Постанова № 32375581, 08.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 р. Справа №805/8256/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Христофорова А.Б.

при секретарі - Сапєгіній А.Г.,

за участю:

представника позивача - не з’явився,

представника відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4768/32270533 від 30.11.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Артемвугілля», звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4768/32270533 від 30.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірним рішенням до нього неправомірно були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Зазначає, що у порушення вимог законодавства спірне рішення було прийнято в строк майже десяти місяців після повної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а сплачений відповідачем внесок був зарахований у погашення штрафних санкцій та пені за попередні періоди.

Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно до якої просив розглянути справу без його участі.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника позивача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно до якої просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, згідно до яких зазначив, що доводи адміністративного позову не спростовують порушень з боку позивача, тому вважає спірне рішення таким, що прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.

З огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що стосуються спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представника відповідача на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач - Державне підприємство “Артемвугілля” (ДП «Артемвугілля») - є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зареєстрований у позивача за № 05-11-01-3227.

30.11.2012 року відповідачем було прийнято рішення № 4768/32270533, яким до Державного підприємства “Артемвугілля” застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % на суму 60986,13 гривень та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 0,01% у сумі 16237,70 грн. за період з 20.01.2012 року по 22.02.2012 року, що також підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку позивача за період розрахунку з 20.01.2012 року по 21.02.2012 року.

Позивачем спірне рішення було оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що свідчить скарга від 17.12.2012 року.

Рішенням про результати розгляду скарги від 08.01.2013 року № 152/08 вищезазначену скаргу позивача залишено без задоволення та спірне рішення залишено без змін.

Позивачем до Пенсійного фонду України було направлено скаргу від 24.01.2013 року № 14/2-16 на рішення про результати розгляду скарги від 08.01.2013 року № 152/08 Головного управління ПФУ в Донецькій області.

28.03.2013 року Пенсійним фондом України було винесено рішення № 7956/09-10 про результати розгляду скарги, яким спірне рішення залишено без змін, а скарга – без задоволення.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 2464 від 08.07.2010 (Далі,- Закон № 2464) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

П. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Ч. 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника органи Пенсійного фонду мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно п. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до п. 7.2.2 Розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року N 21-5 (надалі – Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Згідно із абз. 2 п. 7.7 Розділу VІІ Інструкції перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.

П. 10 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно із абз. 2 п. 7.5 Розділу VІІ Інструкції нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до платіжних доручень наданих позивачем сплата єдиного внеску здійснювалася несвоєчасно, у зв’язку з чим відповідачем були застосовні фінансові санкції та нарахована пеня.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що сплачені ним суми єдиного внеску відповідачем були зараховані в рахунок погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені за попередній період, з огляду на наступне.

Згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464,- за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з картки особового рахунку позивача з 01.01.2012 року, у нього була недоїмка зі сплати єдиного внеску за листопад 2011 року. Відповідно до розрахунку фінансових санкцій та пені до спірного рішення, суми, які надходили від позивача, відповідно до вказаних платіжних доручень, зараховувалися в рахунок погашення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску за листопад та грудень 2011 року.

Крім цього, застосування штрафних санкцій та нарахування пені здійснювалося відповідачем у період з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня повної сплати єдиного внеску включно.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача стосовно строку прийняття спірного рішення, оскільки триденний термін поширюється лише на надіслання платнику першого примірника рішення.

За таких обставин, дії відповідача щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені є правомірними.

З огляду на зазначене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-5, ст.ст. 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення № 4768/32270533 від 30.11.2012 року, - відмовити у повному обсязі.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08 липня 2013 року.

Повний текст постанови складений 13 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.