Ухвала суду № 32379646, 08.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 41 Головуючий 1 інстанції - Сенчишин Ф.М.

Доповідач - Супрун М.Ю.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В.,

суддів Супрун М.Ю., Азевича В.Б.,

при секретарі Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення частки у праві власності на спільне майно, визнання права власності на частку квартири,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 14 березня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 14 березня 2013 року у задоволенні вищезазначених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Припинено право власності ОСОБА_1 на належну їй 1/12 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1.Внесені ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду за квитанцією № 14909.66.1 ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04 березня 2013 року в рахунок оплати вартості зазначеної частки 16575 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень перераховані на рахунок ОСОБА_1, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше належала ОСОБА_1Вирішено питання про судові витрати.

З вказаним рішенням не погодилась ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. При цьому зазначила, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 перешкоджає їй в користуванні належної їй часткою у спірній квартирі, що підтверджується її неодноразовими зверненнями до Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області. Також суд не прийняв до уваги те, вона є інвалідом дитинства і у її власності, крім частки у спірній квартирі, іншого житла не має, а квартира, в якій вона зареєстрована та проживає з матір'ю та вітчимом, знаходиться на балансі Будьоннівської районної ради м. Донецька, тому припинення її права власності на її частку спірної квартири завдало їй істотної шкоди та порушило її житлові права.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, була повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції при вирішення справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є власністю сторін, ОСОБА_2 належить 11/12 часток даного житлового приміщення, ОСОБА_1 - 1/ 12 частка, що підтверджується довідкою КП «БТІ м. Донецька» (а.с. 30).Вартість належної ОСОБА_1 частки квартири складає 16575 грн., що визначено висновком судової будівельно-технічної експертизи № 5478/23 від 10 січня 2013 року. (а.с. 76-80).

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачці 1/12 частка спірної квартири є незначною та не може бути виділена в натурі, оскільки квартира в багатоквартирному житловому будинку є річчю неподільною, через неприязні відносини між сторонами спільне володіння і користування квартирою є неможливим та припинення права власності ОСОБА_1 на частку у спільній квартирі не завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки остання з часу народження і на час розгляду справи зареєстрована та мешкає в іншому жилому приміщенні. У зв'язку з припиненням права власності ОСОБА_1 на частку спірної квартири, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог останньої про зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні житловим приміщенням.

Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно матеріалів справи, сторони є співвласниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1, жилою площею 30,9 кв. м. Дане житлове приміщення знаходиться в багатоквартирному жилому будинку, тому є неподільним.

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2

Згідно з квитанцією № 14909.66.1 ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04 березня 2013 року, ОСОБА_2 вніс на депозитний рахунок суду грошову компенсацію за належну ОСОБА_1 частку в спірній квартирі в сумі 16575 грн ( а.с.90).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін, а також наданим доказам дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку, що частка ОСОБА_1 в спірній квартирі є незначною, виділ її частки в натурі та спільне користування квартирою сторонами не можливі, а тому, є підстави для припинення права власності ОСОБА_1 на 1\12 частку квартири АДРЕСА_1. У зв'язку з припиненням права власності, суд правильно визначив, що відсутні підстави для усунення перешкод у користуванні ОСОБА_1 даною квартирою.

При вирішення спору судом першої інстанції правильно враховані положення ст.365 ЦК України, яка регулює питання припинення права на частку у майні за вимогою співвласника і зроблені правові висновки щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 та безпідставності позову ОСОБА_1

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що припинення її права власності на частку спірної квартири завдало їй істотної шкоди та порушило її житлові права, оскільки вона має інше житло, де зареєстрована та постійно проживає, а спірну квартиру ОСОБА_1 для власного проживання не використовувала.

Безпідставними є посилання ОСОБА_1 на те, що вона рішенням суду першої інстанції була позбавлена її майна, оскільки її майно з однієї форми (частки у квартирі) перетворилось в іншу форму - грошову.

Інші доводи апеляційної скарги є також необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційний суд, на підставі ст.308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 14 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: