Рішення № 32376688, 15.07.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 липня 2013 р. Справа № 903/552/13

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов ТзОВ госпрозрахункової фірми «Камаз-Транс-Сервіс», м.Рівне

до ПП «Торговий дім «Аміко-Кераміка», с.Зміїнець Луцького р-ну Волинської обл.

про стягнення 38 530, 24 грн., у т.ч. 37 033 грн. основного боргу, 249, 54 грн. 3 % річних, 1 247,7 грн. пені, за договором № 18/01/2013 від 18.01.2013 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні

За участю представників сторін:

від позивача - Яковлєв Ю.В. (представник, довіреність від 29.06.2012 р. № 1 в матеріалах справи);

від відповідача - не з»явився

Представнику позивача роз"яснено його права й обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід судді не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

01.06.2013 р. ТзОВ госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» звернулося з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з ПП «Торговий дім «Аміко-Кераміка» 38 530, 24 грн., у т.ч. 37 033 грн. основного боргу, 249, 54 грн. 3 % річних, 1 247, 7 грн. пені, за договором № 18/01/2013 від 18.01.2013 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Підставою позовних вимог позивачем визначено невиконання відповідачем зобов»язання в частині оплати за надані послуги.

Відповідач у судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення останнього, що підтверджується повернутим повідомленням про вручення 09.06.2013 р. відповідачу ухвали від 05.06.2013 р. під розписку, яке знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду від 05.06.2013 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, то за таких обставин суд вважає за доцільне розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Виходячи з положень ст.75 ГПК України, відсутність відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті.

Господарським судом встановлено, що 18 січня 2013 року між ТзОВ госпрозрахунковою фірмою «Камаз-Транс-Сервіс» (перевізник за договором, позивач у справі) та ПП «Торговий дім «Аміко-Кераміка» (замовник за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 18/01/2013 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - договір) (а.с.8-10), який відповідно до його пункту 10.1 діє до 31.12.2013 р.

Між сторонами 17.01.2013 р. і 18.01.2013 р. підписані 2 договори-заявки № 1 і № 1 відповідно, які згідно з п.2.5 договору є його невід»ємними частинами (а.с.15, 21).

Укладення договору підтверджується складенням перевізних документів: 2 міжнародних товарно-транспорних накладних (CMR) № 035220 і № 035220 В (а.с.13-14).

На виконання умов договору підписані між сторонами 2 акти № А0000005999 від 28.01.2013 р. і № А0000006133 від 29.01.2013 р. здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 37 033 грн., у яких зафіксовано, що замовник до виконаних перевізником робіт претензій не має (а.с.11, 17).

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата рахунків проводиться протягом 15 днів з моменту їх отримання замовником, якщо інший строк оплати не обумовлений у заявці.

Позивачем виставлено відповідачу 2 рахунки № А0000005999 від 28.01.2013 р. і № А0000006133 від 29.01.2013 р. на оплату наданих послуг на загальну суму 37 033 грн. (а.с.12, 18).

Так, у матеріалах справи містяться повідомлення про вручення під розписку 04.02.2013 р. рахунку № А0000005999 від 28.01.2013 р. (а.с.16) і 11.02.2013 р. рахунку № А0000006133 від 29.01.2013 р. (а.с.16).

Дані рахунки ПП «Торговий дім «Аміко-Кераміка» не були оплачені у встановлений п.5.1 договору строк (інший термін договорами-заявками не передбачений), що слугувало підставою звернення 01.06.2013 р. ТзОВ госпрозрахункової фірми «Камаз-Транс-Сервіс» до суду про стягнення заборгованості в сумі 37 033 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував як сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і документально його відсутність під час розгляду справи в суді, не долучивши платіжних доручень про його погашення.

Тим більше, відповідач визнав суму заборгованості в сумі 37 033 грн. шляхом підписання 02.04.2013 р. без жодних зауважень акта звіряння взаєморозрахунків (а.с.22).

Крім того, в матеріалах справи знаходиться гарантійний лист від 02.04.2013 р., в якому наведений графік погашення заборгованості, згідно з яким останній платіж повинен був би здійснений ПП «Торговий дім «Аміко-Кераміка» 14.05.2013 р. (а.с.23).

Суд звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 37 033 грн. основного боргу є підставною й обґрунтованою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 п.1 ст.199 ГК України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що за прострочення в оплаті рахунків замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожний день прострочення.

Як вбачається з наведеного в позовній заяві розрахунку пені (а.с.3), останній проведений залежно від дат отримання 2 рахунків і відповідно моменту відліку прострочення (20.02.2013 р. і 27.02.2013 р.), максимального періоду її нарахування позивачем (13.05.2013 р.) з дотриманням умов п.п.5.1 і 6.2 договору, ч.6 ст.232 ГК України та правил скороченої позовної давності.

При прийнятті рішення Господарським судом Волинської області враховуються висновки Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 24.10.2011 р. у справі № 25/187, від 07.11.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010, щодо застосування положень Закону № 543/96-ВР, згідно з ст.3 якого розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та частина 2 статті 551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Виходячи з рішень Верховного Суду України, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.11116 ГПК України, які є обов'язковими при застосуванні одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений Законом № 543/96-ВР як граничний, тобто розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону № 543/96-ВР).

Таким чином, граничний розмір пені передбачений п.6.2 договору.

Тому позовна вимога про стягнення 1 247, 7 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.625 ЦК України, враховуючи прострочення в оплаті відповідачем, позивачем нараховано 3 % річних на суму 249, 84 грн., що після перевірки судом розрахунку (а.с.3-4) їх розмір визнано правильним, а тому позовна вимога про її стягнення також підлягає повному задоволенню.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що позов є нормативно та документально обґрунтований, а тому є всі правові підстави для його повного задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ПП «Торговий дім «Аміко-Кераміка» (45632, Волинська обл., Луцький р-н, с.Зміїнець, вул.Шкільна 1, кв.5; ідентифікаційний код 37490542) на користь ТзОВ госпрозрахункової фірми «Камаз-Транс-Сервіс» (33027, м.Рівне, вул.Київська, 64 А; ідентифікаційний код 03567150) 38 530, 24 грн., у т.ч. 37 033 грн. основного боргу, 249, 54 грн. 3 % річних, 1 247, 7 грн. пені, основного боргу за договором № 18/01/2013 від 18.01.2013 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні; 1 720, 5 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

15.07.13

Суддя В. О. Кравчук