Постанова № 32372822, 11.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 липня 2013 р. № 820/4991/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Ємельяненка Д.Д.

відповідача - Павленка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР МАРКЕТ ГРУП» до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу та визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «КОЛОР МАРКЕТ ГРУП», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати наказ від 04.02.2013 за №249 «Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Колор Маркет Груп» та визнати неправомірними дії Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Колор Маркет Груп», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Комітет об'єднаних Аудиторів» за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 15.02.13 за №740/22-207/32762043.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких зазначив, що Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС на підставі наказу від 04.02.2013 за №249 «Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Колор Маркет Груп», було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Колор Маркет Груп», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Комітет об'єднаних Аудиторів» за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 15.02.13 за №740/22-207/32762043.

Юридичною підставою для прийняття спірного наказу відповідач указав ст. 78, ст. 81 Податкового кодексу України, при цьому будь - яких фактичних мотивів волевиявлення щодо призначення перевірки в тексті спірного наказу суб'єктом владних повноважень не викладено.

Оскаржуваний наказ від 04.02.13 за №249 був прийнятий у зв'язку з тим, що позивачем на запит ДПІ від 25.12.12 за №12798/10/22.4-14 не в повному обсязі була надані відповідь з витребуваними документами.

У зв'язку з викладеним, зазначив, що на запит складений ДПІ від 25.12.12 за №12798/10/22.4-14 про надання пояснень та їх документального підтвердження була надана відповідь ТОВ «Колор Маркет Груп» за №173, яка була отримана ДПІ 11.01.13 р., в якій на запит органу податкової служби була надана інформація та витребувані документи в повному обсязі. Жодних зауважень щодо надання документів ні в наказі податкового органу ні в акті спірної перевірки податковим органом не зазначено.

Позивач не згоден з зазначеними вище висновкам акту перевірки, вважає що Індустріальною МДПІ не додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної перевірки позивача через те, що при проведенні перевірки взагалі не досліджувалася первинна документація по взаємовідносинам позивача з його контрагентами, висновки акту перевірки базуються на припущеннях, доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру відповідних операцій не підтверджені належними доказами. Також, позивач вважає дії податкового органу, що полягають у призначенні перевірки товариства протиправними, оскільки вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, перевірка була проведена всупереч вимогам Податкового кодексу України, оскільки була призначена без наявних для цього підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та вказав, що дії перевіряючих відповідають вимогам діючого законодавства, перевірка проведена на законних підставах, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що листом від 25.12.12 за №12798/10/22.4-14 Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, посилаючись на п.п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 10 ч. 2 п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1245, просила надати протягом 10-ти робочих днів з дня отримання запиту інформацію та її документальне підтвердження (копії первинних, "бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) результатів операцій по господарських відносинах із контрагентом ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» за період 01.07.2012 року по 31.08.2012 року.

Судом встановлено, що протягом 10-ти днів з дня отримання запиту листом від 11.01.2013 р. ТОВ «КОЛОР МАРКЕТ ГРУП» надало письмові пояснення щодо взаємовідносин із вказаним контрагентом. Також ТОВ «КОЛОР МАРКЕТ ГРУП» було зазначено, що копії первинних документів були надані ДПІ раніше і наїх підставі вже було проведено позапланову перевірку позивача по господарських відносинах із контрагентом ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів».

Наказом №249 від 04.02.2013 р. «Про призначення документальної виїзної перевірки ТОВ «КОЛОР МАРКЕТ ГРУП» було призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському обліку та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» за період 01.07.2012 року по 31.08.2012 року.

Термін проведення перевірки встановлено з 05.02.2013 р. по 11.02.2013 р. У наказі Індустріальна МДПІ м. Харкова посилається на п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ,п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що актом перевірки №740/22-207/32762043 від 15.02.2013 року встановлено порушення п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 1666667,0 грн., в тому числі: за 1-З кв. 2012року на суму 1666667,0грн.; п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010, в результаті чого встановлено завищення складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальні суму 2817321,0 грн., у тому числі: за 1-З кв. 2012року на суму 2817321,0 грн.; п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 .п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 241637,0 грн.

Підставою для зменшення суми витрат підприємства та суми податкового кредиту є наявні в ДПІ матеріали перевірок по ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів» а саме: Акт ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 15.10.2012 р. №670/22-4/35698428 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів», код ЄДРПОУ 35698428, щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень - липень 2012 року»; Акт ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 25.10.2012 р. №680/22-4/35698428 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Комітет об'єднаних аудиторів», код ЄДРПОУ 35698428, щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року».

Перевіряючи відповідність дій суб'єкта владних повноважень по проведенню спірної перевірки вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне:

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

24.12.2006р. Верховним Судом України винесена постанова у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки.

Згідно з правовими позиціями, які викладені у названому судовому акті, державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та аналогічним вимогам ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. При цьому, Верховний Суд України зазначив, що відповідно до КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105); а відтак, звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин із зазначенням способу, який, на думку суду, не приводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто захисті права, що порушуються. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

З огляду на приписи ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 244-2 КАС України, окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Верховного Суду України поза увагою при розгляді і вирішенні даного спору по суті.

Суд відзначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) був визначений Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пп. 20.1.4 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Позивачем на запит податкової інспекції було надано всі необхідні бухгалтерські та податкові документи, які у нього були витребувані.

Окрім того, зі змісту акту перевірки №740/22-207/32762043 від 15.02.2013 року вбачається, що на момент проведення перевірки відповідачем не встановлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства безпосередньо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації. Під час проведення перевірки відповідач використовував інформацію виключно з актів іншої ДПІ.

Згідно пп. 73.5 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідач отримав лише акти про неможливість проведення зустрічних звірок, то необхідної податкової інформації стосовно позивача на момент прийняття рішення про проведення позапланової перевірки відповідач не мав.

Отже, на момент прийняття спірного наказу від 05.11.12 № 1274 відповідач не мав відповідних даних, які б підтверджували, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування пп. 78.1.1 Податкового кодексу України, що вказує на незаконність наказу від 04.02.2013 року №249 та наступних дій щодо проведення перевірки позивача та складення акту перевірки №740/22-207/32762043 від 15.02.2013 року.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає на підставі податкових накладних, що засвідчують факт отримання підприємством товарів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський-облік та звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999р. із змінами і доповненнями визначено порядок складання первинних документів, а саме "Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Податковий Кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Суд зазначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

А згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, відповідачем не надано суду доказів правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наказ про призначення документальної позапланової виїзної перевірки був виданий за відсутності визначених законом підстав, а отже є незаконним, та вважає неправомірними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, бо така перевірка була проведена на підставі незаконного наказу, а її висновки є неправомірними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є документально та нормативно обгрунтованими, законними, правомірними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 9, 11, 69-71, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР МАРКЕТ ГРУП» до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу та визнання дій неправомірними - задовольнити.

Скасувати наказ від 04.02.2013 за №249 «Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Колор Маркет Груп».

Визнати протиправними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Колор Маркет Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Комітет об'єднаних Аудиторів» за період з 01.07.2012 по 31.08.2012 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 15.02.13 за №740/22-207/32762043.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 15 липня 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко