Рішення № 32371307, 09.07.2013, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1660/13-ц

Номер провадження 2/555/546/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р.

Березнівський районний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді - Старовецької Ю.В.

при секретарі - Середі Л.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що із 18.08.2010 року працював у ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» в ремонтно-механічній дільниці слюсарем-ремонтником 3 розряду. 15.04.2013 року згідно наказом №142-к/тр його було звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. При цьому в порушення положень ст.116 КЗпП України в день звільнення йому не було проведено виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, заборгованість по заробітній платі становить 5 549,94 грн.

ОСОБА_1 вказує, що неодноразово звертався до підприємства з вимогою провести виплату заборгованості по заробітній платі, однак станом на час звернення до суду із позовом грошові кошти йому виплачені не були, а тому просить стягнути з відповідача 5 549,94 грн. заборгованості по заробітній платі, а також згідно положень ст.117 КЗпП України середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 16.04.2013 по 14.06.2013 року в розмірі 4 551,36 грн.

Крім того, позивач покликається на те, що протиправна поведінка відповідача щодо невиплати заробітної плати заподіяла йому моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків і затраті додаткових зусиль для організації свого життя, забезпечення свої сім»ї. Заподіяну моральну шкоду оцінює в розмірі 10 000 грн., яку просить стягнути з ТзОВ «Моквинська паперова фабрика».

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, зменшивши їх в частині розміру заборгованості по заробітній платі, так як позивачу було сплачено заробітну плату за лютий 2013 року в розмірі 150 грн., тому просять стягнути з відповідача 5 399 грн. 94 коп. заборгованості по заробітній платі, решту вимог підтримали у розмірі, що вказаний в позовній заяві.

Представник відповідача ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, повідомивши причиною своєї неявки перебування у відрядженні, однак будь-яких доказів на підтвердження вказаної обставини суду представлено не було, в зв'язку з чим суд визнає причини неявки представника відповідача неповажними.

Згідно ч.1. ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не

заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із записів у трудовій книжці вбачається, що позивач був прийнятий на роботу в ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» 18.08.2010 року слюсарем ремонтником (наказ №186-к від 18.08.2010 року).

Згідно наказу №142-к/тр від 15.04.2013 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи в зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до положень ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Із довідки №51 від 11.06.2013 року встановлено, що ОСОБА_1 була нарахована та невиплачена заробітна плата в розмірі 5 549,94 грн.: за квітень 2012 року - 135 грн., за травень 2012 року - 745 грн., за червень 2012 року - 842 грн.,за лютий 2013 року - 150 грн., за березень 2013 року - 1 343,94 грн., за квітень 2013 року - 2 334 грн.

Із пояснень позивача встановлено, що заробітну плату за лютий 2013 року в розмірі 150 грн. йому було виплачено.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Стороною позивача доведено факт перебування із відповідачем ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» у трудових відносинах до 15.04.2013 року та факт наявності станом на 11.06.2013 року заборгованості із виплати заробітної плати.

Стороною відповідача не надано суду будь-яких доказів на спростування обставин, на які ОСОБА_1 посилається як на підставу своїх вимог, заперечення щодо наявності і розміру заборгованості із виплати заробітної плати.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що стягненню із відповідача на користь позивача підлягає 5 399,94 грн. заборгованості зі заробітної плати.

Частина 1 статті 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Відповідно до п.8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням

заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що стягненню з ТзОВ «Моквинська паперова фабрика» на користь ОСОБА_1 підлягають 4 551,36 грн. (середньоденна заробітна плата становить - 94,82 грн. (1553,86 (заробітна плата за березень 2013 року) + 1 385,63 (заробітна плата за квітень 2013 року) : 31 (робочих дні); сума компенсації за період несвоєчасної виплати заробітної з 16.04.2013 року по 14.06.2013 року плати складає: 94,82 грн. х 48 (робочі дні часу затримки виплати заробітної плати) = 4 551,36 грн.).

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя ( стаття 237-1 КЗпП України).

Судом встановлено, невиплата заробітної плати позивачу призвела до необхідності вжиття ним додаткових зусиль для організації свого життя та забезпечення потреб своєї сім'ї, де на утриманні знаходиться неповнолітня дитина (свідоцтво про народження серія І-ГЮ №061724), пошуку сезонних підробітків, і як наслідок до моральних страждань.

Заподіяну моральну шкоду з урахуванням характеру та обсягу страждань, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках позивача суд оцінює в розмірі 1 500 грн.

Керуючись ст.ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.5, 6, 88, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» (ЄДОРПОУ 00278824) на користь ОСОБА_1 5 399 ( п'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп. заборгованості по заробітній платі, 4 551 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 36 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн. моральної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» (ЄДОРПОУ 00278824) в дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд; заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Старовецька Ю. В.