Ухвала суду № 32371788, 08.07.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/5540/2012

Провадження № 6/201/334/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про примусове проникнення до житла

08 липня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі:

головуючого судді - Браги А.В.,

при секретарі - Лампіки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську подання Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про примусове проникнення до житла ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2013 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло падання Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, згідно якого заявник просить винести ухвалу про примусове проникнення до житла боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1, а саме за адресою: АДРЕСА_1 та надати на адресу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ухвалу суду про примусове проникнення до житла боржника у виконавчому провадженні виконавчий лист № 412/5540/2012, 2/412/3393/2012 від 09 липня 2012 року, виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на загальну суму 5311,12 гривень. В обґрунтування заявлених вимог державний виконавець Жовтневого ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції посилається на те, що 16 листопада 2012 року на примусове виконання Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ надійшов виконавчий лист № 412/5540/2012, 2/412/3393/2012 від 09 липня 2012 року, виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на загальну суму 5311,12 гривень. Державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 16 листопада 2012 року відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення. Постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду та попереджено боржника про примусове виконання виконавчого документу після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору в розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми. Вимоги виконавчого документу у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання боржником не виконано. Після закінчення строку на добровільне виконання виконавчого документу, відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», 23 листопада 2012 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 531,11 гривень, копія якої направлена боржнику. З метою перевірки майнового стану боржника та виявлення майна, належного боржникові на праві власності та на яке можливо звернути стягнення в рахунок сплати боргу за виконавчим документом, державним виконавцем направлено запити до державних органів реєстрації прав власності. Згідно інформації, наданої центральним сервером баз даних УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, боржник на обліку як власник транспортних засобів не перебуває. Згідно відповіді, отриманої з ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська боржник на обліку як платник податків чи власник рахунків не перебуває. Згідно відповіді ДОАБ боржник зареєстрований за адресою вказаною у виконавчому документі. Боржником на даний час сплачено на рахунок Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ кошти в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним виконавчим документом в розмірі 2300,00 гривень (оплата здійснювалася частинами в період з 07 лютого 2013 року по 04 червня 2013 року). Як зазначає державний виконавець, з метою належного виконання виконавчого документу, ним було здійснено неодноразово вихід за адресою: АДРЕСА_1, але двері на вимогу державного виконавця ніхто не відчинив, про що складено відповідні акти, а при дзвінку на мобільний телефон боржниці остання вказувала, що заперечує проти входження державного виконавця до її житла з метою опису та арешту її рухомого майна, посилаючись при цьому на те, що в неї в квартирі малолітні діти. У зв'язку з чим, виконавчий лист №412/5540/2012, 2/412/3393/2012 від 09 липня 2012 року, виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 загальної суми заборгованості в розмірі 5311,12 гривень не виконаний в повному обсязі, що породжує чисельні скарги стягувача, а примусове проникнення до житла боржника - фізичної особи відповідно до ст. 376 ЦПК України можливе за окремо постановленою ухвалою.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надав до суду заяву в якій підтримав вимоги викладені в поданні та просив розглянути справу за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає подання таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 листопада 2012 року постановами про відкриття виконавчого провадження, складеними державним виконавцем Перемитько Ю.В. органу державної виконавчої служби Жовтневого району Дніпропетровського міського управління юстиції, були відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчого листа №412/5540/12, виданого 09 липня 2012 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму в розмірі 5311,12 гривень.

Згідно даних відділу адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області від 08 травня 2013 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

12 червня 2013 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС ДМУЮ Перемитько Ю.В. був складений акт, відповідно до якого при виході за адресою мешкання боржника ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), державному виконавцю двері ніхто не відчинив, після дзвінка на телефон боржника, остання пояснила, що її вдома не має, приїде лише на вихідні.

18 січня 2013 року актом державного виконавця було зафіксовано, що при виході на адресу мешкання боржника, державному виконавцю двері також ніхто не відчинив.

18 січня 2013 року заявником було складено акт, згідно якого 18 травня 2013 року з метою здійснення перевірки майнового стану боржника державним виконавцем було здійснено вихід за адресою мешкання боржника АДРЕСА_1, проте боржник в телефонному режимі повідомила, що вона до квартири державного виконавця не впустить, посилаючись на те, що в неї малолітні діти.

Вказані акти складені за відсутності понятих.

Згідно наданих державним виконавцем Жовтневого ВДВС ДМУЮ розпоряджень, ОСОБА_1 здійснює часткове погашення боргового зобов'язання.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтям 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України по справі № 1-18/2011 року від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини 1, 2 статті 30 Конституції України). Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Враховуючи, що боржник частково виконує боргове зобов'язання, підтримує телефонний зв'язок з державним виконавцем, а сама лише відсутність боржника на момент виходу державного виконавця за адресою її мешкання, з огляду на те, що в актах не зазначено час виходу з перевіркою, не може розцінюватися судом як ухилення від виконання вимог державного виконавця.

До того ж, державним виконавцем не було надано суду доказів направлення боржнику попереджень, письмових вимог про необхідність забезпечення державному виконавцю вільного (безперешкодного) доступу до житла боржника та постанов про накладення штрафу за невиконання вимог державного виконавця, а отже не надано доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання вимог державного виконавця, що унеможливлює проникнення заявника до зазначених приміщень для здійснення виконавчих дій, про що державним виконавцем складались відповідні постанови про накладення штрафу тощо.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість вимог державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника з метою перевірки його майнового стану та виявлення майна, належного ОСОБА_1 на праві власності та на яке можливо звернути стягнення в рахунок сплати боргу за виконавчим документом.

Таким чином, виходячи з того, що примусове проникнення до житла є одним з крайніх заходів пов'язаних з примусовим виконанням рішень судів, недоторканість житла є Конституційною гарантією, а у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи заявника якими він обґрунтовує необхідність примусового проникнення до житла боржника, суд вважає дане подання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 210, 376 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання Жовтневого відділу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1, а саме за адресою: АДРЕСА_1, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : А.В. Брага