Справа № 502/79/13- ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2013 року м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балана М.В.,
при секретарі Урсул Г.К.,
з участю представника позивача Самотой І.Б., представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кілія цивільну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Одщадбанк»
до
ОСОБА_3
про
стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі по тексту - АТ «Ощадбанк») 10.01.2013 року звернулось до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про дострокове стягнення з відповідача заборгованості за кредитом на загальну суму 28314 гривень 63 копійки та судового збору в розмірі 283 гривні 14 копійок.
Під час розгляду справи в суді АТ «Ощадбанк» неодноразово змінювало та уточнювало позовні вимоги та виклавши їх в заяві про уточнення позовних вимог від 08.07.2013 року /а.с. 44/ в остаточній редакції просить суд достроково стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 25682 гривні 41 копійку, в тому числі:
- прострочені проценти за користування кредитом 18244 гривні 57 копійок;
- пеня за прострочений основний борг за користування кредитом, за період з 11.08.2001 року по 11.08.2012 року - 2407 гривень 46 копійок;
- пеня за прострочені проценти за користування кредитом, за період з 11.08.2001 року по 11.08.2012 року - 5030 гривень 38 копійок;
а також стягнути 283 гривні 14 копійок судового збору, сплаченого при зверненні з позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача Самотой Інна Борисівна пояснила, що 11.08.2006 року АТ «Ощадбанк» з ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, на суму 48330 гривень, строком до 11.08.2011 року. Банк належним чином виконав свої зобов'язання по кредитному договору. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язався проводити погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно, ануїтетним платежем в сумі 806 гривень, шляхом внесення готівки до каси банку, або шляхом безготівкових перерахувань, і остаточне погашення кредиту в сумі 776 гривень, здійснити не пізніше 11.08.2011 року. Сплату процентів нарахованих на залишок заборгованості за кредитом, здійснювати до 30 числа кожного місяця.
27.09.2010 року Кілійським районним судом Одеської області ухвалено рішення по справі № 2-1711/10 р., за позовом прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 і з останнього стягнуто кредитну заборгованість у розмірі 65038 гривень 39 копійок. Однак кредитний договір за зазначеним рішенням суду не розірвано, а ухвалення рішення не є підставою для припинення нарахування відсотків та пені за кредитом. У зв'язку з несвоєчасним погашенням боргу з моменту ухвалення рішення, відповідно до п.п. 1.5.1. кредитного договору відповідачу нарахована заборгованість за відсотками та пенею на загальну суму 25682 гривні 41 копійку.
На підставі викладеного представник позивача просить задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов визнав частково та пояснив, що ОСОБА_3 визнає, що він дійсно повинен сплатити АТ «Ощадбанк» заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за кредитним договором № 721 від 11.08.2006 року, яка виникла у період з 31.08.2009 року, тобто з дня, станом на який з нього рішенням суду від 27.09.2010 року було достроково стягнуто грошові кошти в сумі 65038 гривень 39 копійок і по 11.08.2011 року - день закінчення дії договору. В частині стягнення пені, представник відповідача позов не визнав, та пояснив, що станом на 10.01.2013 року, тобто на дату звернення АТ «Ощадбанк» до суду з даним позовом, строк позовної давнини, який поширюється на вказані правовідносини, сплив ще 11.08.2012 року у зв'язку з цим просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені. Проти стягнення судових витрат представник відповідача не заперечує.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як зазначено у ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як зазначено у ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом достовірно встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
11.08.2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», з однієї сторони та ОСОБА_3, з другої сторони, укладено кредитний договір № 721, за яким ОСОБА_3 надано кредит в сумі 48330 гривень, на 60 місяців, зі сплатою 17,4 % річних за користування кредитними коштами, до 11.08.2011 року. У відповідності до п.п. 4.1.1. даного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, комісійних винагород, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу, за кожен день прострочення /а.с. 7-9/.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 27.09.2010 року, по цивільній справі № 2-1711/10 р. задоволено позов прокурора Кілійського району Одеської області. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 721 від 11.08.2006 року, яка станом на 31.08.2009 року складала 65038 гривен 39 копійок. Вказана заборгованість складалась з: залишок заборгованості за кредитом - 20120 гривень; простроченої заборгованості за кредитним договором - 24381 гривня 30 копійок; заборгованості по відсоткам - 16148 гривень 50 копійок; заборгованості по пені за відсотками - 1711 гривень 99 копійок; заборгованості по пені за кредитом - 2676 гривень 60 копійок /а.с. 6/.
Після дострокового стягнення судом заборгованості за кредитним договором № 721 від 11.08.2006 року, ОСОБА_3 у порушення своїх зобов'язань продовжив ухилятись від сплати передбачених договором сум на користь позивача і даний факт в судовому засіданні визнаний обома сторонами.
Стаття 526 ЦК України закріплює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 623 ЦК України, боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що строк дії кредитного договору № 721 від 11.08.2006 року становить 60 місяців: з 11.08.2006 року по 11.08.2011 року, рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 27.09.2010 року, по цивільній справі № 2-1711/10 р. з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» було достроково стягнуто кредитну заборгованість в розмірі 65038 гривен 39 копійок, яка існувала станом на 31.08.2009 року.
У зв'язку з викладеним з ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» підлягає стягненню заборгованість за прострочені проценти за користування кредитом, за кредитним договором № 721 від 11.08.2006 року, за період з 31.08.2009 року по 11.08.2011 року, яка у відповідності до розрахунку наданого представником позивача /а.с. 47/ складає - 15486 гривень 45 копійок.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Оскільки строк позовної давнини, який поширюється на вимоги про стягнення пені (неустойки) за кредитним договором № 721 від 11.08.2006 року сплив 11.08.2012 року (11.08.2011 року сплив строк дії вказаного договору), а позовну заяву подано до суду 10.01.2013 року, представником відповідача заявлено про застосування позовної давнини до вимог про стягнення пені до винесення рішення, а представником позивача не надано підтвердження поважності причин пропущення вказаного строку, у відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України позов цій частині підлягає залишенню без задоволення.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При звернені до суду АТ «Ощадбанк» сплачено 283 гривні 14 копійок судового збору, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями /а.с. 1/, ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (МФО 328845, Код ЄДРПОУ 09328601, р/р 37396900050001 в ФООУ АТ «Ощадбанк»), заборгованість за прострочені проценти за користування кредитом, за кредитним договором № 721 від 11.08.2006 року, за період з 31.08.2009 року по 11.08.2011 року, яка складає 15486 гривень 45 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (МФО 328845, Код ЄДРПОУ 09328601, р/р 37396900050001 в ФООУ АТ «Ощадбанк»), 283 гривні 14 копійок судового збору.
В частині решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан.
Судове рішення № 32371563, Кілійський районний суд Одеської області було прийнято 10.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 502/79/13- ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: