Постанова № 32376902, 10.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 року Справа № 904/2287/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Прудніков В.В.(доповідач)

суддів: Широбокової Л.П., Орєшкіної Е.В.

Секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Шуба Я.С представник, довіреність № 33 від 01.01.13;

від відповідача: Зеркін А.С., представник, довіреність №12/81 від 02.01.13;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетрвсоької області від 20.05.13р. у справі № 904/2287/13-г

за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про: стягнення 251 402,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.13р. (суддя - Колісник І.І.) - позовні вимог задоволено. Стягнуто з ПАТ "Південий гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 251 402,52 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.13р. та відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ДП "Придніпровська залізниця", просить суд залишити апеляційну скаргу ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" без задоволення, а оскаржене рішення від 20.05.13р. без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладено договір «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги» № ПР/ДН-2-06-1555/НЮп від 22.12.06р. Відповідно до п. 1.1.1 договору, його предмет є надання залізницею Вантажовласнику послуг, пов»язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Відносини щодо подачі і забирання вагонів між ДП «Придніпровська залізниця» та ПАТ «Північний ГЗК» здійснюється на підставі Тимчасової угоди № ПР/М-07-2/14-НЮдч «Про експлуатацію під»їзної колії Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці».

На підставі укладених вище угод за накладними №№ 52739299, 5752433, 52665908, 47900980, 47900840, порожні вагони власності ДП «Укрспецвагони» було прийнято залізницею до перевезення на адресу одержувача ПАТ «Північний ГЗК». Але на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458. дані вагони було затримано на підставі наказів №№ 366 від 18.09.12р., 423 від 02.10.12р. через зайнятість колій на станції призначення Рядова у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ «Північний ГЗК» на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомістю ф. ГУ - 46 № 14109296 в сумі 251 402,52 грн. Відомість плати за користування вагонами підписано працівниками ПАТ «Північний ГЗК» із запереченням: «З сумою за затримку не згодні. ПАТ «Північний ГЗК» готовий був прийняти вагони на під'їзну колію».

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (сатутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов»язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибили, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов»язанні.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі і "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту на вантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документа ми зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити

плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які мас одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу. Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки, що ним не було, зроблено.

Як вбачається з матеріалів справи затримка вагонів на підході до станції призначення відбулась з причин, що залежали від вантажоодержувача, а саме несвоєчасного забирання вагонів, що прибули на його адресу раніше.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Факт затримки вагонів на станції в очікувані під вантажні операції з вини ПАТ «Північний ГЗК» підтверджується актами загальної форми, доданими позивачем до матеріалів справи (т. 1 а.с.25-133), які підписано відповідальними представниками ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" без заперечень.

Дані акти доводять вину відповідача у зайнятості колій станції, що послужило причиною неможливості доставки вантажу до станції призначення.

Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Рядова неприйнятих ПАТ «Північний ГЗК» вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки Висунь, Гейківка, у порядку передбаченому п.9,10 р. III Правил, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 4 від 18.09.12р., 6 від 02.10.12р., акти загальної форми ГУ-23 №№ 4 від 18.09.12р., 6 від 02.10.12р. Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Рядова передано відповідачу в порядку і в строки, визначенені п. 10 Правил користування вагонами та контейнерами.

На момент прийняття наказів № 366, 423про затримку вагонів на станції Рядова була лише 1 вільна колія № 3 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Рядова, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв»язку України від 31.08.05р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суд вважає безпідставними.

Позивачем додано до матеріалів справи Положення зайнятості колій по ст. Рядова (т. 2 а.с. 176, 177).

Як вбачається з цих Положень на момент прийняття наказу № 366 про затримку вагонів на станції Рядова, колії № 5,I,6,8,9 зайнято вагонами, які було затримано на коліях з вини одержувача вантажу, тобто відповідача. Колії № 4, II, 7, 10 були зайняті під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під»їзної колії на станції Терни та Рядова. На момент прийняття наказу № 423 про затримку вагонів, колії № 5,II, 6,8,9, зайнято вагонами, які було затримано на коліях з вини одержувача вантажу - відповідача; колії № 4, I, 7, 10 - зайняті під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під»їзної колії на станції Терни та Рядова

З причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Рядова, а й на підходах до неї.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП. У той час як несвоєчасне забирання з колій станції одержувачем ПАТ «Північний ГЗК» вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов»язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Відповідач не надав доказів, які б свідчили, що він у випадку, який розглядається, може бути звільнений від плати за користування вагонами на підставі п. 16 Правил, якими визначені підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами і контейнерами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ по справі № 35/27-10 від 20.10.10р.

Враховуючи вище викладені обставини, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.

керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.13р. у справі № 904/2287/13-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської від 20.05.13р. у справі № 904/2287/13-г - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

15.07.13