Постанова № 32380543, 05.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 липня 2013 року № 826/6484/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією

"Проктер енд Гембл Україна"

до Міжрегіонального головного управлінням Міндоходів - Центрального офісу

зобслуговування великих платників

Головне управління Державного казначейства України у Київській області

про стягнення заборгованості

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (Відповідач -2) про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ з ІІ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ Україна» (04070 м. Київ, вул. Ігоревська/Набережно-Хрещатицька 13/5А; р/р: 26007200008278 в ПАТ «Сітібанк» м. Києва вул. Димитрова, 16-г, МФО 300584; ЄДРПОУ 19341005) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 086 671,21 грн. (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду було замінено Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію на належного Відповідача Окружну державну податкову службу - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 р. справу за №2а-5801/10/1070 передано за територіальною підсудністю на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Позивач, як платник податків, має право на залік чи повернення надміру сплачених коштів, а також надміру стягнених сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому податковим законодавством.

Відповідачі заперечують проти заявлених вимог з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, зазначає наступне.

Судом встановлено, що Позивач звертався до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції з заявами щодо повернення надмірно сплаченої суми із податку на додану вартість за період з січня 2007 р. по грудень 2009 р.

Відповідно до Довідки Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.05.2007 р. №296/23-2/01528476 про підтвердження результатів виїзної позапланової перевірки Товариства було встановлено, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року в сумі 538218 грн., що становить 63,87% від суми заявленої до відшкодування, в т. ч. підтверджено актом перевірки (без необхідності підтвердження сум податкового кредиту попереднього звітного періоду зустрічними перевірками та інформаційними довідками) в сумі 367 654,73 грн., та ПДВ сплачене митним органам на суму ПДВ 157 730,03 грн., та послуги отримані від нерезидента в сумі 12833,78 грн.; за лютий 2007 року в сумі 432 788,44грн., що становить 65.96% від суми заявленої до відшкодування, в т. ч. підтверджено актом перевірки (без необхідності підтвердження сум податкового кредиту попереднього звітного періоду зустрічними перевірками та інформаційними довідками) в сумі 282 426,2грн., та ПДВ сплачене митним органам на суму ПДВ 132 070,51 грн. та послуги отримані від нерезидента в сумі 18291,73 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Податковим органом було відшкодовано Позивачу по періодам наступні суми: січень 2007 р. заявлено до відшкодування - 842 665,00грн., відшкодовано - 827 118,97 грн., невідшкодоване - 15 546,03 грн.; лютий 2007 р. заявлено до відшкодування - 656 088,00 грн., відшкодовано - 652 707,00 грн., невідшкодоване - 3 381,00 грн.; березень 2007 р. заявлено до відшкодування - 890 947,00 грн., відшкодовано - 885 591,00 грн., невідшкодоване - 5 356,00 грн.; квітень 2007 р. заявлено до відшкодування - 993 227,90 грн., відшкодовано - 909 114,09 грн., невідшкодоване - 84 113,81 грн.; травень 2007 р. заявлено до відшкодування - 1 371 153,00 грн., відшкодовано - 1 314 899,68грн., невідшкодоване - 56 253,32 грн.; червень 2007 р. заявлено до відшкодування - 1 873 923,00 грн., відшкодовано - 1 815 213,55 грн., невідшкодоване - 58 709,45грн.; серпень 2007 р. заявлено до відшкодування - 1 385 039,54 грн., відшкодовано - 1 348 249,35 грн., невідшкодоване - 36 790,19 грн.; жовтень 2007 р. заявлено до відшкодування - 1 008 885,00 грн., відшкодовано - 920 217,95 грн., невідшкодоване - 88 667,05 грн.; листопад 2007 р. заявлено до відшкодування - 1 114 607,00 грн., відшкодовано - 1 099 828,39грн., невідшкодоване - 14 778,61 грн.; грудень 2007 р. заявлено до відшкодування - 2 224 959,00 грн., відшкодовано - 1 777 523,61 грн., невідшкодоване - 447 435,39грн.; січень 2008 р. заявлено до відшкодування - 2 224 959,00 грн., відшкодовано - 1 925 610,64грн., невідшкодоване - 275 590,36грн.; квітень 2008 р. р. заявлено до відшкодування - 1 292 469,00грн., відшкодовано - 1 292 419,00 грн., невідшкодоване - 50,00 грн.

Загальна сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ складає 1 086 671,21 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податковим органом було повністю відшкодовано суму бюджетного відшкодування з ПДВ, яка заявлена по наступним періодам: липень 2007 р., вересень 2007 р., лютий 2008 р., березень 2008 р. та за період з травня 2008 р. по грудень 2009 р.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (надалі - Закон ).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (п.п. 7.7.2 того ж пункту).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (п.п. 7.7.4).

Як свідчать обставини справи, разом з податковою декларацією за період січень 2008 року - грудень 2009 року позивачем було подано до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7.7.5. Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п 7.7.6.).

Відповідно до п. 2.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.07р. №209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680 - підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

При перевірці достовірності визначення сум від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту поточного (звітного) періоду, внаслідок чого складено Довідку, податковим органом порушень не встановлено.

Податковий орган не заперечив та зазначив, що в обґрунтування правомірності задекларованих сум позивачем при проведені перевірки було надано усі необхідні документи, які згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» підтверджують право позивача на бюджетне відшкодування, зокрема: декларації з ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяви на повернення суми бюджетного відшкодування, податкові накладні, платіжні доручення та інші документи податкового і бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду; висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду (п. 4.3 Порядку).

За наведених обставин та правових норм, приймаючи до уваги, що висновок податкового органу із зазначенням сум бюджетного відшкодування відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7. ст..7 Закону є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

З аналізу матеріалів справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Так, відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, «Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Крім того, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011, № 845 (надалі - Порядок № 845), органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, судом встановлено право позивача на бюджетне відшкодування суми ПДВ заявленого, а тому, Суд вважає, що належним заходом захистом прав позивача у заявленої даному випадку є задоволення його вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування із податку на додану вартість, що підлягає стягненню на користь Позивача, становить 1 086 671,21 грн. з Державного бюджету України через відповідача 2.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ Україна» (04070 м. Київ, вул. Ігоревська/Набережно-Хрещатицька 13/5А; р/р: 26007200008278 в ПАТ «Сітібанк» м. Києва вул. Димитрова, 16-г, МФО 300584; ЄДРПОУ 19341005) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 086 671,21 грн.

3. Судові витрати в сумі 1 700 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ Україна» (04070 м. Київ, вул. Ігоревська/Набережно-Хрещатицька 13/5А; р/р: 26007200008278 в ПАТ «Сітібанк» м. Києва вул. Димитрова, 16-г, МФО 300584; ЄДРПОУ 19341005) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управлінням Міндоходів - Центрального офісу зобслуговування великих платників.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук