Постанова № 32378428, 11.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

11.07.2013р. справа № 820/5308/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Фоменко І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області

про

скасування постанови, -

встановив:

Позивач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача, Управління ДВС ГУЮ в Харківській області, від 07.06.2013 р. про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду у розмірі 680,00 грн., винесеного у рамках виконавчого провадження ВП №38180362.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що винесена відповідачем спірна постанова від 07.06.2013 р. ВП №38180362 про стягнення з позивача штрафу суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у спірних правовідносинах боржником за виконавчим провадження - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області – була у повному обсязі та у межах встановленого строку виконана постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2013 р. по виконанню виданого ХОАС виконавчого листа у справі №14547/12/2070. Тому, на думку позивача, у спірних правовідносинах відсутні підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Управління державної виконавчої служби ГУЮ в Харківській області, з поданим позовом не погодився з мотивів безпідставності заявлених позовних вимог. Також відповідач просив розглядати справу за відсутності свого повноважного представника.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Правовідносини з приводу розгляду адміністративним судом справ, предметом яких є рішення, дії, бездіяльність державної виконавчої служби унормовані ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч.3 ст.181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Аналізуючи приписи Закону України "Про державну виконавчу службу в Україні" та Закону України "Про виконавче провадження", суд доходить висновку, що повноваження державного виконавця є невід'ємно похідними від повноважень органу державної виконавчої служби, з яким цей виконавець перебуває у трудових правовідносинах, а відтак здійснюючи дії по виконанню судових рішень (рішень інших органів або осіб), державний виконавець фактично діє від імені цього органу.

Таким чином, спірні правовідносини склались між позивачем і відповідачем, Управлінням ДВС ГУЮ в Харківській області, а відтак, правових підстав для залучення у справі як відповідача державного виконавця, який у спірних правовідносинах діяв від імені органу державної виконавчої служби України, немає.

За матеріалами справи судом встановлено, що 28.05.2013 р. відповідачем, УДВС ГУЮ в Харківській області, було відкрито виконавче провадження ВП №38180362 з виконання виданого Харківським окружним адміністративним судом виконавчого листа від 16.05.2013 р. у справі №2а-14547/12/2070. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 р. по зазначеній справі (залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р.) було зобов’язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС вилучити із Автоматизованої системи "Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі акту від 19.11.2012 року № 1165/2204/33481749 стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Універсал" та поновити дані, задекларовані ним в податковій звітності з ПДВ за період липень-серпень 2012 року.

Відкриваючи виконавче провадження, орган державної виконавчої служби встановив боржнику - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС строк для самостійного виконання виконавчого документу, а саме: до 04.06.2013 р.

07.06.2013 р. з посиланням на положення ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем було винесено спірну постанову про накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, якою на ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

Перевіряючи відповідність закону спірного рішення суб’єкта владних повноважень, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб’єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що згідно з наявним в матеріалах справи актом від 03.06.2013 р., судове рішення по справі №2а-14547/12/2070 було виконано позивачем у повному обсязі, поновлено в Автоматизованій системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" даних, задекларованих ТОВ «Дельта Універсал» в податкових деклараціях за період липень-серпень 2011 р.

Дані обставини підтверджуються також наявними в матеріалах справи роздруківками зі згаданої автоматизованої системи.

У той же час, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення з боку ДПІ про факт виконання судового рішення органу державної виконавчої служби.

Розв’язуючи спір по суті, суд відмічає, що відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі визначена ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», згідно із приписами ч. 1 якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу положень викладеної норми закону випливає, що відповідальність у вигляді штрафу запроваджена законодавцем за вчинення правопорушення у вигляді невиконання рішення суду. Водночас з цим, відповідальності за неповідомлення державного виконавця про факт своєчасного, повного та належного виконання виконавчого документу, яке мало місце у спірних правовідносинах, чинним законодавством не передбачено.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши обґрунтованість доводів сторін, з’ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх добутими доказами, суд доходить висновку, що в ході розгляду справи суб’єкт владних повноважень за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності та обґрунтованості мотивів, покладених в основу спірного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У ході розгляду справи судом встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак, позов належить задовольнити

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області про скасування постанови – задовольнити.

Скасувати в повному обсязі постанову Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області про накладення штрафу від 07.06.2013 р. ВП №38180362.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сліденко