Рішення № 32376959, 09.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 липня 2013 року Справа № 913/1691/13

Провадження №1/913/1691/13

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до фізичної особа-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 18639 грн. 06 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Сімейко А.І., за довіреністю від 20.06.2013 № 06-05-108/1000;

від відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю від 21.11.2012 № 4556;

Суть спору: про стягнення 12034 грн. 74 коп. боргу, 6227 грн. 53 коп. пені, 24 грн. 49 коп. інфляційних нарахувань, 352 грн. 30 коп. 3 % річних, які утворились при розрахунках за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 22.12.2003 № 295.

У ході розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами за клопотанням відповідача від 27.06.2013.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 01.07.2013 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що відбулось розірвання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді у зв'язку з надісланням пропозиції про це згідно умов п. 10.2 договору за заявою від 14.11.2011; є відсутньою спільна межа балансової належності та точка передачі послуг між сторонами договору; позивач не є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1; є недійсними тарифи на послуги з поставки теплової енергії; у справі відсутні обгрунтовані розрахунки ціни позову щодо спірних періодів тощо.

У ході розгляду справи відповідачем були заявлені наступні клопотання про витребування від позивача документальних доказів, що підтверджують :

- наявність між ФОП ОСОБА_1 та ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" спільної межі балансової належності - точки передачі послуг та існування у АДРЕСА_1 будь-якого обладнання, яке належить на праві власності підприємству позивача;

- кількість і потужність опалювальних приладів (кількості годин фактичної роботи у спірний період), що належать на праві власності ФОП ОСОБА_1, які у спірний період були підключені до АДРЕСА_1, на межі продажу у точці передачі послуг до мереж ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" і споживали теплову енергію;

- наявність права у підприємства позивача бути виконавцем послуг опалення у АДРЕСА_1, а саме доказів укладення договору з власниками вказаного будинку на утримання на балансі цього будинку відповідно до ст. ст. 1, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Також відповідач просить суд витребувати від позивача розрахунок обсягів спожитої теплової енергії, здійснений у порядку п. 23 Правил користування на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, а також акт приймання-передачі комунікацій теплопостачання АДРЕСА_1 на підставі рішення № 2110 Сєвєродонецької міської ради від 06.05.2008.

За листом від 09.07.2013 клопотання відповідача полягає у тому, що б отримати і перевірити розрахунок обсягів фактично спожитої теплової енергії та її вартості, здійснений у визначеній договором № 295 точці передачі послуг та у відповідності до п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Щодо наступного клопотання відповідача за листом від 27.06.2013, оригінал якого знаходиться у керівництва суду для надання відповіді, оскільки ставиться питання про витребування доказів від господарського суду Луганської області, то воно проголошене представником у засіданні, а саме:

- витребувати від юридичної особи з назвою "Господарський суд Луганської області" (ідентифікаційний код: 02844564) оригінали для огляду та належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи наступних документів - свідоцтва про державну реєстрацію; установчих документів юридичної особи з назвою "Господарський суд Луганської області"; розпорядчого акту, на підставі якого створено юридичну особу з назвою "Господарський суд Луганської області", підписаного суддею Зюбановою Н.М. тексту присяги та пред'явити у судовому засіданні 09.07.2013 посвідчення судді Зюбанової Н.М., оголосити під звукозапис серію та номер, а також дату видачі посвідчення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані сторонами документи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як свідчать матеріали справи, подібні справи між позивачем та відповідачем розглядались судом неодноразово.

Зокрема, рішенням по справі № 27/190/2011, яке залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, встановлено, що 22.12.2003 між позивачем - Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" та відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 295 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого позивач прийняв зобов'язання постачати теплову енергію споживачу у вигляді гарячої води, а відповідач - оплачувати даний товар у відповідності до виставлених рахунків, що передбачено розділом 6 даного договору.

За змістом позовної заяви предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості відповідача, яка утворилась за даними позивача за опалювальний період з жовтня 2011 року по жовтень 2012 року на загальну суму 12034 грн. 74 коп. (рахунки від 31.10.2011 на суму 5807 грн. 21 коп. та від 31.10.2012 на суму 6227 грн. 53 коп.).

Також позивач просить суд стягнути 6227 грн. 53 коп. пені (за період прострочки з 16.11.2012 по 15.05.2013), 24 грн. 49 коп. інфляційних нарахувань (з грудня 2011 року по квітень 2013 року) та 352 грн. 30 коп. 3 % річних (за період з 19.11.2011 по 15.05.2013).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, про що зазначено вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання" . У відповідності до ст. 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Основними обов'язками споживача теплової енергії та теплопостачальної організації є своєчасне укладання договору на постачання теплової енергії.

Так, у відповідності до змісту позову його підставою є порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 22.12.2003 № 295.

Як звісно, підстава позову - це су купність юридичних фактів, тобто таких обставин, з на явністю чи відсутністю яких закон пов'язує виникнення або припинення правовідносин.

Підстава позову є тим його елементом, за допомогою якого досягається мета підтвердити правовий характер вимоги позивача. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, або ж зміна правовідносин, оскільки різні підстави позову відображають і різні правовідносини, що існують поза процесом. Наслідком зміни того й іншого є зміна предмета доказування.

У відповідності до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння зміна зобов'язання, а ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що у зазначений вище спірний період сторони не знаходились у договірних відносинах з огляду на наступне.

Так, за змістом пунктів 10.1, 10.2 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 22.12.2003 № 295 сторони дійшли згоди, що цей договір набуває чинності з 22.12.2003 та діє до 22.12.2005, а також вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на свою заяву за листом від 14.11.2011 про розірвання вказаного договору.

Втім, у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012 по справі № 27/190/2011 за позовом ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до відповідача встановлено, що заявою-претензією № 16-5-571 від 13.04.2011 відповідачем ставилося питання про розірвання договору від 22.12.2003 № 295.

При огляді у судовому засіданні даного документу з матеріалів справи № 27/190/2011 представники сторін підтвердили факт існування заяви-претензії від 13.04.2011.

У відповідності до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як було зазначено вище, борг по справі заявлений з жовтня 2011 року по жовтень 2012 року, тобто у час, коли сторони не знаходились у договірних відносинах.

У письмових поясненнях за листом від 04.07.2013 № 06-05/1-215 позивач наполягає на чинності договору, оскільки вважає, що заяву про розірвання договору споживачем може бути подано не раніше 22 листопада відповідного року. Однак, суд вважає таку оцінку позивачем умов. п. 10.2 договору помилковою, оскільки визначальним у даному випадку є дотримання граничного місячного строку перед початком наступного року, що є необхідним для належної оцінки підприємством майбутнього ринку теплової енергії.

Оскільки факт звернення відповідача до відповідача з пропозицією про припинення дії договору підтверджується документально, суд дійшов висновку про фактичне припинення дії вказаного договору, яке відбулось з квітня 2011 року у порядку, визначеному п. 10.2. договору.

Таким чином за матеріалами даної справи позивачем не доведено обгрунтованість звернення з позовом про стягнення боргу через порушення відповідачем умов договору від 22.12.2003 за тієї обставини, що такий договір припинився згідно п. 10.2, що підтверджено матеріалами справи.

Правове регулювання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави здійснюється главою 83 ЦК України.

У зв'язку з тим, що різні підстави позову потребують вивчення різних предметів доказування, вказані вище клопотання відповідача про витребування документів (з посиланням на умови договору) суд вважає необгрунтованими та відхиляє.

Клопотання відповідача за листом від 27.06.2013 про відкладення розгляду справи також відхиляється у зв'язку з тим, що у судовому засіданні приймає участь представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, уповноважений на представництво інтересів останнього у встановленому законом порядку за довіреністю від 21.11.2012 № 4556.

Таким чином у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позову Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 37212 грн. 06 коп. боргу, 361 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 881 грн. 84 коп. 3% річних, 16315 грн. 52 коп. пені за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 20.09.07 № 491 в і д м о в и т и.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 15.07.2013.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова

15.07.2013