Рішення № 32373427, 12.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/432/13-ц Головуючий у І інстанції Потоцький В.В. Провадження № 22-ц/780/3690/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.Категорія 50 12.07.2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Панасюка С.П.,

суддів: Даценка Л.М., Савченка С.І.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року позивач звернулася до суду із вказаним вище позовом в якому просила визнати неправомірним та скасувати наказ від 19.10.2012 року про застосування дисциплінарних стягнення у виді догани посилаючись на те, що вона працює на посаді старшого наукового співробітника відділу наукової роботи в НІЕЗ "Переяслав" та наказом № 11-ДС від 19 жовтня 2012 року їй оголошено догану за перешкоджання законним діям генерального директора заповідника ОСОБА_4 та заступника генерального директора ОСОБА_5 щодо перенесення музейних предметів заповідника із робочої кімнати до фондосховища з метою покращення безпеки їх зберігання.

Вважає, що накладене дисциплінарне стягнення є незаконним і суперечить фактичним обставинам. Вказує, що головним зберігачем музейних фондів НІЕЗ "Переяслав" працювала ОСОБА_6, контракт з якою закінчився, проте вона не здійснила передання музейних цінностей іншому працівнику, а тому, на її думку, повинна бути створена комісія, якій і слід передати всі цінності.

Посилається на те, що вона не виконала розпорядження генерального директора, бо воно суперечило п.28 Інструкції з обліку та зберігання музейних цінностей, що знаходяться в державних музеях СРСР від 17 липня 1985 року. Крім того, профспілка не надала згоди на притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

У зв'язку з наведеним просила визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача №11-ДС від 19 жовтня 2012 року щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» від 19 жовтня 2012 року №11-ДС в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Задовольняючи позовну заяву, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивачка ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з відповідачем, обіймаючи посаду старшого наукового співробітника відділу наукової роботи в Національно історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Наказом №11-ДС від 19 жовтня 2012 року ОСОБА_3, у складі інших працівників НІЕЗ "Переяслав", оголошено догану за перешкоджання законним діям генерального директора заповідника ОСОБА_4 та заступника генерального директора з питань обліку та збереження музейних цінностей ОСОБА_5 щодо перенесення музейних предметів із робочої кімнати відділу науково-фондової роботи до фондосховища з метою покращення безпеки їх зберігання. Підставою застосування догани стала відмова 20 вересня 2012 року працівників заповідника, в тому числі і позивача, виконати усну вказівку директора заповідника та заступника генерального директора з питань обліку та збереження музейних цінностей, щодо створення комісії для відкриття сейфу з ключами і переміщення музейних експонатів із робочої кімнати відділу науково-фондової роботи до фондосховища заповідника.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на момент надання усної вказівки ОСОБА_4 про відкриття фондосховища, вважає її незаконною. У той же час, вимогу позивача про видання керівництвом НІЕЗ «Переяслав» письмового розпорядження щодо відкриття фондосховища, суд визнає такою, що ґрунтується на законі, оскільки таким способом вони мали можливість захистити свої права від протиправного посягання, а також забезпечити належну реалізацію права на оскарження цього рішення керівництва НІЕЗ «Переяслав», у тому числі в суді.

При цьому, суд вважає, що обов'язок позивача, як працівника, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу у даному випадку не був порушений, оскільки цей обов'язок, з огляду на положення та ст.8 Конституції України, не є безумовним. Відмова виконувати усну вказівку керівництва НІЕЗ «Переяслав» була пов'язана із відмовою останнього надати таку вказівку у письмовому вигляді, від виконання якої позивач не відмовлялася.

Тому суд першої інстанції не вбачав в діях (бездіяльності) позивача 20.09.2012р. ознак перешкоджання законним діям генерального директора ОСОБА_4 та його заступника з питань обліку та збереження музейних цінностей по перенесенню музейних цінностей у фондосховище з метою забезпечення безпеки їх зберігання.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права.

Згідно ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно та точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано, в тому числі, такий захід стягнення як догана.

Відповідно до положень ст.ст.148-149 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Вказані вимоги закону відповідачем дотримані.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким у позовних вимогах ОСОБА_3А відмовити повністю.

Колегією суддів встановлено і вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з відповідачем, обіймаючи посаду старшого наукового співробітника відділу наукової роботи в Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Позивач просила визнати неправомірним наказ генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 від 19.10.2012 №11 -ДС «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині накладення на неї дисциплінарного стягнення, посилалась на те, що оспорюваний наказ є необґрунтованим та незаконним, оскільки в тексті наказу спотворені факти, що мали місце 20 вересня 2012 року у відділі науково-фондової роботи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». В тексті наказу зазначені пункти Інструкції, які позивачкою були порушені, тоді як в п.8 перелічені права та обов'язки головного зберігача; п. 11 регламентує порядок заміщення головного зберігача у випадку його відсутності (відпустка, хвороба та ін.); п.155 є загальним пунктом і визначає завдання музейного зберігання; п. 171 визначає умови та порядок зберігання експонатів, а також вимоги до режиму охорони; примітка 1 до п. 30 Інструкції передбачає порядок проникнення до сховища в разі відсутності зберігача у випадку крайньої необхідності, тоді як такої необхідності 20 вересня 2012 року не було.

При цьому в даному випадку п.28 Інструкції, який покладає на дирекцію музею забезпечення своєчасного передання музейних цінностей, що перебувають у його віданні новому працівнику, а у випадку неможливості цього - спеціально створеній комісії, стосується виключно прав та обов'язків керівництва музею, а не прав та обов'язків ОСОБА_3. Відповідно ОСОБА_3 як підлеглий працівник мала виконати вказівку керівництва, а не давати оцінку діям адміністрації.

Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що безпідставним є посилання відповідача на факт ознайомлення позивача на момент конфлікту 20.09.2012р. з положеннями наказу НІЕЗ «Переяслав» від 19.09.2012 №152-ос про доручення ОСОБА_5 виконання поряд з основною роботою додаткової роботи за вакантною посадою головного зберігання фондів у порядку суміщення посад з 19.09.2012р. При цьому, доведення до відома працівників інформації про призначення (у даному випадку доручення виконання обов'язків) їх керівників є необхідною умовою для дотримання ними трудової дисципліни та належного виконання посадових обов'язків.

Догана оголошена позивачу у зв'язку із порушенням трудової дисципліни, а саме - невиконанням нею вказівок керівництва, пов'язаних із необхідністю переміщення музейних предметів із кімнати до фондосховищ, тому судом першої інстанції позов задоволено безпідставно та необґрунтовано.

Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що є всі підстави для задоволення апеляційної скарги апелянта, тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позовних вимогах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» задовольнити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» про визнання незаконним наказу №11-ДС від 19 жовтня 2012 року про накладення дисциплінарного стягнення.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: