Рішення № 32376388, 15.07.2013, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/2900/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя - Галінська В.В.

при секретарі - Мороз Ю. М.

з участю:

прокурора - Тишковець І.М.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни цивільну справу за позовом Заступника прокурора Сарненського району в інтересах держави в особі відділу охорони здоров"я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області - Центральної міської лікарні м. Рівне до ОСОБА_1 про стягнення 3447,55 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 16 січня 2013 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 272 ч. 1 КК України.

Вироком Сарненського районного суду від 06 березня 2013 року відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України і признчено покарання у виді штрафу. У зв"язку із вчиненням ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Рівненської ЦМЛ з 21.12.2012 року по 09.01.2013 року. Витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину становлять 3447,55 грн. За вказаних обставин прокурор просить стягнути з відповідача в дохід Рівненського міського бюджету вищезазначені витрати.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала з тих же підстав, що зазначено у позові, та просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Вироком Сарненського районного суду від 06 березня 2013 року по справі № 572/863/13-к встановлено, що ОСОБА_1 працюючи на посаді начальника гірничо-дробарного цеху ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр», що в с.Селище Сарненського району, будучи особою, зобов'язаною здійснювати контроль за дотриманням працівниками цеху норм та правил охорони праці та техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку та особою, яка зобов'язана дотримуватись правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, допустив їх грубе порушення, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням нещасного випадку на виробництві, під час якого заподіяно шкоду потерпілому.

Так, в порушення п.п. 7, 20 та 23 Посадової інструкції начальника гірничо-дробарного цеху, ст.13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 зі змінами від 16.10.2012, ОСОБА_1, 20.12.2012 оформив наряд-допуск на виконання робіт, які відповідно до п.61 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, а саме: демонтаж маховика щокової дробарки СМД 118 №2, та допустив до виконання вказаних робіт слюсарів з ремонту устаткування вказаного підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3, при цьому не забезпечивши їх необхідним для виконання вказаних робіт інструментом, зокрема гідравлічним домкратом, як того вимагає «Технологічна карта технічного обслуговування і безпечного проведення ремонту щокових і конусних дробарок», затверджена наказом директора ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» №17 від 25.02.2011 та не здійснив контроль за виконанням вказаних робіт.

У зв'язку з чим, 20 грудня 2012 приблизно о 15 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в порушення вимог «Технологічної карта технічного обслуговування і безпечного проведення ремонту щокових і конусних дробарок», затвердженої наказом директора ТОВ «Селищанський гранітний кар'єр» №17 від 25.02.2011, будучи не забезпеченими необхідним для виконання вказаних робіт інструментом, виконували роботи по демонтажу маховика щокової дробарки СМД 118 №2 за допомогою підсобного пристрою - тарану, функції якого виконував металевий круг. Під час виконання вказаних дій обірвався таран, який впав та перекотився по ногам ОСОБА_2 В результаті чого, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому внутрішньої кісточки правого голінно-ступеневого суглобу зі зміщенням, уламкового імпресійного перелому дистального епіфіза правої великої гомілкової кістки зі зміщенням, закритого перелому кубовидної кістки лівої ступні без зміщення, закритого перелому лівої малої гомілкової кістки в середній третині без зміщення, які в своїй сукупності, згідно висновку судово-медичної експертизи, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

У зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, в період з 21 грудня 2012 року по 09 січня 2013 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Рівненської ЦМЛ. Витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину за 19 ліжко-днів склали 3447,55 грн. Дані витрати ОСОБА_1 не відшкодовані.

Згідно ст.1166 ЦК України матеріальна шкода відшкодовується винною особою в повному обсязі.

Частинами 1, 3 ст.1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за №6, шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідачем не надано доказів відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника прокурора Сарненського району в інтересах держави в особі відділу охорони здоров"я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області - Центральної міської лікарні м. Рівне - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок Рівненського міського бюджету (р/р 35428004001066 в УДК в Рівненській області МФО 833017 ЗКПО 02000085), 3447 (три тисячі чотириста сорок сім) гривень 55 копійок витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету судові витрати у розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя - підпис

згідно з оригіналом

Суддя Сарненського районного суду В.В.Галінська