Справа № 367/2347/13-ц
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Линника В.Я,
при секретарі Адаменко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про встановлення факту належності житлового будинку, визнання права власності на спадковий будинок, -
в с т а н о в и в:
До суду надійшов зазначений вище позов, який позивач після уточнень мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1. в с. Голубівка Ружинського району Житомирської області помер її чоловік ОСОБА_2. Заповіту на випадок смерті він не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом на майно ОСОБА_2 були вона та їх діти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Вказує, що лише вона прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом подачі заяви до Ружинської держнотконтори. Чоловіку належав житловий будинок АДРЕСА_1 який він купив згідно договору купівлі-продажу від 16.01.2001 р., але вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину на даний будинок, оскільки за життя її чоловік не зареєстрував право власності на будинок в КП КОР «Ірпінське БТІ».
Вважає, що її чоловік ОСОБА_2 набув право власності на вказаний будинок з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, відповідно до вимог ст.ст.47,128, 227 ЦК УРСР, який діяв на період укладення договору, оскільки згідно вказаних норм закону право власності виникло з моменту передачі речі та нотаріального посвідчення договору, якщо об'єктом продажу було нерухоме майно. На той період виникнення прав; власності не залежало від реєстрації в БТІ.
Просить суд встановити, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 16.01.2001 р.; Визнати, що будинок АДРЕСА_1 входив до складу спадкового майна на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.; Визнати за нею право власності на спадковий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судове засідання позивач не з'явилась, її представник направив до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності та заяву позивачки з проханням зменшити розмір судового збору у зв'язку із хворобами та поганим матеріальним становищем.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, від відповідача надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності.
У зв'язку із неявкою в судове засідання учасників розгляду справи на підставі ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер чоловік позивачки ОСОБА_2. Заповіту на випадок смерті він не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом на його майно є позивачка ОСОБА_1 та їх сини ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Позивачка прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом подачі заяви до Ружинської державної нотаріальної контори Житомирської області. Сини ОСОБА_3 і ОСОБА_4 подали до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини на користь матері.
Судом також встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу жилого будинку від 16.01.2001 р. (а.с. 16) належав будинок АДРЕСА_1, на який позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки за життя її чоловік не зареєстрував право власності на нього в КП КОР «Ірпінське БТІ».
Зазначені обставини підтверджуються копією спадкової справи № 7 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 (а.с. 56-91).
Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. (ст. 548 ЦК УРСР).
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Статтею 553 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
Жодних інших дій чи умов для набуття права власності на будинок чинним на час укладання договору законодавством не передбачалось.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Виходячи із встановлених судом обставин та наведеного нормативного обґрунтування, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 на час його смерті належав на праві власності будинок АДРЕСА_1 тому суд визнає, що даний будинок увійшов до складу спадкового майна після його смерті.
Позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка належним чином прийняла спадщину, тому існують підстави для визнання за нею право власності на зазначений вище будинок в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2
Суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо встановлення факту, що будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2, оскільки згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 № 5 «Про судову практику в справах, що мають юридичне значення» факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку.
Правовстановлюючий документ на будинок, а саме: договір купівлі-продажу жилого будинку від 16.01.2001 р. (а.с. 16) не втрачено, отже відсутні підстави для встановлення факту належності будинку спадкодавцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.
Враховуючи заяву позивача, її похилий вік та стан здоров'я, суд зменшує розмір судового збору, залишаючи його в розмірі, сплаченому при поданні позову до суду.
На підставі ст.ст. 128, 227, 524, 529, 549, 553 ЦК УРСР, керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 62, 202, 203, 209-215,256 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Визнати, що будинок АДРЕСА_1 увійшов до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В решті позову відмовити.
Зменшити розмір судового збору за даний позов з позовних вимог майнового характеру до 1 425,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення суду.
Суддя: В. Я. Линник
Судове рішення № 32372099, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 08.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 367/2347/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: