Рішення № 32376738, 04.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.2013р. Справа № 905/2876/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Донецька енергетична вугільна компанія» м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» м.Вугледар Донецької області

про стягнення 73 592,20грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Матюхіна І.Г. за довіреністю №9/55 від 31.05.2013р.

від відповідача: Воробцов Р.С. за довіреністю №2432 від 03.10.2013р.

у судовому засіданні 25.06.2013року оголошувалась перерва на 04.07.2013року о 9год.00хв.

СУТЬ СПРАВИ:

22.04.2013року Державне підприємство «Донецька енергетична вугільна компанія» м.Донецьк (далі - ДП «ДВЕК») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» м.Вугледар Донецької області (далі - ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1») з вимогами про стягнення 73 592грн.20коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №18/18 від 01.01.2009року позивачем надані відповідачу інформаційно - обчислювальні послуги, за наслідками чого підписані відповідні акти здачі - приймання за період з грудня 2009року по грудень 2010року, однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт здійснив лише частково, заборгованість відповідача перед позивачем складає 73 592грн. 20коп., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 25.04.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ДП «ДВЕК» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/2876/13.

Ухвалою від 25.06.2013року господарським судом Донецької області строк розгляду справи продовжено.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №18/18 від 01.01.2009року, додаткової угоди від 04.01.2010року, протоколів погодження договірної ціни, розрахунків вартості інформаційно - обчислювальних послуг, актів здачі - приймання інформаційно - обчислювальних послуг, актів звірки розрахунків, угоди про припинення зобов'язань, пояснень до угоди, відомостей розшифровки руху грошових коштів, претензії №9-21 від 25.01.2012року, листа ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» №478 від 23.02.2012року, рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2012року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2012року у справі №5006/9/12/2012, відзиву, що надавався ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» у рамках розгляду справи №5006/9/12/2012, рахунків на оплату, правовстановлюючих документів підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 509, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 173, 175, 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 12, 41, 12, 13, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових поясненнях від 24.05.2013року позивач вказує на той факт, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2012року у справі №5006/9/12/2012 набрала законної сили, у касаційному порядку не оскаржувалась; оплата, що здійснювалась за договором №18, є оплатою за договором №18/18, номер договору змінено внаслідок вказання позивачем додатково реєстраційного номеру договору на підприємстві; сума заборгованості 73592грн.20коп. не входила до предмету позову у справі №5006/9/12/2012.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на той факт, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо заявлених вимог, не надано акту звірки розрахунків, який згідно п. 2.7 договору є підставою для здійснення остаточних розрахунків. Крім того, відповідач звернувся до суду з заявою №981 від 17.05.2013року щодо застосування строків позовної давності відносно заборгованості, яка виникла за актами від 28.12.2009року, 28.01.2010року,24.02.2010року.

У письмових поясненнях №1184 від 10.06.2013року відповідач вказує на те, що заборгованість в сумі 73 592грн.20коп. списана підприємством на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2012року у справі №5006/9/12/2012, якою у цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог; акти звірки підписані уповноваженими особами - директором та головним бухгалтером відповідача.

На підтвердження заперечень відповідач надав суду належним чином засвідчені копії: Статуту підприємства, витягу з ЄДРПОУ стосовно відповідача, акту звірки взаємних розрахунків, наказів №956 від 13.07.2012року, №76-к від 098.04.2009року, №56-к від 28.05.2005року, бухгалтерської довідки, Положення про бухгалтерію, посадової інструкції головного бухгалтера відповідача.

У запереченнях на відзив позивач зазначає, що строк позовної давності щодо суми заборгованості перервався шляхом часткової оплати сум заборгованості, підписанням актів звірки взаєморозрахунків сторін, тому не може бути застосований судом.

У судовому засіданні 04.07.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях до неї.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.2013року заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, визначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно приписів ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

01.01.2009року між Державним підприємством "Донецька вугільна енергетична компанія", м. Донецьк, (Виконавець) та Державним підприємством "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1", м. Вугледар, Донецька область, (Замовник) укладений договір №18/18 на виконання інформаційно-обчислювальних послуг, згідно з умовами якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання з виконання інформаційно-обчислювальних послуг та робіт, вказаних у додатку до договору.

При цьому первісно, при укладанні договору сторонами був присвоєний №18, однак номер договору змінено внаслідок вказання позивачем додатково реєстраційного номеру договору на підприємстві. Представники сторін підтвердили, що договір №18 є ідентичним договору №18/18.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір №18/18 від 01.01.2009року є змішаним, оскільки містить елементи договору підряду та договору про надання послуг, отже згідно зі ст. 628 ЦК України договірні відносини між сторонами врегульовано положеннями § 1 Глави 61 та Глава 63 ЦК України.

Строк дії договору визначено у п.9.1, а саме - з 01.01.2009року по 31.12.2009року. Додатковою угодою від 04.01.2010року сторони внесли зміни до п. 9.1 договору та визначили, що строк дії договору - з 01.01.2009року по 31.12.2010року.

Зміст робіт та строки їх виконання визначаються графіками здачі (передачі) Замовником документів (інформації) та отримання від Виконавця виконаних робіт, затвердженими у встановленому порядку. (п.1.2 договору).

У пункті 2.1. договору встановлено, що вартість виконаних згідно з даним договором інформаційно - обчислювальних послуг та робіт визначається протоколом про договірну ціну (додаток №1).

Сторонами договору підписані протоколи узгодження договірної ціни на інформаційно - обчислювальні послуги та роботи як до договору, так і до додаткової угоди до нього та складено відповідний розрахунок їх вартості за місяць у 2009році (14 758грн. 96коп.) та 2010році (16 842грн.96коп.) відповідно. Належним чином засвідчені копії даних документів долучені до матеріалів справи.

Факт надання відповідних послуг та робіт підтверджується актами здачі - приймання інформаційно - обчислювальних послуг (робіт) від 28.12.2009року на суму 15199грн.85коп., від 28.01.2010року на суму 16842грн.96коп., від 24.02.2010року на суму 16971грн.24коп., від 26.03.2010року на суму 17196грн.72коп., від 26.04.2010року на суму 16971грн.24коп., від 26.05.2010року на суму 17091грн.24коп., від 24.06.2010року на суму 16971грн.24коп., від 28.07.2010року на суму 16971грн.24коп., від 26.08.2010року на суму 17081грн.70коп., від 28.09.2010року на суму 16971грн.16коп., від 27.10.2010року на суму 16971грн.16коп., від 25.11.2010року на суму 16 971грн.16коп., від 27.12.2010року на суму 17091грн.16коп.

Зазначені вище акти містять посилання на договір №18, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті на підставі вказаного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Факт виконання робіт та надання послуг у обсязі, зазначеному в актах, підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт та послугах.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №18 (за нумерацією позивача №18/18) від 01.01.2009року.

Матеріали справи містять належним чином засвідчені копії рахунків на оплату, що виставлялись позивачем.

За змістом ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до вимог ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оплата, як домовились сторони в п. 2.3 договору, здійснюється замовником щомісячно на підставі акту приймання-передачі виконаних послуг та робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця впродовж наступного за звітним місяця. Кінцеві розрахунки, відповідно до п. 2.4 договору, здійснюються на підставі актів звірки, підтверджених обома сторонами.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити вартість виконаних робіт та наданих послуг до останнього дня наступного після звітного місяця включно.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, зобов'язання з оплати вартості послуг та робіт за грудень 2009року у сумі 209грн.87коп. є припиненими шляхом підписання у грудні 2009року угоди про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно ст. 601ЦК України; вартість наданих послуг в сумі 145500грн.00коп. сплачена відповідачем у період з січня 2010року по вересень 2011року, що виходить з відомостей розшифровки руху грошових коштів за відповідні дати, які містяться в матеріалах справи.

Також матеріалах справи міститься акт звіряння взаєморозрахунків станом на 28.04.2012р., відповідно до якого заборгованість ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» перед ДП «ДВЕК» за договором №18 складає 73592грн.20коп.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості виконаних робіт та наданих послуг на суму73592грн.20коп.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на сумі 73592грн.20коп., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості. Відповідно ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо списання заборгованості внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми 73592грн.20коп. у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2012року у справі №5006/9/12/2012 не приймаються судом до уваги, оскільки підставою заявлених позовних вимог у справі №5006/9/12/2012 було невиконання ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» умов договору №21/120 від 04.01.2011р. та відмовлено у задоволенні позовних вимог було саме внаслідок того, що позивач не довів факт наявності заборгованості за вказаним договором.

Щодо пропуску позивачем строку позовної давності, на чому наполягає відповідач, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 253 ЦК України закріплює право початкового моменту перебігу строку.

Згідно ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла б довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст.257 ЦК України).

Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Відповідно, приймаючи до уваги ст. 530 ЦК України, виходячи з того, що за умовами п. 2.3 договору оплата здійснюється замовником щомісячно на підставі акту приймання-передачі виконаних послуг та робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця впродовж наступного за звітним місяця, перебіг строку позовної давності за зазначеними вище актами розпочався відповідно:

- від 28.12.2009року з 01.02.2010року;

- від 28.01.2010року з 01.03.2010року;

- від 24.02.2010року з 01.04.2010року;

- від 26.03.2010року з 01.05.2010року;

- від 26.04.2010року з 01.06.2010року;

- від 26.05.2010року з 01.07.2010року;

- від 24.06.2010року з 01.08.2010року;

- від 28.07.2010року з 01.09.2010року;

- від 26.08.2010року з 01.10.2010року;

- від 28.09.2010року з 01.11.2010року;

- від 27.10.2010року з 01.12.2010року;

- від 25.11.2010року з 01.01.2011року;

- від 27.12.2010року з 01.02.2011року.

Як вбачається з штампу вхідної кореспонденції канцелярії суду, ДП «ДВЕК» звернулось до суду 22.04.2013року.

Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності в порядку ст. 267 ЦК України за актами від 28.12.2009року, 28.01.2010року, 24.02.2010року.

Частинами 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому суд зауважує, що чинним законодавством не визначено переліку дій, що свідчать про визнання боржником свого боргу на користь кредитора. Узагальнюючою рисою даних дій є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч.1 ст.11 ЦК України). Отже, в розумінні ч.1 ст.264 ЦК України діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Зокрема, як роз'яснено у п.4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013року №10 у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:... підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Суд вважає, що відповідач здійснив дії, що свідчать про визнання ним свого боргу.

Зокрема, 18.01.2010року, 12.04.2010року, 01.06.2010року,30.06.2010року, 23.07.2010року, 15.12.2010року, 15.04.2011року, 29.04.2011року, 16.05.2011року, 30.06.2011року, 03.08.2011року, 27.09.2011року здійснюючи часткову оплату надати послуг та виконаних робіт за договором №18 (№18/18) відповідач не зазначає в графі «призначення платежу» конкретного періоду, за який заборгованість сплачується, зазначаючи «оплата за інформаційно - обчислювальні послуги згідно договору», що свідчить про визнання факту наявності заборгованості без зазначення періодичності платежу.

Матеріали справи також містять акт звірки розрахунків сторін станом на 28.04.2012року, за яким відповідач визнає заборгованість в сумі 73592грн.20коп.

Акт звірки підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Зокрема, з боку відповідача, що ним не заперечується, акт звірки взаємних розрахунків підписали особи, які знаходились у трудових відносинах з відповідачем, а саме директор та головний бухгалтер відповідача, які діяли відповідно на підставі наказів №956 від 13.07.2012року, №76-к від 098.04.2009року, №56-к від 28.05.2005року, Статуту підприємства, Положення про бухгалтерію, посадової інструкції головного бухгалтера.

Таким чином, суд вважає, що перебіг строку позовної давності за спірними правовідносинами перервався шляхом вчинення відповідачем дій, які свідчать про наявність з його боку боргу, зокрема, шляхом сплати заборгованості та підписання вказаного акту звірки.

Відповідно суд вважає, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у межах строку позовної давності.

Виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовна давність судом не застосовується внаслідок переривання вказаного строку, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 73 592грн.20коп. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 1720грн.50коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 253, 256, 261, 264, 267, 509, 526, 530, 629, 837, 854, 901,903 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Донецька енергетична вугільна компанія» м.Донецьк до відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» м.Вугледар Донецької області про стягнення 73 592грн.20коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»(85670, Донецька область, м.Вугледар, вул..Магістральна, буд.4, ідентифікаційний код 34032208) на користь Державного підприємства «Донецька енергетична вугільна компанія»( 83000, м.Донецьк , вул..Артема, буд.63, ідентифікаційний код 33161769) заборгованість в сумі 73 592грн.20коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1720грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.07.2013року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09.07.2013року.

Суддя А.М. Осадча