Постанова № 32377078, 09.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2013 р. (16:35) Справа №801/5091/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "УКпостач"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001321502,

за участю представників сторін:

від позивача - Попова Анжеліка Михайлівна, довіреність № 11/01 від 11.01.13року, паспорт серії: НОМЕР_1;

від відповідача - не з`явився

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "УКпостач" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001331502 від 29.04.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0001321502.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.06.2013 року, представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог та просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001321502 від 30.04.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 183 333,33грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.07.2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.283), клопотань не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "УКпостач" зареєстровано у якості юридичної особи 25.10.2001 року Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.89).

Згідно свідоцтва №100318555 серії НБ №389809 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 15.09.1998 року (а.с.91).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Красноперекопської ОДПІ в АР Крим ДПС з 04.04.2013 року по 17.04.2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПрАТ «Укпостач» (ЄДРПОУ 30169718) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за січень 2013 року, за результатами якої складено акт №594/15.2/30169718 від 17.04.2013 року (далі - акт перевірки) (а.с.7-55).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (а.с.55):

- абзацу «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI, що призвело до заниження значення колонки Б рядка 9 декларації з ПДВ за січень 2013р. у сумі 50432,00 грн. Порушення не вплинуло на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2013р;

- ПрАТ «УКпостач» завищено суму бюджетного відшкодування у зв'язку з порушенням, встановленим згідно з Актом перевірки № 420/15.2/30169718 від 20.03.2013р. з питання правомірності нарахування ПрАТ «УКпостач» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за грудень 2012 року, а саме п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI внаслідок завищення суми податкового кредиту за грудень 2012 року на 184 075,20 грн;

- ПрАТ «УКпостач» завищено від'ємне значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за грудень 2012 року у сумі 993,81 грн. (рядок 21,22,24 податкової декларації з ПДВ) у порушення п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI згідно з Актом перевірки № 420/15.2/30169718 від 20.03.2013р. з питання правомірності нарахування ПрАТ «УКпостач» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за грудень 2012 року.

На підставі виявлених порушень Красноперекопською ОДПІ в АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №0001321502 від 30.04.2013 року, яким ПрАТ «УКпостач» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 184075,00грн та штрафні (фінансові санкції) у сумі 92037 (а.с.62).

Вирішуючи питання про правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно п.200.14 ст.200 ПК України вказано, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з ПК України сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою є фактичне отримання товару (послуги) для його використання в господарській діяльності платника податків.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "МетаЛайн" 20.07.2012 р. був укладений договір підряду №003368 на виконання робіт, предметом якого було виконання будівельно-монтажних робіт по встановленню даху на будівлі цеху охолодження , поновлення облицювання будівлі цеху охолодження, поновлення даху складу готової продукції. Сторонами вартість робіт була узгоджена в межах 600000грн., визначений порядок здійснення передплати (а.с.109-113).

Згідно до додаткової угоди №1 до договору підряду №003368, у п. 2 зазначено, що 3 етап оплати робіт здійснюється наступним чином: замовник перерахував виконавцю аванс (третій) у розмірі 50000,00грн у листопаді 2012 року; замовник перерахував виконавцю аванс (четвертий) у розмірі 50000,00грн у грудні 2012 року (а.с.115).

Згідно розрахунку-фактури №СФ-0000017 від 14.11.2012 року позивачем була здійснена оплата по платіжному дорученню №2503 від 22.11.2012 року, за будівельні роботи, у розмірі 50000,00грн, у т.ч. ПДВ у сумі 8333,33грн (зворотній бік а.с.130, зворотній бік а.с.131).

Згідно до рахунку-фактури № СФ-0000018 від 10.12.2012р. (а.с.131), позивачем була зздійснена оплата по платіжному дорученню № 3397 від 20.12.2012р., за будівельні роботи, у розмірі 50000, 00 грн., у т. ч. ПДВ 8 333,33 грн. (а.с.132).

ТОВ «Металайн» в свою чергу у грудні 2012р. надав позивачу: - податкову накладну №2 від 23.11.2012р. на суму оплати 50 000, 00 грн., у т. ч. ПДВ В 333,33 грн. (зворотній бік а.с.133), та податкову накладну № 2 від 21.12.2012р. на суму оплати 50 000, 00 грн., у т. ч. ПДВ 8 333,33 грн. (а.с.134)

Позивачем у грудні 2012 року було внесено до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012року: (графа 145 розділ 2 додаток 5) суму по податковій накладній № 2 від 23.11.2012р. на суму : плати 41 666, 67 грн. вартість робіт без ПДВ (колонка 4) та 8 333, 33 грн. - сума ПДВ за сплачені роботи (колонка 5); (графа 146 розділ 2 додаток 5) суму по податковій накладній № 2 від 21.12.2012р. на суму сплати 41 666, 67 грн. вартість робіт без ПДВ (колонка 4) та 8 333, 33 грн. - сума ПДВ за сплачені роботи (колонка 5) (а.с.214-215).

Таким чином позивачем було правомірно внесено до податкового кредиту за грудень 2012р. суму ПДВ по зазначеному контрагенту у розмірі 16 666, 67 грн.

Згідно додатку 4 до податкової декларації з ПДВ за січень 2013р. позивачем було заявлено до повернення суму бюджетного відшкодування у розмірі 7 346 572, 00 грн. (а.с.203).

У березні 2013р. між позивачем та ТОВ «Металайн» було підписано акт приймання викона них будівельних робіт, який свідчить про факт отримання робіт на загальну суму 200 000,11 грн., у т. ч. ПДВ 33 333,35 грн. (а.с.135-136).

На підставі Акту № НА-000097 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та мо дернізованих об'єктів від 28.03.2013р. позивачем було віднесено суму по зазначеному акту на удорожчання об'єкту (а.с.139).

Таким чином відповідачем було неправомірно знято з бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2013р. суму по зазначеному контрагенту у розмірі 16 666, 67 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Підприємство "Агроінвест" 29.06.2012 р. укладено договір генерального підряду № 003361, предметом якого було здійснення робіт на об'єкті "Блок цехів №2 по виробництву холодильного обладнання ПАТ "УКпостач" (а.с.158-161).

Згідно до додатку №2 до договору оплата робіт повинна була здійснюватись наступним чином: авансові платежі (оплата на підставі рахунків): листопад - 1 000 000,00грн. не пізніше 10 чисел поточного місяця; грудень 1 000 000,00грн. не пізніше 10 чисел поточного місяця; січень - оплата згідно виставлених рахунків, підтверджених об'ємом виконаних робіт; лютий - оплата згідно виставлених рахунків, підтверджених об'ємом виконаних робіт; остаточний розрахунок після підписання сторонами акту форми КБ 2 протягом 2 місяців згідно з виставленими рахунками.

Так, згідно до рахунку-фактури № 10/12 від 10.12.2012р., на загальну суму 1 000 000, 00 грн., у т. ч. ПДВ 166 666, 67 грн. (а.с.171), були здійснені наступні платежі:

17.12.2012р. згідно платіжного доручення № 3355, було сплачено за виконання будівельних робіт 196 909, 20 грн., у т. ч. ПДВ 32 818,20 грн. (а.с.172);

20.12.2012р. згідно платіжного доручення № 3380, було сплачено за виконання будівельних робіт 803 090, 80 грн., у т. ч. ПДВ 133 848,47 грн. (зворотній бік а.с.171).

Також були надані: - податкова накладна № 105 від 17.12.2012р. на суму оплати 196 909, 20 грн., у т. ч. ПДВ 32 818,20 грн. (а.с.175), та податкова накладна № 110 від 22.12.2012р. на суму оплати 803 090, 80 грн., у т. ч. ПДВ 133 848, 47 грн. (а.с.175).

Позивачем у грудні 2012 року було внесено до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року (графа 45 розділ 2 додаток 5) суму по зазначеним податковим накладним на загальну суму 833 333,33 грн. вартість робіт без ПДВ (колонка 4) та 166 666, 67 грн. - сума ПДВ за сплачені робо та (колонка 5) (а.с.214).

Таким чином позивачем було правомірно внесено до податкового кредиту за грудень 2012р. суму ПДВ по зазначеному контрагенту у розмірі 166 666, 67 грн.

Відповідно до бухгалтерської довідки до суми, яка підлягає бюджетному ві дшкодуванню з ПДВ у січні 2013р., не входять суми по податковій накладній № 105 від 17.12.2012р. та суму оплати 196 909, 20 грн., у т. ч. ПДВ 32 818, 20 грн., та податковій накладній № 110 від 22.12.2012р. на суму оплати 803 090, 80 грн., у т. ч. ПДВ 133 848, 47 грн., по ТОВ підприємству «Аргоінвест», отже, вони не були позивачем заявлені до бюджетного відшкодування з ПДВ (а.с.268-274).

У зв'язку з неможливістю виконання оплат у строки, вказані договором, позивач направив до ТОВ підприємство «Аргоінвест» лист (вих. № 003/18-34 від 26.02.2013р.) про перенесення строків оплати по договору (а.с.177), однак зазначений контрагент, своїм листом (вих. № 21 від 15.03.2013р.), не пого дився перенести строки оплати і запропонував розірвати додаток № 2 від 25.10.2012р. до договору (а.с.178).

Таким чином між позивачем та ТОВ підприємство «Аргоінвест» 22.03.2013р. було укладена Угода про розірвання додатку № 2 від 25.10.2012р. до договору та повернення грошових коштів сплачених позивачем по розірваному додатку (а.с.167).

27.03.2013р., згідно до виписки банку, ТОВ підприємство «Аргоінвест» повернув позивачу суму авансового платежу по додатку №2 від 25.10.2012р. до договору у розмірі 2 000 000, 00 грн. (а.с.180).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ підприємство «Аргоінвест» надало позивачу розрахунок № 2 від 27.03.2013р. ко ригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 105 від 17.12.2012р. (а.с.183), та розрахунок № 3 від 27.03.2013р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 110 від 22.12.2012р (зворотній бік а.с.181).

На цих підставах позивачем, у березні 2013р., було проведено корегування сум по зазначе ним податковим накладним, а також до податкового органу було надано додаток 1 до податкової декларації з ПДВ про корегування сум по податковій накладній №105 від 17.12.2012р., та податковій накладній №110 від 22.12.2012 року на загальну суму 166 666,67грн по ТОВ підприємство «Агроінвест» (рядок 10 та 11 додатку 1) (а.с.189-190).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було неправомірно знято з бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2013 року по ТОВ підприємство «Агроінвест» у розмірі 166 666,67грн.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Таким чином матеріалами справи підтверджена обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001321502 від 30.04.2013 року, яким ПрАТ «УКпостач» в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 183 333,33грн.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.07.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 12.07.2013 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001321502 від 30.04.2013 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 183 333,33грн.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "УКпостач" (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Сєвєрная, буд. 1А, ідентифікаційний код юридичної особи - 30169718) судовий збір у розмірі 1850,69грн (одна тисяча вісімсот п'ятдесят гривень 69 коп.) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Петренко