Рішення № 32370296, 08.07.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/492/13

Справа № 2603/13474/12

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шевчука О.П.

при секретарі Чепіга О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 шкоди, спричиненої залиттям квартири.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.02.2012 року в нічний час була затоплена квартира, що належить їй на праві власності.

Згідно Акту комісії залиття відбулося з вини відповідача, яка забула закрити водопровідний кран з гарячою водою у квартирі, розташованій поверхом вище.

Відповідно висновку спеціаліста розмір майнової шкоди, завданої позивачу становить 7 517 грн.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у вищезазначеному розмірі, вартість експертизи в розмірі 700 грн., моральну шкоду, яку позивач оцінює в 3 000 грн. та судові витрати.

В ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 9 099 грн. 73 коп., вартість проведення експертиз в розмірі 2 700 грн., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. та судові витрати.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просять суд його задовольнити.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що Актом про залиття не встановлено конкретну причину залиття та вину відповідача, акт не містить конкретні зазначення на пошкодження внаслідок залиття, їх площу та необхідні роботи для відновлення квартири, особа, яка складала висновок про оцінку шкоди не має повноваження на проведення таких досліджень, позивачем також не доведено моральну шкоду та її розмір.

Посилаючись на викладене, відповідач та її представник просять суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін у справі та їх представників, дослідивши письмові докази у справі суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Відповідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Пленуму Верховоного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

В обґрунтування вини відповідача в залитті квартири позивач надала суду Акт про залиття квартири від 23.02.2012 року, затверджений Головою ОСББ «Мотозаводець - 6», відповідно якого в ніч з 23 на 24.02.2012 року в будинку АДРЕСА_1 трапилося залиття на кухні - стеля, в дитячій кімнаті частково стеля, стіна з лівої сторони, де знаходяться розетки, стіна біля вікна, в ванній кімнаті - стеля, у туалетній кімнаті - стеля, в коридорі біля ванної - стеля та стіна, де знаходяться розетки. (а.с. 7).

При цьому причиною залиття зазначено «мешканці квартири НОМЕР_1».

Зазначений Акт не підтверджує вину відповідача у залитті квартири, не встановлює причинно - наслідковий зв'язок між діями відповідача та залиттям та не може бути визнаний належним доказом у справі.

Так, відповідно п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року N 76, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207 у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

Відповідно зазначеного додатку Акт повинен містити опис, що трапилось і які його наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження), чітке зазначення причини залиття, висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та інше.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами вину відповідача в залитті, наявність причинно - наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача та спричиненням шкоди.

Крім того, позивачем не доведено належними доказами розмір матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири.

Так відповідно Висновку № СЕ -1-1-119/13 судової будівельно - технічної експертизи, складеного 11.02.2013 року встановити причину виникнення пошкоджень, виявлених експертом у приміщеннях досліджуваної квартири, не вказаних в Акті про залиття, неможливо, розрахунок вартості відновлювального ремонту здійснюється експертом окремо :

- для пошкоджень приміщень, вказаних в Акті про залиття квартири від 23.02.2013 року складає 5 106 грн. 70 коп.;

- для приміщень, не вказаних в Акті про залиття, пошкодження яких виявлені при обстеженні, складає 3 993, 03 грн. (а.с. 70).

Зазначений висновок не надає категоричної відповіді на питання щодо вартості ремонту квартири позивача, оскільки Акт про залиття не фіксує розміри пошкоджень квартири позивача, інші пошкодження, виявлені експертом у лютому 2013 року (через рік після залиття) можливо виникнули після залиття внаслідок дій інших осіб, а не відповідача.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність вимог позивача, а саме - вини відповідача у спричиненні залиття, причинно - наслідкового зв'язку між діями відповідача та спричиненням шкоди, розміру шкоди, спричиненої залиттям квартири, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо моральної шкоди суд також не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині виходячи з наступного.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки судом не встановлено вину відповідача в залитті квартири позивача, суд правових підстав для задоволення позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди також не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,60,88,213-215 ЦПК України, ст. 1166, 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя