можуть бути підставою для звернення до суду для захисту порушених прав, а не підставою для відмови у надані відповідної інформації.

За таких обставин, в контексті вимог пп. 4 п. 4, п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, п. 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, ст. 256 Кодекс України про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо витребування у відповідача персональних даних, а саме: інформації щодо дати і місця народження, місця проживання, сімейного стану, осіб на утриманні, притягнення до адміністративної відповідальності раніше та довідку про розмір середньомісячної заробітної плати в.о. директора позивача ОСОБА_1 та головного бухгалтера позивача ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат заявника - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної фінансової інспекції України (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4; код ЄДРПОУ 37393358) задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Державне підприємство «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32; код ЄДРПОУ 24249750) надати Державній фінансовій інспекції України персональні дані, а саме: інформацію щодо дати і місця народження, місця проживання, сімейного стану, осіб на утриманні, притягнення до адміністративної відповідальності раніше та довідку про розмір середньомісячної заробітної плати в.о. директора Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» ОСОБА_1 та головного бухгалтера Державного підприємства «Національний спортивний комплекс «Олімпійський» ОСОБА_2

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко