Рішення № 32377930, 09.07.2013, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1421/1110/12

Провадження № 2/484/30/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.

при секретарі - Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна позову 376 546 грн. 74 коп., -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з наданим позовом, який згодом уточнило, мотивуючи тим, що між ТОВ «Укрпромбанк», активи якого з 30.06.2010 року були передані АТ «Дельта Банк» (в даний час ПАТ «Дельта Банк») з правами вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, та ОСОБА_1 29.04.2008 року був укладений кредитний договір № 225-004/ФК-08, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит 353 500 грн. з розрахунку 17% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 28.04.2023 року. Повернення кредиту відповідно до п. 2.4 вказаного кредитного договору має здійснюватись щомісячно частинами у розмірі не менше як 1 963 грн. 89 коп. до 20 числа кожного місяця. Відповідно до п.2.6 Договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. В разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором Банк має право відповідно до п.6.2 кредитного договору вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів, а також відшкодування збитків протягом 30 календарних днів з дати направлення банком відповідної вимоги. Така вимога направлена Банком відповідачу ОСОБА_1 22.04.2012 року.

Станом на 01.06.2013 року ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 376 546 грн. 74 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 296 903 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 75 048 грн. 24 коп., заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 4 595 грн. 50 коп.

Крім того, 30.04.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір б/н, яким забезпечено виконання вказаного вище кредитного договору, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності.

У зв'язку з порушенням зобов'язання основним боржником Банком також своєчасно було направлено вимогу про погашення заборгованості, однак така вимога не виконана.

За таких обставин ПАТ «ДельтаБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДельтаБанк» заборгованість за кредитним договором № 225-004/ФК-08 від 29.04.2008 року в сумі 376 546 грн. 74 коп., а також в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 225,9 кв.м., житловою площею 85,8 кв.м. із земельною ділянкою для обслуговування цього будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0830 га, кадастровий № 4810400000:02:041:0013, розташовані в АДРЕСА_1 належні ОСОБА_2 на праві власності, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача Коваленко О.Л. повністю підтримала уточнені позовні вимоги, просила їх задовольнити, при цьому наполягала на одночасному задоволенні вимоги про стягнення суми заборгованості з ОСОБА_1 та зверненні стягнення на предмет іпотеки - належне ОСОБА_2 майно.

Відповідач ОСОБА_1 в останні судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, проте заперечень суду не надав. На початку розгляду справи ОСОБА_1 проти позову заперечував, мотивуючи незгодою з розрахунком заборгованості по кредиту, однак після проведення судом судово-економічної експертизи та уточнення Банком позовних вимог свого відношення до позову не висловив.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову в частині звернення стягнення на майно ОСОБА_2 заперечували, проти задоволення вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не заперечували, мотивуючи тим, що фактично увесь час ОСОБА_2 сплачував замість ОСОБА_1 заборгованість за кредитом; вимога про дострокове погашення кредиту йому за місцем проживання Банком не надсилалася, а крім того, у будинку разом з ним зареєстровані та проживають неповнолітні діти. Представник відповідача ОСОБА_5 вважає, що не можуть бути одночасно задоволені обидві вимоги: і про стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_1, і про звернення стягнення на майно ОСОБА_2, оскільки в такому разі відбудеться стягнення у подвійному розмірі. Зазначив, що оскільки Банк не визначився з пріоритетністю однієї з вимог, заборгованість по кредиту слід стягнути саме з основного боржника - ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укрпромбанк», активи якого з 30.06.2010 року були передані АТ «Дельта Банк» (в даний час ПАТ «Дельта Банк») з правами вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, та ОСОБА_1 29.04.2008 року був укладений кредитний договір № 225-004/ФК-08, за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит 353 500 грн. з розрахунку 17% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 28.04.2023 року. Повернення кредиту відповідно до п. 2.4 вказаного кредитного договору має здійснюватись щомісячно частинами у розмірі не менше як 1 963 грн. 89 коп. до 20 числа кожного місяця. Відповідно до п.2.6 Договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. В разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором Банк має право відповідно до п.6.2 кредитного договору вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів, а також відшкодування збитків протягом 30 календарних днів з дати направлення банком відповідної вимоги. Така вимога направлена Банком відповідачу ОСОБА_1 22.04.2012 року.

Зазначені обставини підтверджуються копією вказаного кредитного договору /а.с.7-10/, графіком платежів до нього /а.с.11/; копією листа-попередження на ім'я ОСОБА_1 № 3124 від 15.04.2011 року /а.с.23/; реєстром поштових відправлень /а.с.24/; витягом з додатку № 2 до Договору про передачу активів та Кредитних зобов'язань «Укрпромбанку» на користь «ДельтаБанку» від 30.06.2010 року /а.с.25/; договором про передачу активів «ДельтаБанку» /а.с.26-30/.

Ухвалою суду від 28.01.2010 року закрито провадження в цивільній справі № 2-249,10 р. за позовом ТОВ «Укрпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 225-004/ФК-08 у зв'язку з повним погашенням заборгованості.

Як зазначено вище, активи «Укрпромбанку» були передані ВАТ «ДельтаБанк» 30.06.2010 року. Згідно додатку № 2 до Договору про передачу активів /а.с.25/ розмір невиконаного грошового зобов'язання на дату передачі активів 30.06.2010 року склав 316 984 грн. 31 коп. Згідно розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, наданим ПАТ «ДельтаБанк» суду /а.с.169/, станом на 30.06.2010 року заборгованість за кредитом становить 307 270 грн. У зв'язку з такою розбіжністю судом було витребувано у ПАТ «ДельтаБанк» /а.с. 170-196/ та «Укрпромбанк» /а.с. 251-266/ повні виписки по кредитному рахунку, та призначено у справі судово-економічну експертизу /а.с.275/, на вирішення якої, зокрема, поставлене питання про те, який дійсний розмір заборгованості за спірним кредитним договором?

На підставі висновку судово-економічної експертизи № 3241-3242 /а.с.300-312/ та наданого ПАТ «ДельтаБанк» 03.06.2013 року за вх.№ 10518 остаточного розрахунку заборгованості за договором кредиту № 225-004/ФК-08 від 29.04.2008 року /а.с.340-341/, станом на 01.06.2013 року внаслідок невиконання зобов'язань ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитом склала 376 546 грн. 74 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 296 903 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 75 048 грн. 24 коп., заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 4 595 грн. 50 коп.

Крім того, 30.04.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір б/н, яким забезпечено виконання вказаного вище кредитного договору, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності. Зазначені обставини підтверджуються Іпотечним договором від 30.04.2008 року /а.с.12-13/. Банком направлялася досудова вимога ОСОБА_2 01.02.2012 року за № 17.5/0649/12 /а.с.21/, що підтверджено реєстром поштових відправлень /а.с.22/, однак така вимога направлена за адресою: АДРЕСА_2, тобто за місцем проживання ОСОБА_1, оскільки згідно паспорту ОСОБА_2, він зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1

Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 554, 549-551, 1048-1050, 1054 ЦК України підлягають частковому задоволенню - в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1

Так, відповідно до абзацу другого п.42 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку» у разі забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекою нерухомого майна, що належить третій особі (майновому поручителю), майновий поручитель є іпотекодавцем відповідно до іпотечного договору і не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання боржником. У разі порушення боржником основного зобов'язання майновий поручитель відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

В наданих правовідносинах боржник та майновий поручитель відмінні. Однак, позивачем заявлено вимоги як до боржника ОСОБА_6 про стягнення суми, так і до майнового поручителя ОСОБА_2 На пропозицію суду визначитись щодо заявлених вимог представник позивача не погодився. Від позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 Банк не відмовився.

Враховуючи наведене, суд вважає за неможливе одночасно задовольнити обидві вимоги. В даному випадку, виходячи із засад розумності і справедливості відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України, більш доцільним суд вважає задоволення вимоги щодо ОСОБА_1, оскільки строк дії кредитного договору до 2023 року; розмір простроченої заборгованості станом на 01.06.2013 року, який за усним повідомленням позивача становить близько 76 000 грн., значно менше ніж вартість заставленого майна, що належить ОСОБА_2 згідно іпотечного договору, яка складає 440 000 грн. Документально представник позивача розмір простроченої заборгованості на вимогу суду не підтвердив, а надав лише розрахунок повної заборгованості за кредитом. Розмір простроченої заборгованості висновком експертизи визначений лише станом на 01.07.2010 року /а.с.303/ саме через те, що позивачем не було надано усіх виписок по кредитному рахунку. Таким чином, позовні вимоги в цій частині не доведені.

Відповідно до п.41 Постанови № 5 Пленуму ВСС з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2013 року, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю та не змінює обсяг його прав.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 225-004/ФК-08 від 29.04.2008 року в сумі 376 546 грн. 74 коп. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» слід також стягнути, понесені і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент. номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р 373980009, МФО 380236, ідент. код за ЄДРПОУ 34047020, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 225-004/ФК-08 від 29.04.2008 року 376 546 (триста сімдесят шість тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 74 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент. номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», р/р 6499100199, МФО 380236, ідент. код за ЄДРПОУ 34047020, судові витрати в сумі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: