Рішення № 32371741, 09.07.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6746/13-ц

2/201/2039/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне в порядку гл. 8 розділу ІІІЦПК України/

09 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічно акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Позивач в своєму позові посилається на те, що 10 серпня 2006 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002-03003-100806 відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 1208,00 грн. з виплатою процентної ставки 10% річних, а також за ведення кредитної справи відповідач повинна була сплачувати кредитору плату в розмірі 2,99% в місяць. Відповідач прийняла на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до платіжного календаря. Але в порушення умов цього договору відповідач перестала сплачувати відсотки по договору, в результаті чого утворилася заборгованість, яку в добровільному порядку ОСОБА_1 не погасила.

Станом на 17 квітня 2013 року заборгованість позичальника перед банком складає 1136,36 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту 888,59 грн.; заборгованість за відсотками 9,39 грн.; заборгованість за комісіями 238,38 грн.. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору з урахуванням всіх штрафних санкцій та витрат на судовий збір, задовольнивши позов у повному обсязі.

В судове зсідання представник позивача не з'явився, просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилася про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 10 серпня 2006 року між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 002-03003-100806 відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 1208,00 грн. з виплатою процентної ставки 10% річних та 2,99% в місяць за ведення кредитної справи /а.с. 9-10/.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 1208,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 778122 від 11 серпня 2006 року /а.с. 8/ та рахунок-фактура № ГД-2340 від 10 серпня 2006 року /а.с. 15/.

Відповідно до умов кредитного договору, позичальник повинна була виконати свої зобов'язання по поверненню в повному обсязі суми кредитних коштів за договором в термін не пізніше 09 серпня 2007 року.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.

Позивач, кредитодавець, відповідно до умов договору неодноразово повідомляв відповідача про факт виникнення заборгованості.

В порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, перестала своєчасно сплачувати відсотки по кредиту, утворилася заборгованість. В добровільному порядку питання не вирішене і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України і ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями відповідачів в своїх зобов'язаннях по кредитному договору мається заборгованість.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що позивач всі передбачені договором сторін умови виконав в повному обсязі, відповідач укладав договір та приймав кошти і зобов'язувався його виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідачі мали можливість виконати умови договору і повернути кредит позивачу, але без поважних причин цього не зробили.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'влення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

При таких обставинах суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Дельта Банк» заборгованість станом на 17 квітня 2013 року за кредитним договором № 002-03003-100806 від 10 серпня 2006 року в сумі 1136,36 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту 888,59 грн.; заборгованість за відсотками 9,39 грн.; заборгованість за комісіями 238,38 грн..

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та витрат знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічно акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість станом на 17 квітня 2013 року за кредитним договором № 002-03003-100806 від 10 серпня 2006 року в сумі 1136,36 грн., а саме:

заборгованість за сумою кредиту - 888,59 грн.

заборгованість за відсотками - 9,39 грн.

заборгованість за комісіями - 238,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.О. Демидова