Постанова № 32376927, 09.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа№ 911/241/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гончарова С.А.

Коротун О.М.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від позивача - Кізленко В.А. (представник за довіреністю)

від відповідача-1 - не з'явився

від відповідача-2 - Бондаренко В.Ю. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія Дніпроавіа"

на рішення господарського суду Київської області

від 20.03.2013 р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена"

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

2) Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа"

про стягнення 644334,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" про стягнення з останніх солідарно заборгованості у розмірі 644334,89 грн., з яких: 626470,00 грн. основний борг, 14592,20грн. пені, 894,46 грн. інфляційних втрат та 2378,23 грн. 3 % річних.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за надані позивачем послуги за договором № 10/2 від 31.08.2009 р. про надання готельних послуг.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. у справі №911/241/13-г позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" - 1000 (одну тисячу гривень) 00 коп. основного боргу та 20 (двадцять гривень) 00 коп. судового збору. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" - 625470 (шістсот двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят гривень) 00 коп. основного боргу, 1427 (одну тисячу чотириста двадцять сім гривень) 84коп. 3 % річних та 12537 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень) 95 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. у справі №911/241/13-г в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" - 1000 (одну тисячу гривень) 00 коп. основного боргу та 20 (двадцять гривень) 00 коп. судового збору, та стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" - 625470 (шістсот двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят гривень) 00 коп. основного боргу, 1427 (одну тисячу чотириста двадцять сім гривень) 84коп. 3 % річних та 12537 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень) 95 коп. судового збору та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржники зазначили неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів: Коротун О.М., Гончарова С.А.) від 10.06.2013 р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" на рішення господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. в у справі №911241/13-г та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.06.2013р.

09.07.2013 р. розгляд справи відкладено за клопотанням відовідача-2.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 р. у справі №911/241/13-г змінено склад колегії суддів.

В судове засідання апеляційної інстанції 09.07.2013 р. представник відповідача-1, не з'явився.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача-1.

На виконання вимог ухвали суду від 10.06.2013 р. представник позивача надав в судовому засіданні відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. у справі №911/241/13-г в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" - 1000 (одну тисячу гривень) 00 коп. основного боргу та 20 (двадцять гривень) 00 коп. судового збору, та стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лігена" - 625470 (шістсот двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят гривень) 00 коп. основного боргу, 1427 (одну тисячу чотириста двадцять сім гривень) 84коп. 3 % річних та 12537 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень) 95 коп. судового збору та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в іншій частині залишити оскаржене рішення без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. у справі №911/241/13г - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

31 серпня 2009 року між ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лігена", як виконавця та ТОВ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", як замовника було укладено договір про надання готельних послуг (надалі договір), відповідно до п. 1.1 якого, виконавець надає замовнику готельні послуги по розміщенню, а також перевезенню екіпажів і пасажирів замовника (надалі послуги), визначені даним договором, у готелі "Лігена", який знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Горького, 53. Замовник зобов'язується оплатити ці послуги по цінах, вказаних у додатку № 1.

Відповідно до додатку № 1 до договору тариф на проживання в готелі "Лігена" м. Бориспіль, вул. Горького, 53 за одну добу становить: 500,00 грн. стандарт 1 чол. та 680,00грн. стандарт 2 чол. Вартість перевезення по маршруту готель "Лігена" - аеропорт або аеропорт - готель "Лігена" становить 90,00 грн. з урахуванням ПДВ 20 %.

Послуги по розміщенню, перевезення екіпажів і пасажирів надаються на підставі письмової заяви замовника, яка підписується уповноваженою особою замовника (з обов'язковим підтвердженням таких повноважень).

Бланк заявки на поселення екіпажів і пасажирів замовника, за підписом уповноваженої особи, передається в готель за допомогою електронної пошти або факсу, а також екіпажем і пасажирами замовника з обов'язковим наданням адміністратору готелю (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1. договору за надані послуги по розміщенню, перевезенню екіпажів та пасажирів за договором замовник щомісячно здійснює авансовий платіж на банківський рахунок виконавця в розмірі 50 % від вартості фактично наданих послуг за попередній місяць не пізніше, ніж за 5 днів до початку поточного місяця. Залишок грошових коштів за фактично надані послуги замовник перераховує на банківський рахунок виконавця протягом 7 робочих днів, після отримання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.2.3. договору встановлено, що замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з виконавцем і щомісячно підписувати акти прийому-передачі виконаних робіт. Акт приймання-передачі замовник зобов'язаний повернути в бухгалтерію виконавця протягом 5-ти робочих днів з дня його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або уповноваженими особами.

Договір вступає в законну силу з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом одного року. У випадку відсутності письмової заяви чи відмови однієї із сторін даного договору, договір вважається пролонгованим на наступний рік (п. 9.1 договору).

Станом на час розгляду справи в суді І інстанції сторонами доказів, які б підтверджували відмову від договору не надано, відповідно останній слід вважати пролонгованим до 31.08.2013 р.

На виконання умов договору про надання готельних послуг від 31.08.2009 р. позивачем було надано послуги відповідачеві 2, про що свідчать підписані представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб наступні акти здачі-прийняття робіт: № ОУ-0002652 від 30.09.2012 р. на суму 46180,00 грн., № ОУ-0002630 від 24.09.2012 р. на суму 52380,00 грн., № ОУ-0002595 від 17.09.2012 р. на суму 42520,00 грн., № ОУ-0002560 від 10.09.2012 р. на суму 49370,00 грн., № ОУ-0002523 від 31.08.2012 р. на суму 42360,00 грн., загалом на суму 232810,00 грн.

Разом з тим, позивачем у якості доказів фактично наданих послуг відповідачеві 2 надає наступні акти здачі-прийняття робіт, які підписані представником та скріплені відтиском печатки лише позивача: № ОУ-0002985 від 30.11.2012 р. на суму 16360,00 грн., № ОУ-0002974 від 26.11.2012 р. на суму 24200,00 грн., № ОУ-0002941 від 19.11.2012 р. на суму 30400,00 грн., № ОУ-0002945 від 19.11.2012 р. на суму 540,00 грн., № ОУ-0002905 від 12.11.2012 р. на суму 92890,00 грн., № ОУ-0002852 від 31.10.2012 р. на суму 25790,00 грн., № ОУ-0002830 від 29.10.2012 р. на суму 45870,00 грн., № ОУ-0002764 від 22.10.2012 р. на суму 46830,00 грн., № ОУ-0002759 від 15.10.2012 р. на суму 62840,00грн., № ОУ-0002721 від 08.10.2012 р. на суму 47940,00 грн., загалом на суму 393660,00грн.

Як зазначалося вище, згідно пункту 3.2.3. договору замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з виконавцем і щомісячно підписувати акти прийому-передачі виконаних робіт. Акт приймання-передачі замовник зобов'язаний повернути в бухгалтерію виконавця протягом 5-ти робочих днів з дня його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або у повноваженими особами.

При цьому, на кожному акті здачі-прийняття робіт, як підписаному та завіреному відтиском печатки відповідача-2 так і не підписаному останнім, зазначено, що акт повинен бути підписаним протягом 5-ти днів з моменту його отримання. Якщо протягом цього терміну пояснення чи зауваження не надійдуть по факсу або електронною поштою, а також не буде надано жодної відповіді, то акт вважатиметься підписаним обома сторонами.

Позивачем до зазначених вище актів здачі-прийняття робіт на загальну суму 393660,00 грн. долучено належним чином завірені копії описів вкладення у листи, фіскальних чеків та повідомлень про вручення поштових відправлень, які підтверджують факт отримання відповідачем-2 примірників зазначених актів. В свою чергу, відповідач-2, відповідно до п. 3.2.3 договору, акти позивачеві не повернув.

Крім того, позивачем надано копії заявок ВАТ "АК "Дніпроавіа" на проживання його екіпажів в готелі ТОВ"ВКФ "Лігена", які відповідно до п. 2.1. договору були подані відповідачем-2 позивачу.

Відповідач-2 будь яких заперечень чи доказів, які б спростовували зазначену заборгованість перед позивачем до суду не подав.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що надані позивачем докази на підтвердження у відповідача-2 заборгованості перед ТОВ "ВКФ "Лігена" у розмірі 626470,00 грн. є належними у розумінні ст. 34 ГПК України, відповідно, судом встановлено факт неналежного виконання ВАТ "АК "Дніпроавіа" своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за надані позивачем послуги за договором про надання готельних послуг від 31.08.2009р. у розмірі 626470,00 грн.

Згідно частини першої ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 зобов'язання щодо проведення оплати за надані позивачем послуги належним чином не виконав, і його заборгованість перед позивачем становить 626470,00 грн., яка відповідачем 2 не спростована.

Вказану заборгованість позивач просить стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_4 та ВАТ "АК "Дніпроавіа".

З метою забезпечення виконання відповідачем 2 зобов'язання щодо оплати наданих за договором № 10/2 від 31.08.2009 р. послуг, 31 серпня 2009 року між ТОВ"ВКФ "Лігена" (кредитор, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_4 (поручитель, відповідач 1 у справі) було укладено договір поруки до договору про надання готельних послуг № 10/2 від 31.08.2009 р. (надалі договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", що виникли з договору про надання готельних послуг № 10/2 від 31.08.2009 р., який був укладений між кредитором і боржником.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але у будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п. 4 цього договору.

Згідно з п. 4.1. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно основного договору у сумі, що не може перевищувати 1000,00 грн.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Приписами ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини першої ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини першої ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Частиною другою ст. 543 ЦК України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, поручитель за договором поруки несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред'явлення таких вимог до поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, разом з позовною заявою, було направлено відповідачеві-1 вимогу про виконання зобов'язання, що підтверджується фіскальним чеком № 6160 від 18.12.2012 р. та відповідним описом вкладення у лист.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач-2, зобов'язання щодо проведення оплати за надані позивачем послуги належним чином не виконав, і його заборгованість перед позивачем становить 626470,00 грн. Відтак позовна вимога про стягнення з відповідачів солідарно суми основного боргу у розмірі 626470,00 грн. підлягає задоволенню частково, а саме підлягає стягненню солідарно з відповідачів сума боргу у розмірі 1000,00 грн., а сума заборгованості у розмірі 625470,00 грн. підлягає стягненню з відповідача 2.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідачів, з урахуванням зменшених позовних вимог, 12747,40 грн. пені, 492,34 грн. інфляційних втрат та 2555,44 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем періоди прострочення сплати заборгованості відповідачем 2 встановлені без урахування положень п. 4.1. договору. Оскільки позивачем виставлялись акти приймання-передачі виконаних робіт не помісячно, а по факту надання послуг, зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг слід вважати простроченими по закінченню семиденного строку з моменту отримання акта прийому-передачі відповідачем 2 (відповідно до положень п. 4.1. договору про надання готельних послуг).

Колегія суддів погоджується з розрахунком суми зробленим судом І інстанції та вважає, що сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача-2 в розмірі 1427,84 грн. за період з 31.08.2012 р. по 30.11.2012 р.

З розрахунку позивача вбачається, що останнім не враховано індекс інфляції за жовтень та листопад 2012 року, оскільки індекс інфляції за вказаний місяць становить менше одиниці, що суперечить вимогам ст. 625 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду І інстанції про те, що наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасну сплату заборгованості залишається судом без задоволення.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до п. 8.3. договору про надання готельних послуг № 10/2 від 31.08.2009 р., якщо замовник не виконав своїх зобов'язань відносно оплати послуг в строк визначений п. 4.1. договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Разом з тим, у п. 8.3 договору про надання готельних послуг № 10/2 від 31.08.2009р. зазначено, що якщо замовник не виконав своїх обов'язків щодо оплати послуг в строк, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 4 % від суми передоплати.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами частини другої ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З системного аналізу зазначених вище норм ЦК України вбачається, що за своєю правовою природою, вказана у п. 8.3 договору пеня, підпадає під визначення штрафу.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (частина перша ст. 547 ЦК України).

З огляду на вищевказане, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (у даному випадку нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання) має вчинятись у письмовій формі. Проте договором про надання готельних послуг передбачено лише сплату штрафу (п. 8.3. договору) за неналежне виконання відповідачем 2 грошових зобов'язань покладених на останнього договором.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 12747,40 грн. правомірно залишено судом першої інстанції без задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. у справі №911/241/13-г прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія Дніпроавіа" у справі №911/241/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. залишити без змін.

Матеріали справи №911/241/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Гончаров С.А.

Коротун О.М.

Повний текст постанови підписаний 11.07.2013 р.