Рішення № 32376883, 08.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10008/13 08.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит»ДоФізичної особи-підприємця Калініченко Ніни ВіталіївниПростягнення 2 477,02 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Брайко М.В. - дов. № 12 від 26.12.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Калініченко Ніни Віталіївни про стягнення 2 477,02 грн.

Ухвалою суду від 31.05.2013 року було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.06.2013 року.

У судовому засіданні 17.06.2013 року представник позивача частково надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 17.06.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 17.06.2013 року представника відповідача, суд відклав розгляд даної справи до 08.07.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2013 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 08.07.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.07.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (надалі - постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Калініченко Ніною Віталіївною (надалі - замовник, відповідач) було укладено договір поставки № 924 Кие, в пункті 2.1. якого сторони передбачили, що постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.1. договору поставки № 924 Кие від 25.07.2012 року сторони погодили, що асортимент, кількість товару зазначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 4.2 договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору № 924 Кие від 25.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» поставило Фізичній особі-підприємцю Калініченко Ніні Віталіївні товар на суму 2 349,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3027 від 17.08.2012 р., копія якої містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач у строки передбаченні умовами договору оплатив поставлений товар частково, у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 2 249,60 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 2 249,60 грн. основного боргу, 189,52 грн. пені та 37,90 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар на суму 2 349,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3027 від 17.18.2012 р., копія якої містяться в матеріалах справи. Таким чином, враховуючи умови договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату до 16.09.2012 р. В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 249,60 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2 249,60 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 6.6 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 189,52 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.6 договору № 924 Кие від 25.07.2012 встановлено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2 договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2 договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 189,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» просить суд також стягнути з відповідача 37,90 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 37,90 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Калініченко Ніни Віталіївни (місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 27, кв. 5, ідентифікаційний номер 2873602869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (місцезнаходження: 49083, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський р-н, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 36841030) 2 249 (дві тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. пені, 37 (тридцять сім) грн. 90 коп. три відсотки річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 14 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.07.2013 р.

Суддя Спичак О.М.