Постанова № 32370553, 10.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 липня 2013 р. № 820/2961/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Алавердян Е.А.

За участі сторін:

представника позивача - Третьякової Н.Ю.

представників відповідача - Сосонного В.Т., Аракелян Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробничого об'єднання «СХІДБУД» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче об'єднання «СХІДБУД», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року №0009092305, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість, 3014010100 на суму 1245042,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 830028,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 415014,00 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року N0009112305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 22668 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України;скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року N0009102305, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 467612 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року N0009122305, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000 на суму 2322063,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1548042,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 774021,00 грн.;скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 01.02.2013 року №0000392210, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000 на суму 1643655,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1548042,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 95613,00 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, вказали, що винесені податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року було замінено відповідача по справі Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області на Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі міста Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче об'єднання «СХІДБУД» 31.01.2007 р. взято на податковий облік за №16800 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Дзержинському району м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області.

На підставі направлень від 01.10.2012 №№ 1927, 1928, 1929, від 08.10.2012 №1971 та №1972, наказу від 28.09.2012 року за №1507 «Про проведення позапланової документальної перевірки», виданих ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС відповідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI зі змінами та доповненнями проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробничого об'єднання «СХІДБУД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складено Акт N4526/2204/34859198 від 16.10.2012 року, який містить висновки (з урахуванням листа ДПІ від 05.11.2012 року №17589/10/22-122) щодо заниження ТОВ «ТВО «СХІДБУД» податку на прибуток в сумі 1548042 грн.; зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування в сумі 467612 грн.; заниження податку на додану вартість в сумі 830028 грн.; зменшення залишку від'ємного значення ПДВ на суму 22668 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року N0009092305, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість, 3014010100 на суму 1245042,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 830028,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 415014,00 грн.; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року N0009112305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 22668 грн.; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року N0009102305, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 467612 грн.; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року N0009122305, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000 на суму 2322063,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1548042,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 774021,00 грн.

Підприємство не погодилось з винесеними рішеннями та оскаржило їх до ДПС у Харківській області.

Рішенням Державної податкової служби у Харківській області ДПС від 14.01.2013 року №116/10/102-17 (фактично отримано 17.01.2013 року) про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.11.2012 року №0009092305, від 06.11.2012 року №0009112305, від 06.11.2012 року №0009102305, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.11.2012 року №0009092305, від 06.11.2012 року №0009112305, від 06.11.2012 року №0009102305, а скаргу ТОВ «ТВО «СХІДБУД» - без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби у Харківській області ДПС від 14.01.2013 року №116/10/102-17 (фактично отримано 17.01.2013 року) про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.11.2012 року №0009122305 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.11.2012 року №0009122305 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток (штрафної (фінансової) санкції) у розмірі 678408,0 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ «ТВО «СХІДБУД» - без задоволення.

Вказані податкові повідомлення - рішення позивач оскаржив до Державної податкової служби України .

05.02.2013 року ТОВ «ТВО «СХІДБУД» отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 01.02.2013 року №0000392210, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000 на суму 1643655,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1548042,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 95613,00 грн. ТОВ «ТВО «СХІДБУД» на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 01.02.2013 року №0000392210 до Державної податкової служби України було подано скаргу.

Рішенням Державної податкової служби України від 30.03.2013 року №4820/6/10-2115 про результати розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 06.11.2012 року №0009092305, від 06.11.2012 року №0009112305, від 06.11.2012 року №0009102305, від 06.11.2012 року №0009122305 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013 року №0000392210) залишено без змін зазначені податкові повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «ТВО «СХІДБУД» - без задоволення.

Судом в судовому засіданні було встановлено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є, на думку ДПІ, відсутність факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами позивача та довідка зустрічної звірки з ТОВ «Будмаркет 2», якою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

На підставі даних, відображених в актах перевірки органів ДПС, на обліку в яких знаходяться контрагенти ТОВ «ТВО «Східбуд», та актів перевірок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова перевіряючі прийшли до висновків щодо завищення ТОВ «ТВО «Східбуд» податкового кредиту та відповідно заниження ПДВ в сумі 830028 грн., завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду на суму 22668 грн., щодо завищення ТОВ «ТВО «Східбуд» витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відповідно щодо заниження податку на прибуток в сумі 1548042 грн., щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 467612 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що між Позивачем, ТОВ «ТВО «Східбуд», та ТОВ «БУДМАРКЕТ 2» було укладено наступні договори: договір про надання послуг №0103 від 01.03.2012 року (збирання шафи-купе); договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №0103-Т від 01.03.2012 року; договір про надання послуг №203-І від 02.03.2012 року (розробка інтернет ресурсу); договір про надання послуг №0503 від 05.03.2012 року (технічне обслуговування обладнання); договір про надання послуг №1503 від 15.03.2012 року (організація реклами франчайзингових послуг в Україні); договір про надання послуг №1203-С від 22.03.2012 року (оновлення електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту); договір про надання послуг №0503-А від 22.03.2012 року (надання апартаментів (м. Харків, вул. Пушкінська, 96 з 13.03.2012 по 17.03.2012) ОСОБА_4); договір надання послуг №0504-ПА від 05.04.2012 року (послуги автогідропідйомника); договір надання послуг №0604-ПА від 06.04.2012 року (послуги машини бурильно-кранової на тракторі та послуги з управління та технічної експлуатації; договір на надання послуг №0105-О від 03.05.2012 року (обслуговування кондиціонерів); договір про надання послуги №0105-ПЮ від 03.05.2012 року, на виконання умов якого ТОВ «БУДМАРКЕТ 2» були надані послуги по поклейці дзеркал на ДСП; договір про виконання робіт №05/05-СК від 05.05.2012 року (комплекс робіт щодо отримання експертизи ОблСЕС, отримання експертизи ГУ МНС, отримання експертизи ОТ, погодження з Архітектурою, оформлення документів для введення в експлуатацію об'єкту, оформлення договору з АК «Харківобленерго», реєстрація декларації в ГАБК про початок будівельних робіт, реєстрація декларації в ГАБК про готовність об'єкту); договір надання послуг №10-Е від 16.05.2012 року (послуги спецтехніки та послуги з управління та технічної експлуатації); договір про надання послуг (по пошуку об'єктів нерухомості) №0503-А від 30.05.2012 року (підбір об'єкту нерухомості та сприяння при здійсненні операцій оренди об'єкту нерухомості - апартаментів).

На виконання умов договорів ТОВ «БУДМАРКЕТ 2» були надані послуги, що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), були виписані податкові накладні та здійснено оплату згідно платіжних доручень, які були долучені до справи та досліджені судом.

Також, судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «МАКСМЕТІНВЕСТ» були укладені наступні договори: договір №25/11-У від 25.11.2011 року про надання інформаційно-технічних послуг (розміщення інформації (тексту та зображень) на електронні дошки об'яв в інтернеті у кількості 400 дошок згідно з рубрикаторами, двічі на місяць упродовж 12 місяців, усього 24 розміщення по 400 дошок, у тому числі на дошках із вимогою реєстрації та введенням інформації вручну); договір купівлі-продажу від 05.04.2012 року № 05/04-ММ; договір купівлі-продажу від 05.04.2012 року № 05/04-ММ; договір про надання послуг № 23/03-Я від 01.04.2012 року; договір підряду № 25/04-А від 25.04.2012 року; договір купівлі-продажу № 02/04-МП від 02.04.2012 року.

Матеріалами справи підтверджено, що виконання вищезазначених договорів підтверджується наявними у справі документами, а саме: податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями і актами здачі та прийняття робіт.

Також, між позивачем та ТОВ «Аркада -Т» укладено договір від 03.10.2011 року №03/10-АТ на надання послуг з автомобільного перевезення і транспортної експедиції. Згідно п.п.1.1 Договору ТОВ «Аркада-Т» організовує транспортно-експедиторські послуги, здійснює автоперевезення, надає експедиторські послуги, а ТОВ «ТВО «Східбуд» приймає і оплачує надані послуги.

На виконання умов договору ТОВ «Аркада-Т» були надані транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується Актами на надання транспортно-експедиторських послуг, виписані податкові накладні та здійснено оплату на підставі платіжних доручень, доданих до справи.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «РЕСКОМП» укладено наступні договори: договір купівлі - продажу № 141/С від 01.12.2011 року; договір купівлі - продажу від 15.02.2012 року № 15/02-ПТ; договір від 15.02.2012 року №15/02-РУ (щодо виконання комплексу робіт - науково-технічний продукт: дизайн-проект рішень кімнат готелю в двох варіантах с 3D- візуалізацією).

Матеріалами справи підтверджено, що виконання вказаних договорів підтверджено видатковими, податковими накладними, платіжними дорученнями та Актом №1 здачі-прийомки дизайн - проекту від 29.02.2012 року.

Також, між ТОВ «ТВО «Східбуд» та ТОВ «АКПД-ПЛЮС» було укладено наступні договори: Договір підряду №03/10-КХЮЗ від 03.10.2011 року; договір підряду №17/10-ДО від 17.10.2011 року; договір підряду №01/11-РМФ від 01.11.2011 року; договір підряду №10/11-Б від 10.11.2011 року; договір підряду №10/11-Е від 10.11.2011 року; договір підряду №11/11-ФАУ від 11.11.2011 року; договір підряду №602-ХСГ від 24.11.2011 року; договір підряду №603-ХСГ від 24.11.2011 року; договір підряду №604-ХСГ від 24.11.2011 року; договір підряду №10/10-КАМ від 10.10.2011 року; договір підряду №14/11-У від 14.11.2011 року; договір підряду №14/09-АСМ від 12.09.2011 року; договір №11/11-БТМ від 11.11.2011 року; договір підряду №29/11-Б від 29.11.2011 року; договір підряду №28/11-К від 28.11.2011 року; договір підряду №609-ХСГ від 24.11.2011 року; договір підряду №607-ХСГ від 24.11.2011 року; договір підряду №608-ХСГ від 24.11.2011 року; договір підряду №29/11-И від 29.11.2011 року; договір підряду №30/11-З від 30.11.2011 року; договір підряду №19/09-К від 19.09.2011 року; договір підряду №14/11-К від 14.11.2011 року; договір підряду №16/11-К від 16.11.2011 року; договір підряду №15/11-ТЖ від 15.11.2011 року; договір підряду №9/11-Е від 09.11.2011 року; договір підряду №11/11-ФАУ 2 від 11.11.2011 року; договір підряду №606-ХСГ від 24.11.2011 року; договір підряду №30/11-Е від 30.11.2011 року; договір підряду № 25/11-Ф від 25.11.2011 року; договір підряду № 25/11-Д від 25.11.2011 року; договір підряду № 29/11-ГВ від 29.11.2011 року; договір підряду № 28/11-ХЖК від 28.11.2011 року; договір підряду № 03/10-КАТЖ від 03.10.2011 року; договір підряду № 27/10-КЮ від 27.10.2011 року; договір підряду № 23/11-Х від 23.11.2011 року; договір підряду про надання послуг № 24/10-ТТ від 24.10.2011 року; договір підряду № 09/08-АК від 09.08.2011 року; договір підряду № 31/10-АКМП від 31.10.2011 року; договір підряду № 28/10-АКФ від 28.10.2011 року; договір підряду № 03/10-КС від 03.10.2011 року; договір підряду № 18/10-ДО від 18.10.2011 року; договір підряду № 11/10-АС від 11.10.2011 року; договір підряду № 01/11-КЕП від 01.11.2011 року; договір підряду № 08/11-І1 від 08.11.2011 року; договір підряду № 08/11-ТЗ від 08.11.2011 року; договір підряду № 14/11-Ф від 14.11.2011 року; договір підряду № 15/11-Р від 15.11.2011 року; договір підряду №17/11-СК від 17.11.2011 року; договір підряду № 22/11-НТЦ від 22.11.2011 року; договір підряду № 23/11-СО від 23.11.2011 року; договір підряду № 24/11-2 від 24.11.2011 року; договір підряду № 24/11-1 від 24.11.2011 року; договір підряду № 03/10-КА від 03.10.2011 року; договір підряду № 04/11-С від 30.11.2011 року; договір підряду № 28/11-Е від 28.11.2011 року; підряду № 605-ХСГ від 24.11.2011 року та договір підряду № 03/10-КЄ від 03.10.2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що виконання умов зазначених договорів підтверджено Актами здачі-прийняття виконаних робіт, виписаними податковими накладними та платіжними дорученнями, які долучені до справи у якості доказів та досліджені судом.

Судом також встановлено, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Валета».

Між ними, 03.10.2011 року було укладено Договір купівлі-продажу №03/10-В, виконання умов якого підтверджено наявними у справі та досліджені судом документами, а саме: рахунками - фактурами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.

Також судом встановлено, що на момент укладання вказаних вище договорів сторони мали правоздатність та дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідками та Витягами з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено,що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Щодо заниження позивачем податку на прибуток, то суд вважає за необхідним вказати, що згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначе них згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень - рішень .

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Виробниче Об'єднання «СХІДБУД» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області від 06.11.2012 року №0009092305, № 0009112305, № 0009102305, № 0009122305 та від 01.02.2013 року №0000392210.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Виробниче Об'єднання «СХІДБУД» сплачений судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 15 липня 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко